Укрпочта компьютеризирует отделения в селах. Как это происходит? (укр)

Украна - це крана 26 000 маленьких мст сл, в яких мешка понад 15 мльйонв наших громадян; у майже 6 000 з-помж цих населених пунктв проживають менше 100 осб.

з нфраструктури в усх маленьких селах тльки Укрпошта.

Та чи можна назвати присутнсть там поштових вддлень цивлзацю? Коли операц там проводяться на папрцях, а комп’ютерв взагал нема.

Прийшовши в Укрпошту, я розумв, що стан речей в компан поганий, але ж не настльки!

з 11,5 тисяч вддлень комп’ютери мали лише 20%, причому хнй вк був понад 16 рокв.

Ми мамо вдповдати запитам сучасност та конкурувати на ринку.

Для цього Укрпошт потрбно наздоганяти цивлзацю, тож одним з першочергових проектв стала комп’ютеризаця вддлень.

У 1900 вддлень у селах, де мешка понад 2000 осб, нарешт почнуть проводити операц на комп’ютерах, позбудуться папрцв для розрахункв, а мешканц отримають т послуги, що звичними для жителв мст.

Як це вдбувалось, чому в Укран комп’ютеризаця дос ста надзвичайною подю, зараз розкажу.

Для якось приватно компан встановити комп’ютери справа не складна: визначили технчн характеристики, обрали модель комп’ютера, купили.

Для Укрпошти це низка проблем. Звичайно, сама закупвля технки не проблема, все чтко й Prozorro через державну систему закупвель.

Для вддлення ми сформували необхдний комплект: комп’ютер, роутер, цифровий сканер, що зчиту штрих-коди РРО.

Однак ще потрбно знайти оптимальне ршення, щоб весь цей комплект обладнання не перетворився на купу непотрбно технки, бо в сльському вддленн, де ми виршили встановити комп’ютер, виявляться, зовсм вдсутн канали зв’язку або сигнал мобльних операторв недостатнм, щоб проводити операц через комп’ютер.

Як розв’язувати таке завдання?

Для кожного вддлення нам довелося обирати найоптимальнший варант.

з 1900 комп’ютерв майже 1200 ми зможемо пд’днати через дротов канали зв’язку, близько 600 - там, де достатня яксть сигналу, - працюватимуть через мобльний нтернет, а в решт вддлень, де нестйкий прийом мобльних операторв, працюватимемо з супутниковими каналами зв’язку.

Паралельно почали оновлення каналв зв’язку в комп’ютеризованих вддленнях, де швидксть нтернету була лише 128 Кб/с чи 512 Кб/с.

Здаться технчно все пдготували: комп’ютер та нтернет - можна працювати. Тльки ось нхто з операторв сльських вддлень не вм працювати на комп’ютер, а дехто взагал його в оч не бачив.

Також в рамках цього проекту я ще раз переконався що Укрпошта здатна дивувати - це перша компаня, де я не мг сплкуватись з працвниками електронними листами.

Бльшсть з них, як виявилось, просто не вдкрива вдповдн програми та не чита корпоративну пошту.

Телефоную м потм запитую, чи отримували вони пошту по e-mail, а вони говорить, що пошту отримували, а що таке e-mail не знають.

Як ц вс проблеми виршувати?

Для вже працюючих за комп’ютерами працвниками ми робили внутршн корпоративн конкурси, аби мотивувати х та привчати до роботи з електронною поштою.

Для тих, хто щойно отримав технку - детально все пояснювали та наголошували на перевагах комункацй саме в електронному формат.

Але були й ситуац надзвичайного опору, наприклад, в однй з областей 40 операторв, коли почули про комп’ютеризацю, одразу ж вдмовилися працювати.

Дехто звик працювати з папрцями рахвницею та вважа, що це найнадйнший спосб збереження даних, а що таке флешки, жорстк диски чи тим паче хмарн сховища не чули.

