фото показано с : epravda.com.ua

Многих политиков тревожит мысль, что проведение ими реформ закончится крахом их политической карьеры. Однако исследования и опыт постсоветских стран показывают, что реформаторы не обречены быть "политическими камикадзе". (Укр.)

Багатьох полтикв тривожить думка про те, що проведення ними реформ закнчиться крахом х полтично кар'ри.

Проте дослдження та досвд пострадянських кран показують, що реформатори не приречен бути "полтичними камкадзе".

На прикладах Груз, Словаччини та Латв можна простежити певн закономрност, як визначають полтичну долю реформаторв можуть вплинути на успшнсть нового прем'ра.

Побоювання багатьох полтикв висловив Жан-Клод Юнкер, зауваживши: "Ми вс знамо, що робити, але не знамо, як не програти вибори псля цього".

Ц слова, вдом як "прокляття Юнкера", стосувалися необхдност структурних реформ в кранах вросоюзу. Мабуть, Юнкер знав, про що говорить, адже йому вдалося поставити рекорд з тривалост перебування на посад прем’р-мнстра крани-члена С?

Справд, часто жертви, пов’язан з реформами, стають очевидними негайно, а на позитивн наслдки слд чекати довше. Хоч в ншому контекст, але з такою логкою вочевидь погодився Арсенй Яценюк, охрестивши свй уряд "полтичними камкадзе".

Його наступник на посад Володимир Гройсман готовий пожертвувати рейтингом заради реформ, але врить в те, що реформаторський уряд може утриматись при влад, якщо буде вести правильну комункацю з виборцями.

Хто ж правий? Чи приречен реформатори розпрощатись з полтичною кар’рою, поплатившись поразкою на виборах за глибинн реформи? Це питання важливе, оскльки так погляди можуть стримувати полтикв вд проведення реформ.

Дослдження не пдтверджують приреченсть реформаторських урядв

рунтовне дослдження Buti (2010) проаналзувало результати виборв, що вдбулись псля проринкових реформ у кранах Органзац економчного спвробтництва та розвитку (ОЕСР) у 1985-2003 роках.

Воно не виявило зниження ймоврност переобрання полтикв внаслдок здйснення ними реформ, поставивши пд сумнв правдивсть так званого "прокляття Юнкера".

Водночас, згдно з дослдженням, снують певн фактори, що впливають на успшнсть реформаторв (див. таблицю нижче). Наприклад, реформатори мають кращ шанси у кранах з лберальними фнансовими ринками, як допомагають згладити початковий удар реформ.

Вищою ймоврнсть переобрання тих урядв, що отримали вд виборцв чткий мандат на проведення реформ (див. також це дослдження).

Крм того, чим бльшо групи населення стосуться реформа, тим бльшими електоральн втрати. Тому важливим дизайн реформ: непопулярн реформи слд супроводжувати бльш привабливими заходами.

В той же час, виборцв не вдаться задобрити "бюджетними подачками": як Buti (2010), так Brender&Drazen (2008) не знаходять позитивного зв'язку мж зростанням державного дефциту та ймоврнстю переобрання.

Що цкаво для Украни, дослдження не знайшло доказв того, що електоральна оцнка проринкових реформ залежить вд ставлення населення до ринкових принципв економки.

снують певн труднощ побудови таких дослджень (див. дискусю). Тому менш контроверсйними можуть бути результати дослдження Alesina (2011), що проаналзувало електоральн наслдки зниження державних видаткв у кранах ОЕСР.

Вважаться, що виборцям не подобаються так д через падння рвня доходв соцального захисту та зростання безробття. Проте дослдження не виявило доказв того, що "значне зниження державних видаткв завжди або переважно пов’язане з поразкою на виборах".

Пострадянськ крани, ймоврно, не винятком

Згадан дослдження переважно не розглядають кран пострадянського простору, тому можуть виникнути сумнви щодо того, чи можна хн результати екстраполювати на Украну (з огляду на глибину змн та можлив культурн особливост).

Адже майже вс посткомунстичн реформаторськ уряди в кранах Центрально-Схдно вропи програли перш ж вибори.

Успшн реформи в Словаччин не допомогли Дзурнд та Мклошу перемогти на виборах 2006 року. А в Груз попри фундаментальн реформи втратив владу Саакашвл. Можливо, пострадянськ крани винятком?

Зауваження щодо посткомунстичних урядв ма вагу. Але масштаб та швидксть змн глибина кризи в перехдний перод ставили у скрутне становище будь-який уряд, незалежно вд конкретних його дй. Та й ситуаця була безпрецедентною, подбного досвду не було, тому ршення могли бути недосконалими.

