2018-4-3 15:10 |
В Украине строятся преимущественно крупные промышленные и малые домашние солнечные станции. Развитие средних по мощности СЭС в учреждениях и на предприятиях идет вяло. Как восполнить этот пробел? В участников рынка есть ответ. (Укр.)
У 2017 роц в Укран було встановлено вдвч бльше потужностей вдновлювано енергетики, нж у 2016 роц. У 2018 роц очкуться така ж динамка.
Зараз цей рст вдбуваться переважно завдяки великим проектам наземних сонячних електростанцй, потужнсть яких вимрються мегаватами. За рк було побудовано 64 промислов СЕС сукупною потужнстю 211 МВт.
Також зроста потужнсть дахових сонячних станцй у приватних будинках, але у значно менших валових обсягах. За 2017 рк мал СЕС встановили понад 2 тис смей, а сукупна потужнсть таких станцй збльшилася з 16,7 МВт до 51 МВт.
Водночас розбудова середнх за потужнстю СЕС та введення нших потужностей ВДЕ на пдпримствах, установах та комерцйних об'ктах нерухомост йде мляво, незважаючи на привабливий "зелений" тариф.
Основний рст потужностей вдновлюваних джерел енерг вдбуваться завдяки великим СЕС. Йдеться про потужност понад 3 МВт. На це дв технчн причини.
Перша поляга у тому, що СЕС можна встановлювати будь-де, тод як ГЕС та ВЕС прив'язан до мсцевост, а бопаливн проекти - до джерел сировини.
Друга поляга у вдноснй простот проектування та будвництва наземних СЕС. Не дивно, що разом з високою ставкою "зеленого" тарифу так проекти стали популярними серед нвесторв. За рк було побудовано 87 об'ктв вдновлювано енергетики потужнстю 257 МВт, з яких 64 проекти - це СЕС потужнстю 211 МВт.
Проте чи не стануть сонячн поля черговою фнансовою бульбашкою, яка в певний момент лусне з негативними наслдками для всього сектору ВДЕ?
Швидкий рст потужностей сонячно енергетики, безперечно, необхдний для досягнення стратегчних цлей держави з розвитку ВДЕ та пдвищення енергетично незалежност. Однак деяк експерти переймаються тим, що стйксть поточно модел стимулювання вдновлювано енергетики може бути порушена.
При проходженн певного порогу потужност велика кльксть промислових СЕС, пдключених за "зеленим" тарифом, може стати обтяжливою для ринку електроенерг та спричинити вдчутне зростання цн для споживачв.
Яким цей порг, нараз невдомо - браку розрахункв, але вже зараз пропонуться внести змни в законодавство та знизити ставку "зеленого" тарифу для сонячно генерац на 30%. Така пропозиця була озвучена 13 березня на "круглому стол" в комтет з паливно-енергетичного комплексу Верховно Ради.
З ншого боку, слабкий розвиток комерцйних проектв ВДЕ мало та середньо потужност вказу на необхднсть збереження для них привабливо ставки "зеленого" тарифу та забезпечення нших сприятливих умов, зокрема щодо зменшення вартост пдключення до мереж.
Це сприятиме розвиту розподлено генерац, що технчно бльш рацонально, та збалансуванню енергосистеми. Також це зменшить потребу у маневрових потужностях пдвищить яксть та надйнсть мсцевого електропостачання.
Поки що СЕС мало та середньо потужност на дахах пдпримств та офсних будвель - рдксне явище. Автори дослдили клька таких прикладв, щоб зрозумти перспективи розподлено генерац в Укран.
"Популярнсть сонячних станцй для бзнесу зроста завдяки успшним прикладам. Коли я запускав перш проекти, люди не врили в це. Умови були, але майже нхто цього не робив", - говорить В'ячеслав Мижарьов, кервник компан KB Energy, яка спроектувала та встановила першу комерцйну дахову СЕС у центр Кива.
Ця станця потужнстю 88 кВт розташована на даху офсно будвл на вулиц Глибочицькй. Вона працю за "зеленим" тарифом, продаючи надлишки електроенерг в мську мережу з мнмальними втратами, адже цю енергю для споживачв не доводиться транспортувати на сотн клометрв.
На користь стйкост модел розподленого розвитку сонячно генерац також свдчить те, що дахов СЕС будують не лише для продажу струму за "зеленим" тарифом, а для енергозабезпечення свох пдпримств та установ.
Саме з такою метою почав будвництво СЕС власник авторемонтного пдпримства на столичному масив Трощина. Сонячн панел були встановлен на даху виробничих примщень, потужнсть станц - 105 кВт.
"Власник спочатку виршив ставити станцю для зменшення споживання електроенерг з мереж. Станця повинна була окуповуватися завдяки зменшенню платежв за електроенергю. Проте коли ми закнчували роботу, було виршено пдключати станцю в мережу за "зеленим" тарифом", - каже проектувальник ц СЕС Мухуб Бенменн з нституту вдновлювано енергетики НАН Украни.
За його словами, для комерцйних дахових СЕС термн затвердження "зеленого" тарифу залежить вд того, чи вся документаця на об'кт, де буде зводитися СЕС. Вн також вказу, що комерцйн дахов СЕС пдключати досить просто, оскльки промислов або комерцйн будвл вже приднан до мереж.
З ншого боку, власне споживання нод перевищу доступну потужнсть мереж, а збльшення потужност пдключення виявляться надзвичайно дорогим.
