фото показано с : glavcom.ua

Керівники провідних університетів країни вимушені приховувати брак фінансування за «суперканікулами»

Київський національний університет імені Тараса Шевченка відмінив заняття до весни через відсутність коштів для оплати за тепло та електроенергію. Принаймні так пояснюють студенти несподівані канули. Стаціонарні відділення вишу перейшли на дистанційне самостійне навчання до 5 березня. Після того, як інформація про це набула скандального розголосу, вуз виступив із заявою, в якій підтвердив, що студенти й справді два зимових місяці навчатимуться самостійно. Однак сталось це начебто не через брак коштів на опалення, а через… прохання самих студентів. Саме воно було враховано керівництвом вузу ще задовго до зими. В«Навесні 2017 року Студентський парламент Університету, звернувся до ректорату з проханням при формуванні графіку навчального процесу на 2017/2018 навчальний рік урахувати можливість відзначення студентами новорічно-різдвяних свят та зменшення перебування в навчальних корпусах в найхолодніший зимовий періодВ», ідеться в офіційній заяві провідного українського вузу, опублікованій на офіційному сайті університету.

Національний університет ім. Тараса Шевченка пояснив пролонгацію зимових канікул

Та, як з’ясував В«ГлавкомВ», історія з В«зимовими канікуламиВ» у відомому на всю країну університеті не унікальна. Найбільші вузи країни вимушено перейшли цієї зими у режим суворої економії енергоресурсів. Ректорів поставили перед фактом: брак бюджетного фінансування – їхня проблема. Найпростіший спосіб зекономити – припинити опалення величезних приміщень навчальних закладів у холодну пору року. Саме таким шляхом один за одним пішли провідні вузи.

Ще раніше продовжив канікули до 26 лютого також Львівський національний університет імені Івана Франка. Про це В«ГлавкомуВ» повідомили у прес-службі вузу. Проте у цьому виші запевняють, що на відміну від Київського університету ніякого рішення про дистанційне навчання не ухвалювали. «³дпрацьовувати студенти будуть шляхом збільшення кількості пар на день після завершення канікулВ», - пояснили в університеті. Впродовж одного місяця керівництво університету обговорювало доцільність збільшення канікул, після чого наприкінці грудня ухвалило відповідне рішення.

Така ж ситуація у одеських вишах. Навчання в Національному університеті імені Мечникова, В«Одеській юридичній академіїВ», Національної академії харчових технологій, Південноукраїнському національномуВ педагогічномуВ університеті імені Ушинського теж поновляться практично навесні - 26 лютого. В університеті Мечникова також переконують, що такі довготривалі зимові канікули були затверджені ще у травні 2017-го, вони викликані бажанням зекономити на комуналці. Однак це нібито не позначиться на якості навчання. Мовляв, навчальні плани побудовані таким чином, що не вплинуть на кількість лекцій і семінарських занять. За словами ректора університету імені Мечникова Ігоря Коваля, хоча формально фінансування не зменшується, кількість студентів у вузі з року в рік стає меншою. В«Коли в аудиторії сидить 150 студентів – її потрібно опалювати, коли сидить 20 – її так само слід опалювати. А фінансування іде з розрахунку на кількість студентівВ», - бідкається ректор.В 

Економлять усі по-різному

Деякі вузи обмежили канікули місяцем, оскільки не працювати ще й у лютому не бачать можливості. Така ситуація у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (колишня Сільгоспакадемія, Національний аграрний уніеврситет). Ректор вузу Станіслав Ніколаєнко на відміну від колег з інших університетів чесно визнає, що такий режим роботи – крок вимушений. Та керівник вишу не вбачає у таких заходах значної ефективності. В В«Більшість моїх студентів, викладачів, інших співробітників – іногородні, вони навчаються і працюють, живуть у гуртожитках, користуються всіма послугами, які є у гуртожитку. Я не можу закрити гуртожиток і виселити сиріт, співробітників вузу, аспірантів. Чи там проживатиме 1000 людей, чи залишатимуться 100 – все одно його потрібно опалювати. Окрім того у нас багато лабораторних робіт, які вдома не виконаєшВ», - пояснює ректор Ніколаєнко у розмові з В«ГлавкомомВ». В«Якби можна було б закрити гуртожиток на цей період, я б також подумав про те, аби навчання продовжити влітку на пару тижнів, а взимку скоротити йогоВ», - зізнається ректор. З метою економії керівництво радить в викладачам по можливості більше працювати у бібліотеках, на виробництві і вдома, тобто менше користувалися електропристроями безпосередньо в університеті. Як повідомили В«ГлавкомуВ» студенти цього університету, в аудиторіях цієї зими дуже холодно, на парах доводиться сидіти у верхньому одязі.

