Питьевой воды в мире все меньше. Реки мелеют, озера пересыхают. Государства инвестируют огромные средства в системы водоснабжения. Украина на грани. (укр)

Поверхня Земл на 70% вкрита водою лише 0,6% з них - це питна вода.

Украна багата рчками та озерами, але як ми ставимося до цього ресурсу?

Наш основн рчки, особливо Днпро, покриваються зеленими водоростями.

Господарська дяльнсть негативно вплива на наше джерело життя.

До того ж, система водопостачання та система водовдведення великих мст будувалися давно, й нфраструктура цих важливих об'ктв - у поганому стан.

Через недостатн фнансування ц сфери незабаром ми можемо залишитися без питно води. Рчки спочатку перетворяться на озера, потм зникнуть, нам буде все складнше все дорожче добувати для себе питну воду.

Наш водоканали, як добувачами питно води та основними очищувачами стчних вод, не перебувають в хорошому стан, особливо якщо порвнювати наш пдпримства з вропейськими. У вроп давно зрозумли, що в першу чергу потрбно нвестувати в життво важлив ресурси: повтря, воду, довклля загалом.

Приклад Польщ свдчить, що десятирччя цлком достатньо для повного оновлення нфраструктури водопостачання водовдведення. Не секрет, що вропейський Союз серйозно переймався зношенстю нфраструктури в Польщ. Системне нвестування, залучення нтелектуального ресурсу дозволило виршити цю проблему.

Як виклики стоять у цй сфер перед Украною? Проблема в тому, що ми дос не розуммо, у якй точц координат перебувамо. У контекст управлння водою ми зараз на рвн крани третього свту. Це означа, що ми втрачамо очищену воду повертамо в рчку неочищен стоки. Це, напевно, одна з найбльших проблем.

Як наслдок, у рчках з'являться багато водоростей, коли вони лягають на дно, рвень мулу постйно накопичуться. Вдповдно, води в рчц ста все менше з не все важче брати воду для приготування питно води.

Турбота про рчки повинна бути проритетом держави. Недостатньо нвестувати в нфраструктуру очищення стокв. Ми повинн очистити рчки. гнорування проблеми лише збльшить видатки на очищення у майбутньому та ускладнить цей процес.

У Житомир 528 км водопроводу лише 280 км каналзацйних мереж. Це означа, що люди отримують питну воду повертають не в систему каналзац, а в рунт.

Ми з великими труднощами залучамо та освоюмо нвестиц свтових донорв. Державна система, на жаль, не сприя виршенню ц проблеми. З 2014 року ми взялися до справи, але це еволюцйний процес, а потрбен революцйний.

В зрал була проблема з диним озером, з якого вони беруть воду. Рвень води у ньому знизився до критично меж. Тод держава навчилася знесолювати воду Середземного моря подавати в систему питного водопостачання.

Тепер зральським водоканалам набагато легше. Вони не гасять системн пожеж, вони управляють ресурсом. У них нема божевльних операцйних витрат, вони думають тльки про каптальн витрати. Ми ж постйно латамо дри.

Чому нас навчила ситуаця з хлором? На жаль, нчому. Водоканали могли перестати подавати воду населенню. Тльки фнансами цю проблему не виршити, тут повинн з'явитися стратегя постйне нвестування. Наприклад, для Житомира потрбно 20 млрд грн десять рокв. Псля цього можна буде говорити про системний розвиток.

мплементаця проектв почнеться з тендерно процедури. Ми до цього не готов, але нам доведеться вчитися. Експерти з С або США допоможуть. Це великий шматок роботи часу, але без тендерв грошей не буде. Все повинно бути прозоро. нвестори - Свтовий банк або БРР - таким чином виключають корупцйн полтичн ризики.

Поки ми не перейшли червону лню, нам потрбно виршити цю проблему повернути соб життво необхдний ресурс - воду.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...