2018-11-13 10:30 |
За пять лет частный бизнес вложил в строительство зерновых терминалов в украинских портах около миллиарда долларов. Но строительный бум значительно опередил развитие инфраструктуры доставки зерна. (укр)
За останн три роки потужност зернових термналв в портах Украни збльшилися на 17 млн тонн. У переважнй бльшост випадкв будвництво велося за приватн кошти, незважаючи на економчну кризу, вйну на Донбас, корупцю навть постйн назди силовикв.
На початку 2018 року в стад реалзац знаходилось 15 проектв, ще 20 загальною вартстю 1,2 млрд доларв перебувало на "паперовй" стад.
За пдрахунками експертв журналу "Порти Украни", наявн мност для одноразового збергання хлбних вантажв в укранських морських портах на початку 2018 року були розрахован на 3,4 млн тонн, а потужнсть термналв з перевалки становила приблизно 68 млн тонн на рк. За пдсумками поточного року до ц цифри можна буде додати ще близько 6 млн тонн.
При цьому експорт зернових прогнозуться на рвн 42 млн тонн.
На тл стагнац нших секторв економки порти стали локомотивом розвитку нфраструктури. Цкавий факт, у 2015-2016 роках значне зростання споживання металу металоконструкцй було зафксовано на пвдн Украни, у всх нших регонах був спад або стагнаця. Це було пов'язано саме з бумом будвництва в портах.
Термнали будують ус, хто може - стивдори, зернотрейдери. Це було пов'язано, по-перше, з дефцитом потужностей (особливо в пков пероди), що гаранту вантажопотк, а по-друге, за вартстю перевалки ми як ранше знаходимось вище, нж в вроп.
У кранах вросоюзу вартсть перевалки становить у середньому 6 вро за тонну, в Укран - 9-11 вро.
Втм, так буде не завжди. Ситуаця вже змнються. Бум будвництва термналв призвв до того, що вже на 2018 рк ми вийшли в профцит потужностей (за винятком пкових перодв, як залежать вд кон’юнктури свтового ринку).
До того ж, як вважа глава УЗА Микола Горбачов, бльш перспективними термнали, як компан-зернотрейдери будують для власних потреб, при цьому самостйно займаються залученням вантажопотоку.
"Власний термнал можна розглядати не тльки як спосб заробляння грошей, але як спосб управлння якстю - як самого товару, так якстю сервсу, який ти надаш. Коли приходить судно, яке ти вантажиш не по 5 тис. тонн на добу, а 40 тис. тонн - вдповдно, у тебе буде фрахт дешевше.
Закнчиться це так само, як у всх кранах, де зернов термнали в 99% випадкв належать трейдерам. Тому що маржа заробтку там дуже невелика. Ти повинен керувати вантажопотоком, повинен залучати величезн кошти, щоб забезпечити цей вантажопотк. для компан, що займаться лише перевалкою, яка побудувала термнал, вклала в нього 100-200 млн доларв, тепер потрбно залучити ще 300-400 млн доларв для забезпечення вантажопотоку - це практично нереально", - поясню Горбачов.
Вже достатньо, чи ще н
На папер потужност зернових термналв в портах Украни вже значно перевищують поточн показники експорту зернових. Якби були у визначений термн реалзован проекти всх зернових термналв, що зараз будуються, то на 2020 рк зернов потужност укранських портв становили б близько 102 млн тонн.
Цього бльш нж достатньо, щоб забезпечити успшне обслуговування тих обсягв зернового експорту, як звучать в найсмливших прогнозах (близько 70 млн тонн).
Проблемною залишаться логстика доставки вантажу в порти. В першу чергу, з недостатньо розвиненими залзничними пд'зними шляхами, а також дефцитом рухомого складу, тяги та ншим. В результат, кожен раз, коли на свтовому ринку складаться сприятлива цнова кон'юнктура трейдери намагаються зловити за хвст, поспшаючи вивезти вантаж, наста пковий перод перегрву колапсу всього ланцюжка.
Приватний бзнес самостйно виршити цю проблему не може, оскльки залзниця тяга - монополя держави. При цьому умови нвестицй в цей сектор держава зазвичай виставля наступн: ви за свй рахунок будуйте полотно, а потм передавайте на баланс УЗ.
Незважаючи на це за деклька останнх рокв вдразу клька великих приватних компанй вклали кошти в так залзничн припортов проекти, вартстю в клька десяткв млн доларв - це ТС Нка-Тера.
Що ж стосуться появи приватно залзнично тяги, то незважаючи на те, що реформа "Укрзалзниц", яка стартувала ще в 2015 роц, прямо передбача появу приватних локомотивв, до цього часу менеджери УЗ не в захват вд тако де, мовляв, це шлях до банкрутства держкомпан.
