фото показано с : glavcom.ua

Необхідно по максимуму зібрати матеріали для майбутнього слідства щодо тих осіб у владі, силами котрих здійснюється покривання замовників злочинів

1. ЩО СТАЛОСЯ?

Катерина Гандзюк була облити кислотою 31 липня. З тих пір для неї тривали 3 місяця мук, котрі, врешті, закінчилися сьогодні. Вічна пам’ять.

Напад на активістку спричинив обурення в країні. Відбулося кілька вуличних акцій по різним , започаткована кампанія в інтернеті. Через різку реакцію суспільства, а також офіційне В«занепокоєнняВ» американського посольства влада почала імітувати діяльність.

Спочатку затримали одного підозрюваного, і оголосили його нападником. Але він виявився не тим чоловіком – Гандзюк його не впізнала. Потім затримали інших, докази проти котрих виглядають вже більш переконливо – цілком можна припускати, що вони і є виконавцями.

Однак до сих пір нічого не відомо про замовників, їх мотиви. Активісти протягом усього періоду наголошують на цьому, вказуючи на печальну статистику. Дійсно, випадок з Гандзюк не став останнім у серії нападів на громадських активістів. Уже після Гандзюк страждали Микола Кузаконь та Григорій Козьма, а також ще один одесит Олег Михайлик.

Київські активісти зорганізувалися і продовжили тиснути на владу вуличними акціями та публічними заявами, у відповідь влада огризалася – приміром, генпрокурор Луценко звинуватив активістів у створенні В«атмосфері ненавистіВ» до влади.

Всього мова йде про кілька десятків нападів, котрі залишилися без затриманих замовників.

2. ЧОМУ?

Причина масового терору проти активістів – це структура влади на місцях. В більшості випадків, місцеві активісти є єдиною силою, котра намагається відстоювати державний інтерес на рівні громад. Сама ж держава руками парламенту позбавила себе функції захисту законності. Приміром, захищати військовий аеродром зараз мусить група одеситів-ентузіастів, а не прокуратура, як раніше – просто нинішня версія Конституції прибрала таку функцію у прокуратури, і тепер до жодного державного органу у країні не можна громадськості та нардепам висунути претензії, щоб він працював і захищав законність.

А що стосується апарату кримінального переслідування, то він є на місцях зрощений з місцевою владою. Приміром, Труханов має чудові товарно-грошові стосунки з місцевими прокурорами, а разом – і з СБУ та НПУ. Йому також лояльні ряд суддів – в цілому така схема взаєморозуміння дозволяє покрити будь-який злочин. Аналогічна ситуація і у інших регіонах. Центральна влада віддає В«в орендуВ» (звісно, не задарма) суди, прокуратури і управління нацполіції та держбезпеки місцевим феодалам.

Місцеві ж феодали і просто корупціонери весь час відчувають, що
А) якщо вони В«пидушатьВ» якогось активіста, його справа загине (нема людини – немає проблеми
Б) у випадку пункту В«АВ» вони зможуть В«порішатиВ» і їм за це нічого не буде.

ЩО РОБИТИ?

Я вважаю, що оскільки до березня 2019-го у нас немає політичної можливості поміняти керівництво правоохоронних органів, необхідно по максимуму зібрати матеріали для майбутнього слідства щодо тих осіб у владі, силами котрих здійснюється покривання замовників злочинів.

Найкращим інструментом для цього може бути саме тимчасова слідча комісія (ТСК) у парламенті. Високий статус її учасників, публічність дозволить тиснути на органи слідства. Малореалістично зараз очікувати, що буде покарано винних. Але слід намагатися все ж тиснути і з боку вулиці, і з боку парламенту.

Що реалістично – так це через такий тиск добитися, щоб слідство не замітало сліди, щоб матеріали, докази, не знищувалися, щоб картина злочинів свідомо не фальсифіковувалася тощо. Тобто завдання такої ТСК вЂ“ це протидія саботажу з боку злочинців, котрі зараз керують правоохоронною системою.

Над проектом такої ТСК ми вже працюємо з колегами, лишилося добитися формальної відповіді від фракцій щодо того, кого вони делегують у слідчу комісію. І – достатньо буде 150 голосів у залі, щоб таку комісію створити.

Головна небезпека – що Парубій та його політичні начальники таке дозволили і не заблокували створення ТСК на дальніх підходах. Я думаю, вони будуть сильно опиратися, отож, тут має бути наша основна точка застосування зусиль. Внесок кожного тут може бути безцінним.

Закликаю усіх єднатися і протистояти негідникам.

Подробнее читайте на glavcom.ua ...