2019-4-23 13:00 |
За декілька днів до виборів президента сталася сенсація, яка може стати бомбою уповільненої дії на найближчі декілька років. Окружний суд Києва ухвалив рішення про скасування націоналізації "Приватбанку".
Трохи інсайдерських подробиць, про які не знають громадяни: цей суд – це пряма вотчина Банкової та їх "смотрящего" Олександра Грановського.
Події навколо "Приватбанку" не лише порушують питання про реванш колишніх власників, але також про тотальний провал однієї з ключових реформ епохи Петра Порошенка.
Декілька років тому журналісти "Схеми" Радіо Свобода задокументували зустрічі Грановського з головою цього суду Павлом Вовком. За моєю інформацією, прямий інтерес в справі по "Привату" проявляли Грановський і його юрист Віктор Барсук. А сам Окружний адміністративний суд раніше ухвалював безліч найабсурдніших рішень в інтересах влади Петра Порошенка.
Петро Порошенко
Наприклад, відновлював на посаді керівника фіскальної служби Романа Насірова, відсторонював від роботи в Міністерстві охорони здоров’я Ульяну Супрун або визнав керівника НАБУ Артема Ситника людиною, яка втручалася в американські вибори.
Цікаві також прізвища суддів, які ухвалили повернути "Приватбанк" Ігорю Коломойському. Це головуючий суддя Ігор Качур, а також судді Володимир Келеберда та Віталій Амельохін.
Одного з них, Келеберду, журналісти програми Бігус. Інфо викривали у ймовірному фіктивному розлученні з метою приховати майно від декларування. Він ставав у нагоді владі Януковича – наприклад, у 2013 забороняв партії "Свобода" та іншим суб’єктам проводити мітинги біля скандальної будівлі Гостинного двору в Києві.
Але найчастіше ці судді на догоду вже БПП рятували чиновників влади Януковича від люстрації. Наприклад, двоє з цих суддів – Келеберда та Качур – ухвалили рішення про скасування люстрації Людмили Демченко, яку за часів президента Порошенка призначили керувати фіскальною службою в місті Києві.
Демченко – це дуже близька особа до Ніни Южаніної та Ігоря Кононенка, які входять у найближче оточення президента Порошенка.
Людмила Демченко
Окрім цього, судді Келеберда та Качур знімали ярмо люстрації з колишнього першого заступника глави Нацбанку Приходька, який затримувався генпрокуратурою за підозрою у розкраданні більше двох мільярдів гривень Аграрного фонду. Або прокурора Валендюка, який напередодні розстрілів Майдану отримав заохочення від Пшонки.
Судді працюють в інтересах Грановського
До чого я все це згадую? Це означає, що судді, які ухвалили рішення по "Приватбанку", не просто працювали в підконтрольному Банковій суді – але ухвалювали багато рішень в руслі інтересів Грановського.
Нардеп від БПП Олександр Грановський
І тепер в питанні з Приватбанком незрозуміло, "слугою" скількох панів є група судових "рєшал" Грановського-Порошенка? Чи переметнулися до Коломойського, передбачаючи зміну влади? Або обслуговує обидва табори? Безперечно одне, рішення по "Привату" – це прямий результат корупції в судах, яку не зміг перемогти президент і його генпрокурор.
Хоча судова реформа та відновлення довіри до правосуддя була однією з головних вимог суспільства після втечі Віктора Януковича у 2014 році та обрання нового президента України. Але під час цих виборів Банкова воліла не особливо згадувати про судову реформу. У програмі Петра Порошенка ви також не знайдете багато на цю тему.
Указ про призначення суддів Антикорупційного суду президент підписав лише під вибори, намагаючись отримати порцію дивідендів.
Насправді судова влада в Україні фактично знищена
• Ще півроку тому в Україні припинили здійснення правосуддя 13 районних судів, причина – відсутність суддів. Зараз ситуація дещо покращилася, але це все сталося в останні тижні каденції Порошенка;
• В столичних судах ситуація також катастрофічна. Так, в Печерському районному суду міста Києва по штату більше 40 суддів, а по факту розглядає менше 10.
• Протягом одного дня до суду надходить від 300 до 500 справ, а тому жодних строків дотриматися суддям просто неможливо, а це означає, що навіть прості справи (розлучення, аліменти, трудові спори) розглядаються дуже довго. Страждають від цього в першу чергу звичайні громадяни.
• Реформа апеляційних судів фактично звелася до зміни назви, адже майже усі судді апеляційних інстанцій залишилися на посадах, у том числі на керівних.
• До формування Верховного Суду також багато питань – в першу чергу через призначення осіб, визнаних громадськістю як недоброчесні.
Президент хотів абсолютно всі перестановки суддів контролювати через своїх членів Верховної ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які можуть звільнити будь-якого суддю за "неправильне" рішення. І в цьому головна небезпека.
Так сталося з суддею Печерського районного суду Києва Ларисою Цокол, яка відмовилася приймати рішення про арешт Михаїла Саакашвілі, або з суддею Жовтневого районного суду Полтави Ларисою Гольник, яку "кошмарили" майже 3 роки за те, що вона не пішла на домовленості з оточенням екс-мера міста.
Суддя Лариса Гольник
Тому після зміни влади в Україні необхідно терміново перезавантажити склад Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, завершити реорганізацію місцевих судів, провести добір суддів на вакантні посади, прийняти зміни у профільні закони для того, щоб судова система стала дійсно незалежною. Тільки так громадяни зможуть відновити довіру до судів, а в іншому разі Україна ніколи не отримає чесної влади.
+Відео.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
