Почему "печатание" денег не поможет Украине

2017-9-25 16:20

Кредитные и бюджетные ресурсы в Украине есть, но их надо эффективно использовать.(Укр.)

Рада НБУ 12 вересня затвердила Основн засади грошово-кредитно полтики на 2018 рк та середньострокову перспективу (до 2020 року).

Цей документ визнача проритети та принципи, виходячи з яких, Нацональний банк проводитиме свою монетарну полтику у визначений перод.

До свого затвердження вн проходив широке громадське обговорення.

Пд час обговорень дискуся головним чином точилася довкола питання про необхднсть пом'якшення грошово-кредитно полтики НБУ для насичення економки грошима та пришвидшення економчного зростання.

Наводилися приклади розвинутих кран, де центральн банки в останн роки проводять полтику "кльксного пом'якшення": "заливають" ринки коштами, що призводить до здешевлення грошей зростання нфляц.

дея проведення тако полтики Нацбанком була вдхилена, це добре. Чому це добре, враховуючи поточне становище економки Украни, розглянемо нижче.

Коли "друкарський верстат" не допоможе

Якою повинна бути полтика НБУ з точки зору стимулювання економки у 2019 роц та пзнше, буде залежати вд успшност проведення реформ та макрофнансового середовища. А от у 2017-2018 роках полтика "кльксного пом'якшення" в Укран однозначно недоцльна, бо не дасть результатв, як да в розвинутих кранах.

В Укран НБУ через полтику нфляцйного таргетування бореться з високою нфляцю для забезпечення цново та фнансово стабльност. У нас середньорчна нфляця на початок вересня перевищу 15%, але згдно з цлями Нацонального банку вона повинна знизитися до 6-8% на кнець 2018 року.

У розвинутих кранах зовсм нша ситуаця. Ц держави живуть в умовах низько нфляц, уперлися в нульову межу процентних ставок зткнулися з загрозою дефляц. Тому х центральн банки намагаються збльшити економчне зростання та нфляцю через полтику "кльксного пом'якшення".

Якщо НБУ змнить свою полтику, тобто перестане звертати увагу на нфляцю почне стимулювати економчне зростання, то в результат ми отримамо ще бльшу нфляцю (у 2015 роц вона становила 43%), значне послаблення курсу гривн, а темпи зростання економки залишаться низькими або вд'мними.

Навть якщо спочатку вс видан НБУ кошти будуть витрачен чтко згдно з бзнес-планами, згодом вони все одно опиняться на валютному ринку в населення через виплату зарплат, оплату робт пдрядникв, придбання устаткування.

Тут вдбуваться нашарування клькох проблем. По-перше, ми не мамо розвинутого фнансового ринку. По-друге, бльшсть укранцв мають низький рвень достатку схильн витрачати кошти вдразу. По-трет, структура нашо економки сировинною: бльшсть товарв завозиться з-за кордону.

У розвинених кранах грош, як випускають центральн банки, потрапляють насамперед на виробництво та фнансов ринки лише незначна х частка йде на споживчий ринок. Це, свою чергою, сприя низькй нфляц з трьох причин.

По-перше, ц крани мають потужне виробництво розвинутий ринок послуг. х економка виробля багато продукц. Вона може поглинути додатковий випуск коштв, адже грош будуть спрямован на обслуговування цього товарообгу.

Там нема високо нфляц, бо пропозиця товарв бльша. Крм того, ц крани мають розвинуту сферу послуг, що також "вдтягу" значну частину коштв.

По-друге, бльшсть людей у розвинених кранах не витрачають ус заощадження на продукти чи нш споживч товари, ц потреби зазвичай у них задоволен. Вони вкладають грош в банки, цнн папери, нерухомсть. Цни на фнансов активи та нерухомсть зростають швидше за нфляцю, поглинаючи зайву грошову масу.

По-трет, кошти тут використовуються згдно з цльовим призначенням.

Як стимулювати економку, не "заливаючи" грошима

Щоб стимулювати економку, нам слд пришвидшити проведення структурних реформ. Укран потрбно вдйти вд сировинно модел з товарами з низькою доданою вартстю, яка залежить вд цн на зовншнх ринках, сформувати нову модель нновацйного розвитку. Крм того, нам необхдно розвивати внутршню економку та фнансовий ринок, полпшувати нвестицйний клмат в кран.

