2019-6-29 12:05 |
Фактично односторонній відхід сил ООС від стратегічно важливого як для російських окупантів, так і для України населеного пункту може призвести до втрати не тільки значно більших позицій ЗСУ, але й багатьох міст Луганщини.
Захоплювати нові населені пункти терористи навряд чи будуть, а от взяти під контроль Станицю дуже захочуть.
Про це говорить чимало факторів: попередні спроби прориву диверсійно-розвідувальної групи (ДРГ) під час минулих, зірваних окупантами відведень, неможливість нормального контролю дій терористів з боку міжнародних спостерігачів, тотальне недотримання росіянами взятих на себе обов'язків. Принаймні гарантій того, що агресори відступляться від своїх планів немає зовсім ніяких.
В ООС кажуть, що нічого поганого не сталося, однак насправді відступ бійців відбувся, а терористи відійшли лише з однієї позиції – так званого Князя Ігоря. На всіх інших місцях вони перебувають досі і про запланований відхід поки що нічого не свідчить.
Якщо звернути увагу на те, що відведення сил не відбувалося при минулому президенті, то різницю із тим, як все проходить зараз неможливо оминути увагою.
По-перше, раніше Україна вимагала суворого припинення вогню з боку терористів у цьому напрямку впродовж тижня.
По-друге, тотального відведення важкого озброєння.
По-третє, Київ намагався домовитися про будівництво мосту через Сіверський Донець, який би не надавав можливості перекидати через нього військову техніку.
Зараз же Станицю достатньо регулярно обстрілювали, а за лінією зіткнення зосередилася величезна кількість артилерії, РЗСВ, танків та САУ ЗС РФ. Невідомо який саме міст збирається будувати Зеленський.
Що ж стосується збереження тактичних позицій нашими захисниками, про які кажуть у керівництві ООС, то цього ніяк не може бути. По-перше, відходили наші хлопці з місць, де вже давно діяли системи оборони, логістики та швидкого реагування ЗСУ. Тепер же залишився діючим лише останній пункт, а терористи навпаки ж захопили всі висоти по той бік річки та можуть безперешкодно на них знаходитися. Принаймні, створити там спостережні пункти під виглядом "місцевих жителів", координувати варту та вести розвідку.
Крім того, залишаються без достатнього прикриття прикордонники, які несуть службу по наш бік мосту. Якщо раніше КПВВ берегли ще й бійці Збройних сил, наразі єдиними підрозділами на цьому клаптику "демілітаризованої зони" залишаються Державна прикордонна служба України (ДПСУ). Це дає бойовикам тактичну змогу не тільки переправляти ДРГ через річку, але й по мосту із зіткненням.
Найпоганіший варіант, який раніше був майже неможливим, це захоплення окупантами плацдарму та частини Станиці. Вибити терористів за умови їх прикриття артилерією буде майже неможливо.
Крім цього, не слід забувати й про наявність у місті дуже важливого для Путіна газопроводу "Північний Кавказ-Центр", через який росіяни транзитом качали газ. Українська сторона кілька років тому встановила на ньому заглушки, але зняти їх бойовики дуже хочуть.
То ж, єдине, на що залишається сподіватись – реакція нашої армія на можливу атаку. На ОБСЄ, яка втікає при першому почутому пострілу, надій, звісно, немає ніяких. Як і на гарантії Путіна. А чим керувалися на Банковій, коли приймали рішення відвести війська без будь-яких гарантій за сторони РФ, взагалі незрозуміло.
.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
