Преимущества и риски привлечения частных инвестиций в добычу урана, необходимого для работы атомных электростанций. (укр)

У свт весь грничодобувний бзнес зосереджений в приватних руках, в той час, як в Укран все ще ведуться дебати: добре це чи погано вддавати розвдку видобуток корисних копалин приватному пдпримцю, хоча вс знають, що велика частина ц ндустр вже не належить держав.

Чому? Тому що приватн та акцонерн компан - це ефективнсть продуктивнсть. В тому числ й для уранового бзнесу.

Варто подивитися на досвд Казахстану, який псля розпаду СРСР та здобуття незалежност для того, щоб розвинути грничодобувну промисловсть загалом та видобуток урану зокрема, вивв активи з державно власност зробив х або акцонерними, або взагал приватними.

Тльки псля цього туди зайшли приватн нвестори або акцонерн велик компан. Так Казахстан став державою 1, яка виробля найбльше урану у свт.

Водночас Украна, держава, яка залежить вд атомно енергетики, видобува лише 30% необхдного для роботи АЕС урану. До чого це нас веде чому особливо в цьому свтл важливо не боятися приватних нвестицй?

Держава - складний менеджер

У державних руках не обов'язково зосереджувати важлив галуз, тому що держава складним менеджером. це слова самих же державних управлнцв. Чому?

Справа не в тому, що вони поган кервники, навпаки - серед них дуже квалфкован управлнц, а в тому, що в державному пдпримств система прийняття управлнських ршень дуже зарегульована.

нод директор не може купити навть "ящик цвяхв" без дозволу вищого департаменту або вддлу в мнстерств, а мнстерство - без узгодження з Кабмном. Цьому сво причини, але не завжди це ефективно.

Держкомпаня з видобутку урану другий рк поспль звту про сотн мльйонв збиткв

Це ми знамо на свому досвд. Наприклад, Сафонвське родовище урану було присутн в державних програмах розвитку уранодобувно галуз протягом останнх 20 рокв.

За цей час на пдпримств встигли зробити небагато. Водночас з моменту взяття родовища приватним пдпримством АЕСУ за 2 роки був зроблений такий обсяг робт, який державне пдпримство виконувало б довше - можливо, за 6 рокв, тльки внаслдок бюрократичних процесв.

це при тому, що до нас настльки пдвищена увага, що кожне узгодження нам нод доводиться отримувати по пвроку.

Наскльки це (не)безпечно?

Якщо з ефективнстю все зрозумло, то не менш часто виникають питання до боку безпеки. Чи безпечно вддавати той же уран в руки пдпримства недержавно форми власност?

Що таке держава? Говорячи спрощено, це структура, яка регулю суспльн вдносини. Тому незалежно вд того, чи знаходиться те чи нше пдпримство, в нашому випадку грничодобувне, в приватних руках, або акцонерною компаню з змшаним капталом, або державним, система контролю рвень контролю до всх однаков.

З досвду роботи нашого пдпримства, рвень контролю з боку цих органв навть вищий жорсткший. Деяк питання нам доводиться роз'яснювати чиновникам мсяцями - так досконально контрольн органи вивчають нас. Це говорить про рвень безпеки.

Бльш того, приватн пдпримства в грничодобувнй промисловост залишаються вдкритими, подають вс необхдн регламентн документи, проходять вс необхдн експертизи державних органв на всх стадях проктування.

Крм того, чимало кран, де навть атомна енергетика знаходиться пд переважним або значним недержавним контролем: це США, Японя, Великобританя, Швеця, Нмеччина, Фнляндя, спаня, Швейцаря т. д. Не кажучи вже про видобуток урану. Але контроль та нспекцйн функц все одно залишаються за органами держави.

Повернемося до вже згаданого факту: з того обсягу урану, який необхдний для наших атомних електростанцй, Украна виробля лише 30%.

При цьому з тю ситуацю, яку ми мамо на сьогодн, ця цифра може зменшитися. Уран - корисна копалина енергетично безпеки для Украни.

Розумючи, що ефективнше його добувати руками компанй приватно форми власност, а не держави, знаючи, що при цьому рвень безпеки та контролю не стражда, ми приходимо до очевидного висновку: стратегчно важливо саме залучати в цю галузь приватного нвестора, а не навпаки.

Якщо ж держава збираться використовувати сво ресурси для того, щоб управляти, контролювати та виробляти в цй ндустр, вона повинна нвестувати грош в цю ндустрю.

Натомсть держава робить тльки декларативн заяви, пише програми та потм ще й вимага вд пдпримств, щоб ц програми виконувалися.

Перед Украною сьогодн стоть безлч завдань. Багато з них безпосередньо пов'язан з виживанням як держави.

При цьому стльки залишаться недофнансованих ключових сфер - наприклад, медицина або освта, нфраструктурний розвиток. Успшний менеджер, як вдомо, - той, який може правильно делегувати потрбн завдання.

Зробити це так, щоб спльна справа виконувалося ефективно, щоб рух до мети був органчним. Успшна держава повинна вмти робити те ж саме. Правильно делегувати та розставляти проритети, не вдпускаючи контролю. це саме те ршення, яке так потрбно зараз грничодобувнй, урановй, атомнй ндустр.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...