2019-7-7 21:48 |
Вчора, 5 липня, спинилося серце відомої харківської волонтерки, керівника інформаційного відділу 8-го батальйону "Аррата" Української добровольчої армії Тетяни Черкашиної. Вона до останнього запекло боролася з четвертою стадією раку.
До вашої уваги матеріал 24 каналу про спогади бойових побратимів та посестр, а також близьких померлої. Читайте з перших уст про силу жінки, її відданість країні, а також те, чому її боротьба за перемогу над російським агресором та спротив недузі були дійсно героїчними.
Тетяна Черкашина на фронті
Була справжнім бійцем: міцна і смілива до відчайдушності
У рідному 8-батальйоні "Аррата" Української добровольчої армії не стримують емоцій. Повідомляють, що за винятком декілька останніх днів волонтер боролась за перемогу, навіть будучи прикованою до ліжка.
Останні роки її з’їдала хвороба. . . Тетяна вела героїчну боротьбу і виграла її, лишивши по собі не просто пам’ять, а й справу – потужну інформаційну службу, яка не кане у Лету. Тетяна була і назавжди є справжнім бійцем – відважна, міцна і смілива до відчайдушності, – відгукуються добровольці.
Зробила багато добра для добровольців
"Вона зробила багато добра для військових у перші, важкі часи. Особливо для добровольців ДУК ПС. Тут на фото вона з Яною Червоно, разом були волонтерами, потім Яна пішла на фронт, а Таня щиро допомагала їй і усім. Обох немає вже серед нас", – написав Анатолій Кушнірчук.
Яна Червона і Тетяна Черкашина
"Була першою, хто в Харкові звернувся до мене українською"
Художник Нікіта Тітов емоційно описав першу зустріч з Тетяною Черкашиною в Харкові.
"У той час я майже не виходив з дому і вже тим більше майже ні з ким не спілкувався. Просто малював і викладав малюнки. Вона написала мені в месенджер: Привіт, а хто це у нас тут в Харкові такий намалювався, не хочеш зустрітися? Домовилися в "Стіні". Прийшов перший. Стою біля паба, курю, раптом бачу, як під'їжджає роздовбаний "Гольф" з військовими номерами, з нього виходить дівчина в в чорному однострої з шевроном УДА, то була вонв! Я офігів якщо чесно. Вона була першою людиною, яка в Харкові звернулася до мене українською. Я офігів ще більше. У пабі не було місць і ми проїхалися по кафешках. Де б ми не з'являлися, збирали на себе всю увагу, а потім вона запропонувала поїхати в гості до своїх друзів. Ось так просто, що б вона не робила, робила це легко і просто, у всякому разі так завжди здавалося. Того вечора я знову себе відчув живим, і вона для мене жива! Спасибі за щирість і нескінченну любов до України", – висловився Тітов.
Тетяна Черкашина: фотоспогади
Багато посміхалась. І просто приходила на допомогу
Знайомі згадують: навіть не знаючи людей особисто, Черкашина просто пропонувала свою допомогу.
Пам'ятаю, як випадково зустрілись в аеропорті Львова: не дивлячись на хворобу, вона приїхала підтримати своїх бойових дівчат на показі моди "Наші амазонки". Ми були лише інтернет-знайомі, але відразу впізнали один одного, трохи поспілкувались з землячкою. Захід скінчився досить пізно, Тетяна сама віднайшла мене в юрбі людей, мене - малознайому людину з інтернет простору, вона переживала, як її земляк дістанеться до хати, пропонувала довезти. Незвично зустрічати людей, яким не всеодно. Бережімо і цінуймо один одного за життя, – висловився Сергій Іващенко.
В неї насправді було багато віри
Черкашина боролась. Це викликало велику повагу й віру в те, що все може бути добре, наголосив український письменник Сергій Жадан:
"Ми до останнього намагались їй допомогти. Не вийшло. Спасибі всім, хто відгукувався й підтримував її, хто через неї допомагав іншим добровольцям. Востаннє, на питання чим їй допомогти, відповіла - не знаю. В неї справді було багато віри. Тієї віри, якої сьогодні багато кому з нас бракує. Вона нею щедро ділилась. Вона взагалі була щедрою", – згадує Жадан.
Тетяна Черкашина і Сергій Жадан (у центрі)
Жила у майстерні і у вільний час вчила малечу малювати ікони
З 2014-го року вона служила добровольцем. Не мала зарплат, вілл, квартир, жила в майстерні, де у вільні хвилини вчила малечу малювати ікони. Жила і служила своїй країні і Богу, - згадує Іванна Мотик.
Безсумнівно, відома харківська волонтерка Тетяна Черкашина залишиться в пам'яті прикладом стійкості духу. Адже в неї була несамовита жага до життя, вона не здавалася до останнього. І невтомно працювала на нашу перемогу.
А ще в неї лишилось троє дітей. Для охочих допомогти карта Приватбанку батька Тетяни:
4149 6293 8494 9095 – Микола Черкашин.
Похорон волонтерки відбудеться завтра, 7 липня, у каплиці Церкви Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ на Сихові.
Редакція 24 каналу висловлює щире співчуття бойовим побратимам та посестрам, родичам і близьким померлої волонтерки!
.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...