Продолжение пассивной монетарной и фискальной политики НБУ в условиях карантина и экономического кризиса приведет к сокращению сбережений. (укр)

В Укран з початку року спостергаться суттвий прирст грошово маси.

Це збльшення переважним чином обумовлено надходженням коштв в економчний оборот за рахунок скорочення накопичених валових заощаджень населення та бзнесу (конвертаця готвково ноземно валюти в гривню, переткання тньових доходв в офцйний сегмент економки).

Споживч витрати домашнх господарств перевищують х наявн доходи вже 6 кварталв поспль (в рчному вимр).

При цьому кредитний та фскальний канали пдтримки попиту залишаються нейтральними (кредити в економку майже не зростають, первинний дефцит бюджету становить близько 0% ВВП).

Незважаючи на те, що кошти вд стихйного скорочення заощаджень переважно спрямовувалися на споживч ринки, це не призвело до дестаблзац цн чи обмнного курсу (така ситуаця типовою для нших кран свту, та обумовлена специфчним характером ниншньо кризи).

В таких умовах доцльним застосування центральним банком цльових монетарних стимулв (програм цльового рефнансування банквських кредитв, викупу ОВДП на вторинному ринку тощо), що дозволить спрямувати потоки збльшення грошово маси у продуктивне русло (як це здйснються в окремих кранах свту).

В протилежному випадку процес зростання грошово маси вдбуватиметься хаотично безрезультатно - заощадження скорочуватимуться, кредити не зростатимуть, основна частина приросту грошово маси трансформуться в прирст зовншнх активв, менша частина - спрямовуватиметься на споживчий ринок, вплив фскального каналу залишиться нейтральним.

Чи готова укранська економка до "кльксного пом'якшення"

Розвиток економчних процесв за рахунок "продання" нацональних заощаджень (як й до цього часу були невеликими) - це деструктивний шлях, який консервуватиме бднсть на довг роки вперед, не дозволяючи сподватися на технологчну модернзацю та економчне вдродження.

За нашими оцнками, в умовах 2020 р. можливий обсяг операцй Нацонального банку з викупу активв та нших монетарних стимулв становить близько 100 млрд грн.

Станом на кнець жовтня 2020 р. грошова маса (М3) зросла у рчному обчисленн на 32% (на 424 млрд грн), у т.ч. в частин готвки на 36% (на 129 млрд грн), в частин коштв на рахунках до запитання - на 48% (на 284 млрд грн).

Внаслдок економчно кризи населення та бзнес змушен витрачати значну частину свох заощаджень на покриття споживчих потреб та пдтримку лквдност.

Конвертаця готвкових валютних коштв в гривню та витрачання х на споживання призводить до зростання грошово маси (в частин готвки та коштв до запитання).

Падння виробництв та зростання безробття мають наслдком переткання коштв, отриманих в тньовому сектор, до х витрачання в офцйному сегмент економки, що теж збльшу грошову масу.

Також на збльшення грошово маси вплинуло позитивне значення поточного рахунку платжного балансу (+110 млрд грн за рк в екввалент) та девальваця (+55 млрд грн за рахунок складових М3 в ноземнй валют).

Подбн процеси вдбуваються в нших кранах. Однак, в Укран процес ремонетизац економки вдбувався хаотично не ма очкуваних позитивних ефектв для економки.

Налагодження ефективно роботи почалося вже псля призначення Головою НБУ Кирила Шевченка, хоча Рада НБУ неодноразово вказувала Правлнню на необхднсть акцентування уваги на цих процесах.

В багатьох кранах свту активними суб’ктами процесв ремонетизац економки стали центральн банки, як з початку коронакризи почали реалзовувати програми викупу активв з метою сприяння оптимальному функцонуванню фнансових ринкв, пдтримки лквдност та сприяння надходженню коштв до тих сегментв економки, де вони вкрай необхдними.

Водночас так д убезпечують економчних суб’ктв вд надмрного скорочення заощаджень, що в майбутньому повинно сприяти швидкому вдновленню х дяльност.

На жаль, в Укран переважна частина приросту грошово маси псля потрапляння в банквську систему або заморожуться там, або повертаться в економку за непомрно високими процентними ставками, як клькаразово перевищують темпи нфляц (як наприклад, за пдсумками аукцону з продажу ОВДП вд 24.11.2020).

Так, в 2020 р. рчний прирст кредитування економки (за працюючими кредитами) становив лише 6,3% (+34 млрд грн.). А з врахуванням ефекту обмнного курсу прирст кредитування становить лише 0,8%.

Залишок приросту грошово маси здебльшого спрямовано на прирст зовншнх активв (на купвлю ноземно валюти НБУ та розмщення коштв клнтв на рахунках в ноземних банках: +71%, або +270 млрд грн) та на кредитування Уряду (+21%, або +130 млрд грн.).

Незважаючи на суттве розширення кредитування банками Уряду, внесок державних фнансв в структуру грошово пропозиц залишаться близьким до нульового.

Так, за пдсумками 10 мсяцв первинний профцит зведеного бюджету становив +16 млрд грн (+0,6% ВВП). Тобто з початку року Уряд бльше вилучив коштв з економки, нж направив в не.

Так вдбулося тому, що нов позики банкв були використан Урядом не на споживання, а на компенсацю виходу нерезидентв НБУ з ОВДП та на компенсацю недоотриманих зовншнх позик.

Також свою роль зграло зростання процентних виплат за боргом внаслдок девальвац та дорогих розмщень ОВДП протягом 2018-2019 рокв.