Крм цього, агроринок дуже оптимстично дивиться в майбутн експорту. "Для експортерв укранського зерна в найближче десятилття знадобиться бльше морських перевалочних потужностей, оскльки потенцйно укранськ аграр здатн подвоти врожайнсть зернових", - розповда Микола Горбачов.
"Украна ще навть наполовину не використала потенцал з вирощування зернових. У нас вирощуються в середньому чотири тонни пшениц трохи бльше п'яти тонн кукурудзи з гектара. При тому, що в США середня врожайнсть кукурудзи - 11 тонн, а у Франц середня врожайнсть пшениц - всм тонн з гектара.
у нас вс передумови вирощувати не менше, нж ц крани. Таким чином, можна сказати, що на тих же площах ми можемо вирощувати удвч бльше. А вирощуючи в два рази бльше, ми знову станемо бля моря скажемо, що у нас не вистача термналв. Тому, думаю, в найближч десять рокв буде тривати будвництво термналв, це буде як ранше вигдним бзнесом", - вважа голова УЗА.
Бум 2016-2018 рокв
За пдсумками 2018 року очкуться, що буде введено в роботу портових зернових термналв загальною потужнстю близько 9 млн тонн.
У 2017 роц були введен в експлуатацю термнальн зернов потужност на 1,75 млн тонн (потужност одноразового збергання - на 69,6 тис. тонн), роком ранше - 8,77 млн т (мност для одноразового збергання на 422 тис.тонн). Низку великих проектв намчено завершити в 2019 роц, що дозволя прогнозувати зростання нових потужностей на рвн поточного року.
Украна мала в останн роки бум в перевалц зерна у втчизняних морських портах. Якщо в 2007 роц через укранськ порти термнали пройшло близько 10 млн тонн хлбних вантажв, то в 2015 роц - 37,5 млн тонн, в 2016 роц - 40,3 млн тонн (у тому числ 39,4 млн тонн зерна).
А якщо взяти маркетинговий 2016-2017 рк (МР), то обсяг перевалки хлбних вантажв становив 43,5 млн тонн (це не тльки експорт, але невелик обсяги транзиту каботажу).
Характерно, що вс останн роки обсяги перевалки зернових зростали, незважаючи на погодн умови попри триваючу загальну кризу в економц крани.
Довготривала стйка тенденця до зростання експорту зерна з Украни створювала стйкий стимул для появи реалзац планв з розвитку портових термнальних потужностей з перевалки зерна. Але в 2018 роц експорт зернових за прогнозами покаже негативну динамку, тому запал нвесторв поспшати з введенням в дю нових термнальних потужностей дещо охолов.
Псля пкового 2016 року, коли сво проекти реалзували: ТС-Зерно, Бунге, Кофка, Рисойл, ллчвський зерновий термнал, Укртрансагро, в 2017 роц вдбулося уповльнення, яке продовжилося в 2018 роц.
По сут, диний великий реалзований проект 2017 року - перша черга комплексу з перевалки зерна компан "Новотех-Термнал" в Одеському порту. Компаня працю на причалах 25-26, де може приймати судна довжиною до 250 м з осадкою до 11 м.
За рахунок свох нвестицй компаня побудувала в счн 2017 запустила першу чергу зернового комплексу нового поколння, який до серпня працював в тестовому режим. Пропускна здатнсть комплексу на цьому етап - 1,5 млн тонн на рк.
Свй зерновий комплекс компаня прагнула зробити найефективншим на Чорному мор. Зокрема, за таким показником, як використання кловат на годину при перевалц одн тонни зерна. При цьому термнал зберга свою унверсальнсть, продовжуючи обробку металу генеральних вантажв.
На стад реалзац друга черга. Повна реалзаця проекту намчена на кнець 2018 року. Проектна пропускна спроможнсть - 3 млн тонн зерна на рк.
Продовжу нарощувати сво потужност "Рисойл-Термнал" в порту "Чорноморськ". У 2017 роц компаня здала в експлуатацю склад пдлогового збергання на 25 тис. тонн одноразового збергання. За грубими пдрахунками, потужност термналу в зв'язку з цим зросли ще на 200 тис. тонн на рк.
До того ж, компаня "Укртрансагро" в Марупол побудувала склад пдлогового збергання на 8 тис. тонн, що додало до потужностей х термналу орнтовно ще на 50 тис. тонн.
2018 рк обцяв здивувати показниками по введенню в дю нових термнальних потужностей для перевалки зернових. На початку року перебували в стад будвництва реально планувалися до здач в поточному роц потужност на 14 млн тонн перевалки 916 тис тонн збергання.
Втм, запал нвесторв дещо охолодили очкування зниження на 10% експорту зернових за пдсумками 2018 року. Тож, схоже на те, що вдасться ввести в дю до кнця року лише близько 60% вд очкуваного.
