С 2016 года профессионально-технические училища финансируются из местных бюджетов, а значит приходят в упадок. Правительство должно выйти из кукурузы и принять меры. (Укр.)

Довкола питання кадрв для аграрного виробництва точиться багато розмов.

Зокрема, рахують кльксть аграрних унверситетв та х студентв.

Говорять про тих, хто хоче повернутися в сльське господарство жити в сел.

Як на мене, ключ до виршення проблеми дефциту кадрв в агросектор треба шукати не в унверситетах, а в технкумах профтехучилищах.

"Профтехучилища в сльськй мсцевост? Хба вони ще залишилися?" - запитав мене недавно один з мнстрв нового Кабмну.

Так! Вони , про них вс забули! Пропоную поговорити саме про них.

За радянських часв профтехучилища мали не найвищий рвень привабливост. Переважно туди йшли вчитися не найбльш успшн випускники середнх шкл.

Кльксть мсць у вишах була обмежена, а оцнки в школах давали за знання, тож т, хто не вступили в технкуми й виш, шли в ПТУ.

У 1990 роц в 1 246 училищах крани вчилося понад 640 тис учнв. До 2016 року "дожили" 824 училища з 302 тис учнв. З них 165 тис отримали квалфкацю у 2015 роц. На одного випускника училища припада п'ять випускникв вишв!

Майже кожне четверте училище знаходиться в сел пов'язане з сльським господарством. Це т заклади, як повинн забезпечувати потребу сучасних агропдпримств у висококвалфкованих трактористах, слюсарях, токарях.

Професйно-технчна освта завжди фнансувалася коштом держбюджету, однак закон про фнплан-2016 перевв ПТУ на мсцев бюджети передав майно до комунально власност. х залишили без грошей та можливост подальшого снування, а сльське господарство - без молодих квалфкованих кадрв.

Як шляхи розвитку професйно освти в сльському господарств? х два.

Перший - конструктивний. Мносвти спльно з Мнфном необхдно шукати шляхи альтернативного фнансування шляхом активного залучення до процесу агробзнесу. Як варант - передавати ПТУ агропдпримствам або потужним асоцацям у довгострокову оренду з чтко прописаними умовами партнерства.

Другий - звичайний. Уряд, як завжди, заховаться в кукурудзу, не бажаючи виршувати так складн питання, дозволить розвалити професйно-технчну освту Украни. Як наслдок, агросектор буде вимушений створювати сво агрошколи для навчання тракториств та нших спецалств для села.

Мносвти ж буде роздавати тисяч дипломв юриств АПК, економств АПК, педагогв АПК, фнансиств АПК та бухгалтерв АПК, доввши кльксть начальникв на одного тракториста до десяти - найвищого показника у свт. Хоча ниншн п'ять начальникв на одного - теж досить "гарний" результат.

* * *

Колонка видом матералу, який вдобража винятково точку зору автора. Вона не претенду на об'ктивнсть та всебчнсть висвтлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакц "Економчно правди" та "Укрансько правди" може не збгатися з точкою зору автора. Редакця не вдповда за достоврнсть та тлумачення наведено нформац викону винятково роль нося.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...