Нелогчною може здаватись невдача уряду Дзурнди в Словаччин, який разом з мнстром фнансв Мклошем здйснив глибинн реформи економки та соцально сфери у кран.

Темпи росту ВВП зросли вд 4,1% у 2002 роц до 8,3% у 2006 роц, а рвень безробття впав з 18,5% до 13,3% за той же перод. Однак на виборах 2006 року партя Дзурнди програла. Невже причиною стало невдоволення проведеними реформами? Проти такого висновку говорять два фактори.

По-перше, до 2006 року Дзурнда перебував при влад вже всм рокв. Для парламентських демократй не характерне тривале перебування при влад одн полтично сили.

До поразок довговчних урядв призводять як втома, так накопичення полтичних помилок, а також зовншн фактори на кшталт економчно кризи.

По-друге, попри успшн економчн реформи, не вдалось змнити на краще корумповану та забюрократизовану систему державного управлння та судову систему. Таким чином, до програшу реформаторв частково призвела саме нестача реформ, а не х надмр.

Поразка Саакашвл на виборах 2012 року також може видаватись свдченням приреченост реформаторв. Але слд врахувати, що перш сво вибори псля здйснення значних реформ Саакашвл виграв.

До моменту поразки Саакашвл перебував при влад бльше 8 рокв, що також наводить на думку про втому та накопичення помилок його урядом.

Нема пдстав говорити про те, що основною причиною програшу стало невдоволення реформами, оскльки ще за деклька мсяцв до виборв вс прогнози опитування свдчили про перемогу Саакашвл.

Ймоврно, що по пдтримц Саакашвл вдарили кадри жорстоких тортур над ув’язненими в Тблськй в’язниц, як незадовго до голосування побачила вся Грузя.

Крм того, коментатори вдзначали його конфронтацйний стиль, який вдштовхував прихильникв, а також менш активне сплкування з виборцями у порвнянн з попереднми виборчими кампанями.

Урок Латв: жорстк реформи, що не завадили переобранню реформаторв

В той же час досвд Латв та Естон свдчить, що навть у колишнх радянських республках полтики можуть зберегти владу псля радикальних крокв (див. Salines та Berzins). Фнансова криза 2008 року сильно вдарила по Латв.

ВВП крани знизився на 22%, а рвень безробття зрс до 20%. Впродовж 2009-2012 рокв уряд крани здйснив жорстк заходи економ державних коштв (обсягом 17,5% ВВП). Проте у 2010 та 2011 роках прем'р Домбровскс отримав пдтримку виборцв.

Одним з чинникв успху латвйського прем’ра стала активна та координована комункацйна полтика уряду. Домбровскс та його соратники наголошували на вдсутност альтернативи та "створювали вдчуття напряму" реформ.

Вони постйно пдкреслювали, що жорстка економчна полтика не цллю сама по соб, а необхдна для отримання мжнародно фнансово пдтримки (позики МВФ) та, що найважливше, запровадження вро.

Прикладом дност дй уряду стало те, як мнстр фнансв не боявся брати помилки уряду на себе, обергаючи репутацю прем'ра. Безумовно, успшност комункацй та побудов суспльного консенсусу сприяв також чткий зовншнй стимул у вигляд перспективи входження у зону вро.

Важливим стало те, що латвйц визнали реформи справедливими. У Латв рвень економчно нервност один з найвищих серед кран С, тому суспльство гостро реагу на заходи, що поглиблюють його.

Попереднй прем'р також спробував здйснювати жорстку фскальну полтику, але втратив владу псля протеств та розколу коалц. В той же час Домбровсксу вдалося принаймн створити враження того, що елти та найбагатш не отримали привлев.

Допомогло те, що вн був новою людиною у влад те, що вн послдовно критикував щедру бюджетну полтикузадовго до настання кризи.

Важливо також усвдомлювати, що поразка на виборах не означа завершення полтично кар’ри. Реформатори не обов’язково стають "камкадзе", навть якщо програють перш вибори псля реформ.

Так, в Естон реформатори, що провели посткомунстичну "шокову терапю", програли вибори, але через п’ять рокв повернулись до влади.

Деяк чинники переобрання реформаторв

Чинник

Джерела та приклади

1. Вдверта, координована та активна комункацйна стратегя

1. Формулювання чтких цлей, пояснення необхдност та напряму реформ (Латвя, 2009-2011 роки).

2. Стратегчна комункаця з критичними групами (Cabanero-Verzosa and Garcia, 2009).

3. Пдтримка реформ нейтральними фаховими органзацями, що користуються доврою громадян (Tompson, 2009 рк).