Гпотетично ситуацю могли б виправити зовншн запозичення. Однак, як вдомо, з незалежних вд Мнфну причин Украна недоотримала понад 3 млрд дол. зовншнх позик (переважна частина яких повинна була надйти у вигляд дешевих позик офцйних кредиторв).

Оскльки за кредитним, за фскальним каналами майже не вдбуваться насичення економки грошима, а ВВП крани продовжу скорочуватися, то це означа, що переважна частина рчного приросту грошово маси (за нашими оцнками ≈200 млрд грн) обумовлються скороченням нацональних заощаджень (насамперед заощаджень нефнансових корпорацй та домашнх господарств).

Якщо за 2019 рк сектори нефнансових корпорацй та домашнх господарств спрямували на прирст заощаджень +394 млрд грн (+10% ВВП), то за пдсумками пврччя 2020 р., навпаки, заощадження вказаних секторв в цлому скоротились на 1,3 млрд грн

У сектор домашнх господарств вже 6 кварталв поспль скорочуються заощадження, тобто споживч витрати перевищують отриман наявн доходи (в першому пврчч 2020 р на суму близько "мнус 20 млрд грн", або "мнус 1,1% ВВП").

Такого явища не спостергалось в економц Украни за всю сторю незалежност! За даними 10 мсяцв 2020 р. на готвковому валютному ринку населенням продано валюти на 1,3 млрд дол. бльше нж куплено (тобто мнус 35 млрд грн заощаджень населення лише в сегмент готвково валюти, придбано за офцйними каналами)!

Так дан рзко контрастують з даними нших кран свту, де в пврчч 2020 р. на фон антикризових заходв стрмко пдвищилась норма заощаджень населення (в С-28 до 20%, в т.ч. в Чех до 16%, Нмеччин - до 24%).

В цлому за останн 10 рокв норма заощаджень населення в кранах С не опускалась нижче 10%, тод як в Укран останн 5 рокв норма заощаджень коливалася на мзерних 3-4% вд валового наявного доходу.

Тобто насичення укрансько економки грошима в поточному роц вдбуваться не за рахунок надходження ново лквдност (як в кранах С), а за рахунок скорочення накопичених в попереднх роках заощаджень.

Така ситуаця не тльки пдрива процес подальшого економчного вдтворення (внаслдок зниження рвня заощаджень), але й загрожу розширенням розриву в рвн життя мж Украною та ншими кранами свту, де пд час поточно кризи не вдбуваться скорочення заощаджень, а значить збергаться ( навть накопичуться) потужний ресурс для швидкого посткризового вдновлення.

Примтно, що в Укран розподл грошово маси в реальнй економц вдбувався переважно на користь споживчого сегменту ринку (прирст номнальних обсягв обороту роздрбно торгвл за 10 мсяцв становив +9,5%, або +84 млрд грн). Однак, це не призвело до пдвищення темпв нфляц чи дестаблзац валютного ринку.

Така ситуаця прямим доказом того, що в умовах кризового скорочення як сукупно пропозиц, так сукупного попиту, помрне додаткове надходження коштв в економку не несе деструктивних ефектв порушення фнансово чи цново стабльност.

Навть навпаки, за оцнками експертв МВФ, заходи з купвл активв, як вживали центральн банки кран з ринками, що формуються, позитивно вплинули на стан фнансових ринкв, не погршили нфляцйних очкувань оздоровили економчн процеси.

В Укран здйснення обмежених обсягв викупу державних цнних паперв центральним банком чи цльове рефнансування банквських кредитв, наданих в реальний сектор, могло б зняти напругу на внутршнх фнансових ринках полегшити доступ до ринку запозичень для безпосереднх споживачв кредитних послуг (бзнесу та державних фнансв).

Обсяг можливих операцй НБУ з викупу активв можна оцнити з позицй компенсац втрат частини заощаджень секторв нефнансових корпорацй та домашнх господарств, як вони понесли пд час коронакризи, та як не були компенсован за рахунок розширення кредитування, фскальних стимулв чи за рахунок покращення поточного рахунку платжного балансу.

Припускаться, що компенсаця державою таких форс-мажорних втрат не буде мати дестаблзацйного впливу на стан товарних чи фнансових ринкв (за умови якщо комункацйна полтика центрального банку та нших органв державно влади буде виваженою та не провокуватиме посилення нфляцйних та девальвацйних очкувань).

Продовження пасивно монетарно та фскально полтики в умовах карантину та економчно кризи буде означати подальше скорочення заощаджень економчних суб’ктв, а значить - подальшу втрату часу та можливостей.

Не тльки втрачатимуться можливост для пдтримки поточного стану економки, але й створюватимуться перешкоди для посткризового вдновлення:

- деструктивн ефекти критично втрати лквдност загрожують зникненням виробництв та робочих мсць;

- збереження високих процентних ставок в умовах низько нфляц та критично низького попиту призводитиме до затягування бзнесу держави в чергову боргову пастку;

- дестаблзаця фнансв реального сектора та держави посилюватиме ризики фнансово нестабльност в економц;

- нов структурн проблеми економки породжуватимуть нов мпульси для нфляц з боку сукупно пропозиц, як не в змоз буде контролювати центральний банк стандартними нструментами нфляцйного таргетування.

Зниження поточних доходв заощаджень бзнесу та населення не може тривати безкнечно, в певний момент часу це призведе до соцальних протеств полтично дестаблзац, як ще бльше поглиблять економчну кризу пдрвуть перспективи соцального-економчного вдновлення крани. Результатом зазначених процесв стане консерваця бдност вдсталост укрансько економки на довг роки вперед.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...