Або у сльському вддленн встановили комп’ютер, а на нього оператор серветочку постелила й боться навть пдходити. Серветочку хоча б можна зняти й таки почати працювати, а ось там, де саботаж процесу вдбувався шляхом псування технки, куди складнше.

При цьому "найкраща" мотивацю, про яку мен розповдали, така: "Я ж буду прив’язана до комп’ютера, а як же мо господарство, город, корова? Я що, маю сидти весь робочий час у вддленн? Вс знають, де я живу, якщо комусь потрбно вдправити посилку чи листа, знаходять мене вдома".

Звичайно, для такого працвника важливше сво господарство, а в Укрпошт лежить трудова книжка цього фахвця, знайти його у вддленн в робоч години майже неможливо.

Тому нам необхдно було знайти людей, як хочуть працювати, не бояться вчитися робот на новй оргтехнц.

До того, як у сел з’явиться комп’ютер, наш оператори сльських вддлень проходять у обласному центр спецальний курс навчання та складають тести.

Ми також переглядамо зарплати тих операторв, як працюватимуть у комп’ютеризованому вддленн.

Здаться, що все необхдне для нормально роботи комп’ютеризованого вддлення пдготували, навть оператор зна не тльки як вмикати комп’ютер, а й як на ньому працювати, аж раптом новий непримний сюрприз.

Оператор вмика комп’ютер вже майже провв оплату комунального платежу, аж тут навантаження на електромережу не витриму (бо вона також з минулого столття), статься коротке замкнення, частина села залишаться без свтла.

Тож нам довелося повнстю оновити електромереж, щоб подбних випадкв не було.

Крм того, якби у сльському вддленн ми не встановили захисн рештки, то вноч нов комп’ютери поцупили б, а вранц х вже продавали б на ринку у найближчому до села мстечку. Тому й це питання довелося розв’язувати.

На сьогодн ми вже пдключили майже 250 вддлень. Дал хня кльксть буде збльшуватися залежно вд того, як вдбуватиметься пдключення каналв зв’язку.

Потрбно бачити оч людей, як живуть у сел в яких нарешт з’явився комп’ютер у поштовому вддленн. Я був присутнм на вдкритт вддлення у Льввськй област.

Жител села говорять, що тепер зможуть отримати бльший спектр послуг, наприклад, крм традицйних - сплати рахункв за комунальн послуги, отримання переказу, м надаватимуть й нш фнансов послуги, як були доступн мешканцям мст (оформлення договорв страхування).

До кнця року ми подвомо кльксть комп’ютеризованих вддлень до 4 300 вддлень 40% з 11 500 вддлень буде комп’ютеризовано.

А в селах, де мешка менше 2000 жителв, ми також будемо змнювати формат вддлень. Там розмщено 80% нашо мереж, вони не працюють повний день.

Можна, звичайно, вдремонтувати ц сльськ вддлення, але це грош на втер . нше ршення: запровадити пересувн поштов вддлення.

У невелик мста села прижджатиме обладнаний всм необхдним автомобль, який обслуговуватиме деклька сл, навть найменших, та працюватиме за чтким графком роботи.

Так ми зможемо обслуговувати навть села, де не було вддлень зв’язку. Вся ця нфраструктура також буде потрбна при розширенн фнансових послуг.

Не потрбно забувати, що банки присутн лише у 6% цих мст сл. за рейтингом G20 щодо фнансово грамотност та доступност, Украна на рвн Танзан.

А комп’ютеризаця - це безготвков розрахунки. не потрбно буде спочатку везти мшки з готвкою в село, а потм везти мшки, тльки вже квитанцй на папрцях, у зворотному боц.

Тому створюючи нфраструктуру, ми переходимо з готвкового до безготвкового обгу.

Дайте Укрпошт право вести фнансов рахунки, ми зможемо бабус вдкрити депозит у сел, а не в райцентр, куди потрбно дохати та ще й витратити грош на квитки.

Загалом створення яксно нфраструктури в сел - це додатков умови для розвитку малого середнього бзнесу, а отже, й ус держави.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...