4. Зниження нтенсивност комункацй - поразка Саакашвл у 2012 роц.

2. Адресування запитв громадян (без гнорування важливих реформ)

1. Мандат на змни вд населення (Buti, 2010 рк, Tompson, 2009 рк).

2. Вдсутнсть реформ державно адмнстрац та судово системи частково поясню поразку Дзурнди та Мклоша в Словаччин.

3. Сприйняття громадянами реформ як справедливих

1. Допомога найуразлившим верствам населення, добра репутаця та послдовнсть поглядв реформатора (Латвя).

4. Поднання популярних та непопулярних реформ

1. Buti (2010 рк).

2. Реформи надання державних послуг та полц в Груз - швидкий видимий результат зростання доври до влади.

5. Здйснення реформ у перший термн повноважень

1. Buti (2010 рк): вищий полтичний каптал.

2. Словаччина: "втома" вд уряду Дзурнди та Мклоша (всм рокв при влад).

6. Розвинутий фнансовий ринок

1. Buti (2010 рк): згладжу втрати, пов'язан з реформами.

7. Чткий зовншнй стимул

1. Buti (2010 рк): дозволя знизити опр реформам.

2. Вхд у зону вро для Латв.

Досвд реформаторв та виклики перед Гройсманом

Звичайно, ниншнй уряд не може миттво створити розвинутий фнансовий ринок. Неможливо забезпечити найближчим часом такий привабливий зовншнй стимул, як перспектива вступу в С.

Однак перше нтерв'ю Гройсмана на посад прем'ра свдчить, що вн розум важливсть бльшост з перелчених чинникв, зокрема комункац.

Активне та вдверте сплкування з народом тим бльше важливе тому, що попри снування в суспльств запиту на змни, нечтким розумння необхдност конкретних заходв та взамозв’язку мж ними.

Браку вдчуття напряму реформ, тод як його не можуть замнити громздк та малодоступн програми. Тому Гройсману необхдно активно окреслювати цл та пояснювати важливсть вибраних крокв.

Уряд також вигра, якщо його д пдтримають органзац громадянського суспльства, так як нцатива "Першого грудня", Реанмацйний пакет реформ чи VoxUkraine.

Але виршальне значення матимуть саме здйснюван реформи. Важливо, щоб громадяни вважали х справедливими. Для цього, зокрема, потрбно реагувати на вс запити громадян, а не займатись лише вибрковими змнами.

Наприклад, реформа тарифоутворення на газ необхдною (як складова бльш глибоко реформи ц сфери). Але на тл повльних системних змн, незначного прогресу у боротьб з корупцю та розслдуванн злочинв пд час вромайдануможескластись враження, що держава виршу економчн проблеми за рахунок звичайних громадян.

Укранцям вже не звикати до економчних труднощв, попередн революц були значною мрою викликан вдчуттям несправедливост дй влади (звдси й назва "Революц гдност").

Тому справжн реформатори, особливо на тл низько доври до всх нститутв влади, мають бути зацкавлен в якомога швидшому поступ реформ саме в сферах правосуддя та боротьби з корупцю, передусм у вищих ешелонах влади.

Якщо ж цього не станеться, не слд дивуватись, якщо виборц негативно оцнять неповн, вибрков реформи.

Важливими для створення доври отримання електорально пдтримки реформи, що можуть принести швидкий видимий результат (як свого часу реформи надання державних послуг та патрульно полц в Груз).

Тому вчасним актуальним з огляду на соцальну важливсть медично сфери першим кроком стала вдмна Гройсманом сертифкац медикаментв, що пройшли переврку у високорозвинених кранах.

Здйснити деяк реформи може бути дуже складно. Але реформаторам не варто забувати про моблзацйний потенцал укранцв, продемонстрований революцями на Майдан та волонтерськими рухами.

Укранськ полтики дос жодного разу не спробували систематично використовувати його для подолання опору реформам. Виборц не лише суворими суддями або пасивними клнтами. Вони можуть стати могутнми союзниками реформаторв.

Висновки

Як порвняльн дослдження, так приклади нших кран регону свдчать, що "прокляття Юнкера" перебльшенням: реформи не повинн призводити до поразки реформаторв.

Таким чином, Володимир Гройсман не приречений стати полтичним камкадзе у випадку здйснення реформ. Але йому варто врахувати досвд нших полтикв-реформаторв.

Втлити деяк рекомендац буде складно, але навть перш кроки в правильному напрям можуть стати позитивним сигналом. Сподвамось невдовз х побачити.

Ростислав Аверчук, випускник бакалаврсько програми "Флософя, полтика та економка", Оксфордський унверситет, Великобританя, VoxUkraine

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...