В першу чергу, йдеться про найбльший нвестицйний проект не тльки в морськй галуз, але, схоже, в Укран, який сьогодн реалзу Cargill за допомогою компан "М. В. Карго" Адмнстрац морських портв Украни в порту "Пвденний".
Компаня буду новий зерновий термнал потужнстю 5 млн тонн на рк з мностями для одночасного збергання 290 тис. тонн зернових. Компаня "М. В. Карго" також веде будвництво нового причалу 25 довжиною 436 м з глибиною 16 м, який зможе приймати судна класу Post-Panamax дедвейтом понад 100 тис. тонн.
В акватор порту "Октябрськ" буду зерновий термнал компаня "врозовншторг". До кнця 2018 року вона плану запустити побудований за власний рахунок пдхдний канал морський причал довжиною 280 м з глибинами "на вирст" в 12,5 м, а на початку наступного року - першу чергу термналу з складськими мностями на 90 тис. тонн одноразового збергання.
Орнтовна потужнсть першо черги термналу - 1 млн тонн. В цлому ж проект передбача наростити потужност до 4 млн тонн на рк з мностями одноразового збергання в 190 тис. тонн.
Клька слв про проекти, як намчалися на 2018 рк, але скорш за все будуть перенесен на наступний, чи навть бльш пзн термни.
Продовжу свй поетапний розвиток в порту "Пвденний" найбльший в кран зерновий термнал "ТС-Зерно". Термнал сьогодн лдером в кран за обсягами перевалки. В 2016-2017 маркетинговому роц вн перевалив 5,8 млн тонн зернових. Рекорд мсячного навантаження було встановлено в серпн 2017 року - 800 тис. тонн.
Зараз там будують додатков мност для зернових на 75 тис. тонн одноразового збергання. В цлому пропускна спроможнсть термналу зросте ще на 1 млн тонн. В подальших планах компан будвництво нового причалу для прийому кейпсайз, розширення залзничних потужностей доведення рчний пропускно спроможност до 15 млн тонн.
В Одеському морському порту компаня "Бруклн-Кив" спльно з АМПУ реалзу великий проект нового зернового термналу потужнстю 4,5 млн тонн. Будвництво йде з 2012 року мало завершитися в 2016 роц.
Але АМПУ, яка повинна була побудувати новий причал 1-z, призначений для роботи зернового термналу, не вклалася в намчен термни. нвестору довелося органзовувати перевалку зерна через причал розташованого поблизу контейнерного термналу.
Однак сьогодн в учасникв проекту впевненсть, що найближчим часом причал довжиною 340 м буде зданий в експлуатацю, а компаня "Бруклн Кив" додасть до свох мностей для збергання зернових ще 12 силосв мсткстю 72 тис. тонн. Це дозволить компан нормалзувати свою роботу наростити потужнсть термналу як мнмум на 1 млн тон на рк.
В тому ж Одеському порту компаня "Олмпекс-Купе" буду четверту чергу свого термналу.
У Миколав реконструються Миколавський комбнат хлбопродуктв, придбаний групою компанй OREXIM. Стар складськ мност на 62 тис. тонн переобладнуються, за рахунок нових силосв потужност для одночасного збергання зерна будуть розширен до 120 тис. тонн, а для шроту, макухи - до 30 тис. тон.
На причал Миколавського морського порту, де працю стивдорна компаня групи OREXIM, буде виведена галерея, плануться запуск зернового термналу потужнстю 2 млн тонн на рк.
У морському порту "Чорноморськ" компаня "Трансгрейнтермнал" плану завершити будвництво першо черги свого термналу. Зокрема, будуть здан силоси на 75 тис. тонн одноразового збергання. Потужнсть першо черги за грубими пдрахунками - 1,5 млн тонн на рк.
Вже згадана вище компаня "Новотех-Термнал" повинна добудувати свй зерновий комплекс в Одеському порту, доввши його до проектно потужност 3 млн тонн зерна на рк.
Зрештою, на 2019 рк "Кернел" анонсувала запуск друго черги свого термналу в порту "Чорноморськ" потужнстю 4 млн тонн вартстю 120 млн доларв.
Отже, бум будвництва зернових термналв в портах Украни, який почався в 2015 роц за нерцю продовжуться дос, хоча з значним гальмуванням темпу, завдяки приватним нвестицям виршив проблему дефциту такого типу потужностей хньо модернзац.
Тепер увагу слд звернути на шляхи доставки вантажу на ц нов термнали. тут без швидких, точних ефективних дй держави не обйтися.
VoxUkraine, спецально для ЕП
гор Гошовський, шеф-редактор сайту "Порти Украни"
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
