"Найкращий захист у нас. Усе безпечно, пляжі відкриті, стерильна чистота, небагато гостей, є лікарі. Два додаткових бари з алкоголем", на пошту приходить запрошення із турецького готелю, де торік відпочивали сім'єю.

Влада Туреччини дозволила приймати туристів за умови дотримання в готелях санітарних вимог. Та за кордон цьогоріч не поїдемо. Плануємо відпочити вдома. Тут небагато хворих. Діють карантинні обмеження, переконує влада. Вирішуємо, що в Україні справді найбезпечніше.

 Продезінфікуйте руки, за кілька днів у львівському магазині солодощів охоронець пропонує скористатися спиртовим розчином без наліпки на пляшці. Відмовляюся, бо це звичайний розпилювач із невідомою зеленою рідиною.

Ідемо прогулятися містом. Стаємо в чергу до літнього майданчика кафе неподалік Ратуші. Щойно встають клієнти офіціанти протирають столик і запрошують нових. Персонал у масках.

 У нас безпечно, переконують. Дають плед, у який кілька хвилин тому закутувався попередній відвідувач.

Коли практично розчаровуємося в можливості безпечно провести час, знаходимо оголошення:

"Ізольований будинок з усіма вигодами в Карпатах. До найближчого села 3 км. Навколо гори і річка. Жодних соціальних контактів. Раз на тиждень є підвіз продуктів і речей"

Лишаємо контакти, аби забронювати дім.

 На жаль, мусимо відмовити, дзвонять власники. Кияни і львів'яни нам не підходять. У вас найбільше інфікованих. Не ризикуємо

Подробнее читайте на gazeta.ua ...