Лише в умовах низько стабльно нфляц укранська фнансова система та економка будуть привабливими для нвестора не страждатимуть через вдплив коштв на валютний ринок чи чергове падння цн на свтових сировинних ринках.

Фнансов ж ресурси, необхдн для розширення нвестування та кредитування економки, в Укран без запровадження полтики "кльксного пом'якшення". Просто потрбно створити таке нвестицйне середовище, у якому х можна було б ефективно використовувати при вдповдному стимулюванн з боку уряду.

1. Кредити банкв. У банквськй систем понад 100 млрд грн на кореспондентських рахунках чи у депозитних сертифкатах НБУ. Ще близько 300 млрд грн нвестовано в ОВДП. Тобто банквська система Украни уже зараз ма ресурси може х вкладати в економку.

Крм того, важливим завданням для банквсько системи регулятора залучення коштв населення, як перебувають поза банками. За рзними оцнками, населення волод десятками мльярдв доларв.

2. Державн банки. Частка державних банкв на банквському ринку перевищу 50%. При вдповднй продуманй стратег, розчищених балансах яксних бзнес-моделях вони можуть стати "агентами економчного зростання", пдтримуючи розвиток проритетних галузей держави через надання кредитв.

3. Кошти державного бюджету. Необхдний рвень лквдност в банквському реальному секторах пдтримуться й активною участю державних фнансв у формуванн структури грошово пропозиц, направлених у реальний сектор.

Зараз державний бюджет профцитним, надлишок коштв потрбно нвестувати в економку. У цьому могла б допомогти програма розвитку галузей за бюджетно пдтримки, наприклад, через механзм компенсац вдсоткових ставок.

Така програма забезпечить зростання в окремих ключових секторах. Обов'язкова умова - справедливий розподл пдтримки. Важливо не допустити концентрац пльг одному-двом представникам великого бзнесу. Натомсть слд сприяти розвитку конкуренц у цих галузях, у тому числ з боку малого середнього бзнесу.

4. Державн цнн папери. Кошти, залучен завдяки розмщенню облгацй внутршньо державно позики в Укран, зазвичай не витрачаються на нвестування економки, а йдуть на виршення поточних соцальних потреб. Потрбно змнити ситуацю - направляти кошти на нвестицйн потреби.

5. Кошти мжнародних фнансових органзацй. За три роки Украна не використала понад 10 млрд дол МФО. Причина - в держав нема затверджених проектв, як б вдповдали вимогам програм МФО.

Крм того, процедура вдбору реалзац проектв складна тривала. З моменту ухвалення ршення про участь у програм до набрання чинност контрактом проходить клька рокв. До того ж, часта змна у мнстерствах осб, вдповдальних за роботу з МФО, не сприя послдовност роботи.

Отже, кредитн, бюджетн та нш ресурси в Укран , але х треба ефективно використовувати. Для цього не потрбно вмикати "друкарський верстат".

Крм того, ц лквдност достатньо для забезпечення зростання ВВП у 2018 роц на 3% (якщо кошти не лежатимуть, а будуть спрямован в обг) за умови збереження ниншньо швидкост обгу коштв та значення мультиплкатора.

Для забезпечення стйкого економчного зростання та пдвищення добробуту населення необхдно передусм виршити суттв внутршн структурн питання та знизити залежнсть втчизняно економки вд впливу зовншнх чинникв.

Нам необхдний перехд на модель нновацйного економчного розвитку та досягнення на початкових етапах не стльки кльксних цлей економчного зростання, скльки яксних зрушень в економц. Це вимага вжиття скоординованих заходв всма органами влади на рзних рвнях та концентрац нвестицйно активност в найперспективнших у довгостроковому перод галузях.

А НБУ потрбно дал працювати над досягненням нфляцйних таргетв, затверджених Радою НБУ. Зрозумло, що в умовах високо волатильност та невизначеност х досягати складнше на це необхдно бльше часу.

Однак це не означа, що вд них потрбно вдмовлятися. Необхдно просто коригувати тактичн кроки, враховуючи нов прогнози та оцнки ризикв.

Подробнее читайте на ...

зростання нбу економки кошти потрбно укран коштв економчного