Так, в адмнстративнй будвл управлння прац та соцального захисту Солом'янсько адмнстрац у Кив псля встановлення додатково технки збльшення навантаження локальна мережа почала постйно виходити з ладу. Збльшення потужност пдключення "Кивенерго" оцнила 1,5 млн грн.
Сонячна станця, яка покрива додаткове навантаження на мережу, коштувала для Солом'янсько адмнстрац 1,2 млн грн. Також було замнено звичайн свтильники на LED. Таким чином, сонячна станця та заходи енергоефективност виявилися вигдншими, нж збльшення потужност пдключення.
Ця станця працю на власне енергозабезпечення установи, покриваючи денний дефцит потужност та зменшуючи видатки на електроенергю з мереж.
"Був зроблений аудит споживання з мсцевим енергетиком. Виявилося, що найбльше споживання - в робочий час, в перод максимально сонячно активност. Виршили обмежитися станцю на 28 кВт", - зазначив Дмитро Меркулов, представник компан Heliostrategia, що реалзувала проект.
Вн пояснив специфку пдключення ц СЕС. За його словами, на цьому об'кт енергопостачальна органзаця "не бачить" сонячну генерацю, оскльки на роботу СЕС накладене автоматичне обмеження.
"Якщо струм вд СЕС перевищу споживання будинку, то генераця вд сонячних панелей обмежуться. З технчно точки зору це, напевно, перший проект в межах мста, коли д система обмеження, але з погляду нсталяц вона була нескладна. Тендер на будвництво проводився на ProZorro", - розповв Меркулов.
За словами Мижарьова, найбльш привабливими для будвництва СЕС та нших комерцйних об'ктв ВДЕ мало та середньо потужност земл промислового призначення територ великих пдпримств, на яких нов об'кти будвництва або споруди, що залишилися з радянських часв.
Зазвичай там сну потужна нженерна нфраструктура - пдстанц та лн електропередач. Юридичн питання стосовно таких длянок уже виршен, земля у таких пдпримств . Для них спорудження СЕС - це можливсть отримувати додатковий дохд. Потужнсть таких станцй - до 5 МВт.
"За поточно цни на обладнання та д "зеленого" тарифу термн окупност станцй на власних майданчиках становить п'ять-см рокв. Власник отриму не лише чисту енергю, а й гарантований державою прибуток", - каже Мижарьов.
Розподлена генераця близько до населених пунктв з великою клькстю споживачв, зокрема в промислових зонах мст, мстить переваги для енергосистеми. Так проекти також бльш безпечн для нвесторв, оскльки х бзнес-модель не базуться на 100% на "зеленому" тариф. У них бльший перод окупност, але вони менш ризикован в довготермновй перспектив.[L]
Коментуючи труднощ в реалзац проектв комерцйних СЕС, Мижарьов сказав, що розробка реалзаця проекту дахово СЕС для пдпримства або установи - нескладне завдання, але все залежить вд ретельност та послдовност.
"Замсть послдовного обстеження об'кта, розробки ТЕО проектно документац люди часто вдаються до невпорядкованих дй, втрачаючи час грош", - каже вн.
Мижарьов рекоменду користуватися послугами професйних компанй для успшного проходження повного циклу пдготовки та реалзац проекту.
За його словами, середня вартсть ведення проектв у Кив до моменту пдключення за "зеленим" тарифом становить 7-15 тис дол залежно вд складност об'кту.
"Власник може сам пройти вс процедури, але це вийде у три-п'ять разв дорожче довше, нж при залученн фахово компан", - зазнача Мижарьов.
За його словами, для успшного проходження всх процедур потрбно органзовувати ланку керування проектом збору документац. Вн рекоменду видляти одну-дв людини, як б займалися цими питаннями. У випадку дахових СЕС це може бути адмнстратор будвл або енергетик.
За законодавством, комерцйн СЕС можуть пдключитися за ниншньою ставкою стимулюючого тарифу до 2020 року, але про довготермнову стабльнсть говорити рано. Одна з загроз стабльност роботи енергоринку - пдключення надмрно клькост потужностей великих промислових СЕС за "зеленим" тарифом.
Поряд з цим, заплановане загальне зниження "зеленого" тарифу псля 2020 року фахвц не вважають перепоною для подальшого розвитку галуз.
"З 2020 року термн окупност проектв може вирости, але при цьому виростають тарифи на власне споживання. Якщо дивитися на графк зниження "зеленого" тарифу до 2030 року на динамку пдвищення тарифв, то можна передбачити, що до 2030 року вони прийдуть в паритет. Тод буде цкаво будувати СЕС для власного споживання електроенерг", - зазнача Меркулов.
Загалом фахвц оптимстично оцнюють довготермнов перспективи розвитку розподлено генерац, яка не ма критично залежност вд "зеленого" тарифу.
При подальшому зростанн цн на електроенергю для комерцйних споживачв власна розподлена генераця може стати вигдною без нього. Проте зараз розвиток розподлено генерац потребу пдтримки та заохочення.
На ранньому етап розвитку сонячно енергетики галуз ВДЕ загалом "зелений" тариф важливим нструментом стимулювання. Вдала полтика у цй сфер разом з пдтримкою нновацй та стимулюванням власного виробництва обладнання вкрай необхдна для становлення ндустр вдновлювано енергетики, яка може стати локомотивом успшного пост-ндустрального економчного розвитку крани.
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
