2020-5-14 05:48 |
Коронавірус як тест на людяність
Відео-порівняння іспанських урядовців, які плачуть, коли зачитують на офіційному засіданні імена померлих від коронавірусу лікарів та працівників лікарень, та чиновниці з Білорусі, яка роздратовано відмовляється відповідати журналістам на питання щодо даних про померлих від Covid-19 медиків, не може залишити байдужим. Порівняв та розмістив на Фейсбуці картинку цих В«двох світівВ» канал В«Настоящее ВремяВ» — медіапроект, створений Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода при участі В«Голосу АмерикиВ».
Після перегляду зворушливого відеосюжету хочеться покритикувати північних сусідів за В«нелюдяністьВ». Але хіба в Україні ситуація є разюче іншою, ніж в сусідній Білорусі?
В Україні теж вмирають лікарі із діагнозом Covid-19.
В Івано-Франківську 10 травня помер від цієї хвороби головний лікар Івано-Франківської станції швидкої медичної допомоги.
9 травня помер від коронавірусу лікар дитячої обласної лікарні із Кропивницького. 17 квітня помер від тієї ж хвороби його брат — лікар Центру екстреної медичної допомоги.
3 травня стало відомо про смерть від Covid-19лікаря, що працював в Солотвино на Закарпатті.
У Подільську Одеської області 19В квітня помер сімейний лікар, у якого було виявлено коронавірус...
Всього на даний час померли від Covid-19 в Україні вже більше 20-ти лікарів. Але на центральному рівні високопосадовці не співчувають на нарадах кожному медику, не зачитують їхні імена і тим більше не плачуть. Розумію їхню позицію як комунікаційник — вони не хочуть асоціюватися із В«поганими новинамиВ». Але іноді сумних звісток не уникнути — що тоді?..
Ігнорування негативу може здаватися вдалою технологічною фішкою — але не в ситуації реальної кризи, коли це уникнення негативних тем межує зі свідомою ВІДМОВОЮ від співчуття заради піар-вигід або з публічною демонстрацією ВІДСУТНОСТІ в реальності цього співчуття.
Насправді, невідомо, який з цих варіантів гірше — той, де треба В«не педалюватиВ» сумні теми за для того, щоб забезпечити собі політичний рейтинг, чи той, де високопосадовці виявляються В«нелюдянимиВ».
В«БезсердечніВ» можновладці — це, в принципі, не така вже і велика рідкість. Втім, в суспільстві, яке хоче бачити живе людське співчуття такі постаті ВИМУШЕНІ ВДАВАТИ, що відчувають розпач і біль.
Але якщо електорат НЕ ХОЧЕ чути від офіційних осіб В«поганих новинВ» — або тому, що хоче вірити в те, що В«в нас все добреВ», і нехай для підтримки цього переконання владі треба замовчувати та приховуючи негатив, або тому, що і самі люди не дуже переживають через трагедії ІНШИХ співвітчизників — це вже справжня, дуже велика наша проблема.
Білоруська чиновниця з ролика В«Настоящего ВремениВ» не є якимось незрозумілим для українців явищем — вона уособлює типове радянське В«баби ще народятьВ».
Радянський Союз — де ми там довго були разом із Білоруссю — нікуди не подівся. В«СовокВ» не тільки в якихось В«совковихВ» звичках, як то піснях Лещенко на 9 травня, чи В«Іронії долі...В» на Новий рік — він, зокрема, і в В«жуковськійВ» байдужості до людського життя.
Тест на В«совокВ» дуже простий — ви співчуваєте загиблим лікарям — чи ні. Тільки чесно. А іншим померлим від нового вірусу, навіть якщо В«це ж не тисячіВ» і В«вони і так булі старі чи хворіВ»?...
Подробнее читайте на glavcom.ua ...