А от Херсонський державний університет вирішив не економити за допомогою В«канікулів, які ініціювали самі студентиВ». Про це В«ГлавкомуВ» повідомив член Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Олександр Співаковський (депутат є професором кафедри інформатики цього вузу). В«Ми у 2003-му році зробили в херсонському університеті власну систему опалення. З того часу платимо учетверо менше, ніж ранішеВ», - розповів В«ГлавкомуВ» депутат. В«Свого часу я стажувався у США. І знаю випадок, коли студенти подавали позов до суду на адміністрацію одного з університетів за те, що університет на один-два дні давав більше вихідних, ніж потрібноВ», - згадав Співаковський. Цей факт вельми показовий у контексті того, що ректорат Університету Шевченка, оголошуючи вимушені канікули, прикрився В«побажаннямВ» своїх студентів. До речі, двомісячні канікули не надто порадували останніх. Через канікули В«втрачається вся суть університету: немає комунікації з викладачами, одногрупниками… Викладачі до цього не пристосованіВ», - пишуть студенти, листування яких опублікував на своїй сторінці у Facebook відомий експерт з енергетики Андрій Герус.

У розмові з В«ГлавкомомВ» студенти старших курсів кажуть, що подібні довготривалі канікули у них не вперше, а нинішній резонанс виник лише через те, що цю тему помітили медіа.

Влада не бачить порушень

Влада ж у ситуації з В«суперканікуламиВ» у провідних вузах країни зайняла позицію В«моя хата скраюВ». З одного боку, високопосадовці вказують на необхідність економії енергії шляхом модернізації опалювальної системи, з іншого боку, чиновники наввипередки повторюють – вузи самостійно мають право планувати свій навчальний процес так як вважають за потрібне і це не проблема уряду, а самих вузів. Більше того, ні про який дефіцит фінансів, який змусив вузи по суті зачинитися на зиму, не йдеться. За словами Співаковського, влада знала про проблеми університетів, тому ще минулого року Верховна Рада виділила додаткові вузам 650 мільйонів гривень на вирішення комунальних проблем. В«Ми повністю минулого року задовольнили заявки університетів на ці додаткові коштиВ», - каже депутат. Та у вузах цих грошей все одно замало. За словами Ігоря Коваля, існує проблема, пов'язана з фінансуванням вузів між міністерством освіти і Верховною Радою. В«Верховна Рада на ці питання реагує не дуже динамічно. Поки процедура (виділення коштів) іде, гроші може і дійдуть в кінцевому рахунку, але виходить як було при Радянському Союзі, коли гроші приходили у грудні, а за 10 днів їх потрібно було щось купити, аби їх використатиВ».В 

Міністр Лілія Гриневич, коментуючи несподівані канікули, у вузах лише заявила, що це право університетів самим обирати, як розподілити час на навчання. Головне, аби не було порушено норму про 35 академічних тижнів. В«Кожен університет в межах свого бюджету сам визначає, яким чином йому організувати навчальний процесВ», - каже міністр. За словами Співаковського, 17 січня перед засіданням Комітету народні обранці зустрілися із заступником міністра освіти і науки. Чиновник запевнив, що міністерство взяло на контроль цю ситуацію, підрахує кількість вузів, які пішли на довготривалі канікули і встановить, чи є у їхніх діях ознаки порушень.В 

Михайло Глуховський, В«ГлавкомВ»

Подробнее читайте на glavcom.ua ...