2018-7-2 21:00 |
Грошовиті корупціонери, які накралися за часів Януковича, можуть самовдоволено потирати руки. Генпрокурор Юрій Луценко оголосив про намір розігнати Департамент спеціальних розслідувань на чолі з непідконтрольним Сергієм Горбатюком.
Робиться це під сурдинку начебто створення нового правоохоронного органу – Державного бюро розслідувань, яке насправді перебуває у замороженому стані, і там не призначено жодного працівника, окрім голови та двох заступників.
Щойно Луценко став Генпрокурором, у нього з першого дня не склалися відносини з Департаментом спеціальних розслідувань Генпрокуратури, який веде справи Майдану, а також високопосадових корупціонерів минулої влади. День за днем, він передавав справи щодо найбільш гучних прізвищ в інші підрозділи, та дорікав у повільному розслідуванні, не заслуховуючи справ.
Зараз – новий виток протистояння. Луценко зажадав створити в прокуратурі окремий Департамент процесуального керівництва, а це означає ліквідацію департаменту Горбатюка в нинішньому вигляді. Це, в свою чергу, несе загрозу розслідуванням усіх злочинів Майдану та відносно грошових мішків Януковича. Але такі ризики не зупинили Луценка, а можливо, навіть, підбадьорили.
Уже в червні цього року він почав проводити наради на тему реорганізації, яка має розшматувати департамент Горбатюка по двох різних підрозділах прокуратури. У своїх коментарях в інтернеті сам Луценко та його прес-секретар підтвердили намір ухвалити таке рішення.
Керівник Департаменту спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк
Чому ж Генпрокурор зі своєю свитою, вже не ховаючись, прагнуть розправитися над департаментом Горбатюка? За вивіскою начебто виконання закону, вони хочуть прибрати людей, які перешкоджали Луценку брутально втручатися в розслідування проваджень з метою або власного збагачення, або отримання піар-дивідендів. Але, задовольняючи особисті примхи шляхом ліквідації департаменту в справах Майдану, Луценко може загальмувати на місяці, якщо не роки всі розслідування цих злочинів.
Будь-яка реорганізація призводить до тривалої паузи в проведенні слідчих дій. Більше того, слідчі та прокурори виводяться за штат і відповідно не мають повноважень здійснювати процесуальні дії. Але навіть не це проблема – саме через реорганізацію зазвичай позбуваються неугодних. І вже нове керівництво, порадившись з Луценком, буде вирішувати кому погоджувати рапорт для роботи над справами Майдану, а кого за скороченням штатів прибрати.
Станом на зараз є багато слідчих і прокурорів, котрі перебувають у конфліктах із Луценком та його заступниками і навіть вдавалися до нечуваних за старими часами демаршів: як працівники прокуратури, писали скарги на незаконні рішення Луценка і його друзів. Реалії невтішні – керівництво Генпрокуратури втручалося та продовжує втручається у розслідування гучних кримінальних проваджень на боці фігурантів-корупціонерів. Наприклад, цілеспрямовано розвалюють справу щодо керівництва Апеляційного суду Черкаської області, де суддя-викривач задокументував тиск начальників на нього з боку.
Колишній міністр юстиції Олена Лукаш
Інша резонансна історія з життя генпрокуратури Луценка – це саботаж розслідування, яке проводить департамент Горбатюка, щодо колишнього міністра юстиції Олени Лукаш. З лютого 2017 року – тобто півтора року! – не підписується змінене повідомлення їй про підозру. Більш того, виносяться незаконні постанови про передачу до іншого підрозділу. У справі щодо вбивств правоохоронців на Майдані відбувається незаконна зміна прокурорів і наступна зміна підозри і запобіжного заходу.
Але те, що сталося зараз – це квіточки, порівняно з атакою, яку влаштував Луценко, коли забрав у департаменту Горбатюка 12 найгучніших кримінальних проваджень: за підозрою Клименка, Злочевського, Захарченка, Януковича, про вишки Бойка, за підозрою голови Апеляційного суду тощо.
Вони були передані в інші підрозділи і в результаті або фігуранти вийшли сухими з води, як Злочевський або Бойко, або справа перетворилася на гучний маскарад з перевезенням підозрюваних гвинтокрилами. Так, як влаштував зі справою Клименка військовий прокурор Матіос, якому доручили розслідувати непрофільне провадження.
Або свіжий приклад – коли заступники Луценка таємно відвідували в Ізраїлі колишнього міністра енергетики в останньому уряді Януковича Едуарда Ставицького та вели з ним позапроцесуальні переговори сумнівного змісту. На словах, начебто про угоду зі слідством. Але при цьому не отримавши дозволу на такі дії від ізраїльської влади.
Всі дії керівництва Генпрокуратури вказують на відсутність у них будь-якого бажання допомагати прокурорам та слідчим в розслідуванні справ щодо попередньої влади. Навпаки, це схоже на банальний базар, коли найбільш грошовиті спільники Януковича банально купляють свободу. Лише суспільним розголосом та тиском громадян ми можемо зламати такий сценарій, а через усунення нині панівних корупціонерів на наступних виборах – відновити справедливість в Україні.
+Відео.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...