Бум цифровых платежей, который наблюдается во всем мире, стал быстрым и адекватным ответом индустрии на вызовы пандемии COVID-19. (укр)

Бум цифрових платежв, який спостергаться в усьому свт, став швидкою та адекватною вдповддю ндустр на виклики пандем COVID-19.

Онлайн-покупки, безконтактна оплата в магазинах, аптеках громадському транспорт стали безпечною альтернативою тепер залишаться з нами надовго псля завершення пандем. Ц позитивн змни не просто довгостроковими, а вже стають незворотними.

Наскльки ц глобальн тенденц актуальн для Укран? Чи готов бзнес та держава до таких змн? що робити, щоб Украна й надал залишалася лдером з розвитку безготвкових платежв?

Результати онлайн-опитування на сайт "Економчно правди", участь в якому взяли майже 16 тисяч респондентв, дають однозначн вдповд.

Украна - в авангард свтових тенденцй

Згдно з опитуванням, понад 60 вдсоткв читачв "Економчно правди" пд час пандем стали сплачувати переважно безготвкою або частше використовувати платжну картку. Близько 43% учасникв опитування вдповли, що сплачують переважно карткою. Понад 11% почали користуватися карткою частше, а 7% - значно частше.

Також не дивно, що найпопулярншою платжною технологю стала безконтактна оплата карткою, телефоном або ншим гаджетом: цю можливстю регулярно користуються понад 73% опитаних. Також понад 70% сплачують за товари й послуги онлайн - на сайт, в застосунку чи в телефон.

Так результати повнстю вдповдають свтовим тенденцям: у 2020 роц у бльшост кран свту обсяг безконтактних платежв збльшився щонайменше на 5-10%. В Укран ц показники значно вищ: обсяг кльксть безконтактних платежв збльшилися на 50%. Загалом кльксть операцй з використанням платжних карток в Укран зросла на 18%. Це один з найвищих у вроп показникв.

Проте, не варто забувати, що зараз в нашй кран лише кожна четверта оплата здйснються безготвково, тод як у кранах С цей показник становить 50-70%, в Скандинав - до 95%. Тобто платжний ринок Украни впевнено продовжу наздоганяти, але дос суттво вдста вд захдних показникв.

Споживач вимагають бонусв

Укранськ споживач не тльки швидко освоюють нов технолог, а й активно користуються додатковими бонусами безготвкових платежв.

з семи найпопулярнших банквських бонусв програм учасники опитування на "Економчнй правд" найчастше називали безкоштовне обслуговування платжно картки: дво з трьох опитаних.

Кожен другий безкоштовно отриму готвку в банкомат, кожен третй користуться пльговим перодом на кредити. 50.5% учасникв активно користуються кешбеком.

Так результати свдчать, що нвестиц укранських банкв у розвиток безготвково економки стратегчно врними. Ринок розвиваться, коли збгаються нтереси всх його учасникв. Донедавна саме ринкове саморегулювання платжно сфери забезпечувало бурхливий розвиток, результати якого ми побачили в опитуванн.

Ринок готовий. А держава?

За останн роки у платжнй сфер склалася збалансована екосистема, завдяки якй ми спостергамо висок темпи впровадження безготвкових платежв. Не в останню чергу впровадження нових технологй бонусних програм вдбувалося завдяки мжбанквськй комс. Це платж, який отриму банк, який видав платжну картку, коли споживач оплачу нею в магазин товари або послуги.

В Укран ця комся - основне джерело нвестицй як у технологчний розвиток, так в популяризацю безготвкових платежв. На ц кошти банки закуповують та пдтримують роботу POS-термналв, забезпечують роботу процеснгових центрв та впроваджують бонусн програми, як заохочують клнтв платити карткою. На сьогодн рвень комсй визначаться платжною системою згдно з об'ктивними ринковими чинниками, проте у майбутньому все ще може змнитися.

Мова йде про законопрокти 4178 та 4178-1, як пропонують ввести державне регулювання й суттво знизити рвень мжбанквсько комс. Не дивно, що цю нцативу активно пдтримують велик торгов мереж, адже для них це означатиме зниження комс та збльшення прибутковост. Та чи виграють вд цього споживач та держава?

Додатков тарифи за обслуговування банквських карток, згортання програм лояльност та навть зникнення термналв безготвково оплати в деяких магазинах - все це можлив наслдки законодавчого регулювання мжбанквсько комс, про як попереджають банки.

Дослдження "Економчно правди" наочно показало, що споживач проти таких змн: майже 70% не готов вдмовитися вд бонусних програм кешбекв, а понад 92% - не готов платити бльше за базов банквськ послуги.

Очевидно, що законодавче зниження мжбанквсько комс вдкине Украну у "готвкове минуле". Адже банки не зможуть нвестувати у збитков термнали для малого бзнесу або програми лояльност, а споживач звикли до бонусв не готов платити бльше.

Отже, з одного боку на терезах - нтерес окремих великих торговцв, з ншого - безготвкове майбутн Украни. споживач, банки чтко висловились на користь нновацй. Чи пдтрима х держава?

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...