Среди государств, которые больше всего инвестируют в Украину, нет ни одной значимого азиатской экономики. Это надо исправлять. (Укр.)

нвестор-легенда Воррен Баффет якось сказав: "Хтось може сидти в тн тльки тому, що хтось свого часу посадив дерево".

Сьогодн в економц Украни час "садити дерева" - модернзувати стар закладати нов галуз економки.

Це можливо лише за яксно економчно полтики, засновано на залученн ноземних нвестицй у вибран державою та бзнесом перспективн галуз.

Останн клька рокв я активно звертаю увагу на важливсть азйських ринкв для Украни. Китай, Корея, крани Пвденно-Схдно Аз, Японя, Близький та Середнй Схд, ндя - ц ринки стають все ближчими для укранських експортерв, х питома вага в загальному об'м експорту - все бльшою, зроста значення.

Однак зараз я хочу повести мову не про експорт, а про нвестиц з цих держав.

Кажуть, що двадцяте столття було часом вропи, а двадцять перше - це час Аз. Дехто вважа це перебльшенням, однак нхто не може заперечити, що значення нвестицй з азйських кран невпинно зроста. Однак ми в Укран, як завжди, знаходимося на узбчч свтових процесв.

Серед кран, як мають найбльший обсяг прямих ноземних нвестицй в економку Украни, ви не знайдете жодно значимо азйсько економки. Звичайно, я не беру до уваги Кпр, який лише географчно знаходиться в Аз.

Помтне зростання у 2016 роц показала лише вропейсько-азатська Туреччина, але за об'мом нвестицй вона поки що не може вважатися лдером. Однак навть т 103 млн, як нвестували в Украну турецьк компан 2016 року, не вдповдають н зацкавленост мсцевого бзнесу в Укран, н можливостям Туреччини.

Я вже не кажу про нвестиц з Китаю, Коре, Япон чи Снгапуру. Ми краною-парадоксом. Ми одна з найцкавших держав для нвестування у Схднй вроп, проте пасемо заднх на регональному ринку залучення нвестицй.

Багато хто в Укран вважа нвестиц з кран Аз небезпечними для економки, тод як наш сусди ведуть боротьбу за мльярдн нвестиц з Сходу.

Укранськ полтики суспльство великою мрою заангажован мфами щодо "неяксних товарв небезпечних виробництв", "захоплення земель", "китайцв, як будуть витсняти укранських працвникв" навть "колонзац Украни". Ц люди живуть придуманими штампами бояться того, що нколи не вдбудеться.

У цей же час нвестиц Китаю в США стали бльшими, нж нвестиц США у Китай. Китай, Японя, Корея, Гонконг Снгапур лдирують серед кран-нвесторв до С. Пекн активно вклада в Румуню, Угорщину, Польщу (3,2 млрд дол за 2000-2015 роки) створю фонд з 10 млрд вро для нвестицй у Центральну Схдну вропу.

Мнськ бореться за ранськ та японськ нвестиц, а Китай входить до топ-перелку нвесторв у Блорусь. Укранськ зрушення на цьому фон виглядають незначними.

Украна ма вс шанси для того, щоб стати виробничим майданчиком для ринку С. Про це клька рокв говорять укранськ експерти-економсти вони мають рацю. Однак для цього потрбн нвестиц надати х може Азя.

Так, за рейтингами Украна ма непривабливий нвестицйний клмат, проблеми з корупцю вйну на сход. Однак це не да вдповд на питання, чому азйськ нвестори не йдуть в Украну, тод як захдн нарощують свою присутнсть.

Вдповдь на це питання лежить, скорше, в особливостях взамод на рвн нвестор - держава - суспльство. Крм кроптко системно роботи в цьому напрям, яка не повинна перериватися через внутршньополтичн негаразди, Украна мусить продемонструвати передбачувансть стабльнсть.

Крм того, частин полтикуму суспльства потрбно позбавитися страхв, пов'язаних з азйськими нвесторами. Поки вропейськ чиновники, як врокомсар Джонатан Хлл, коментуючи спвпрацю з Китам, говорять, що "вропа потребу нвестицй", багато хто в Укран перебува в полон фобй щодо азйських нвесторв. Цих фобй багато, я розвнчаю найпоширенш з них.

Щодо небезпечних виробництв, як начебто несуть з собою деяк азатськ нвестори. В першу чергу, це питання контролю держави, законодавчо та судово практик. У С, наприклад, цю фобю не переймаються. До реч, з кран С Китай найбльше нвесту у Великобританю (15 млрд вро) та талю (11,2 млрд вро), як навряд чи можна назвати кранами з небезпечними виробництвами.

Ще одна фобя - створення азйськими нвесторами виробництв, що будуть випускати неяксну продукцю. Виходячи з логки нвестицйних процесв, як мають на мет створити виробництва для ринку С, це нонсенс. Неяксний товар, де б за як грош вн не був вироблений, не буде затребуваний в вросоюз.

Не менш неадекватна "страшилка" - експорт робочо сили в Украну, яка витснить укранцв. Почну з того, що в укранських законодавцв полтикв вс важел для створення законодавчих умов, щоб цього не трапилося.

До того ж, експорт робочо сили в Украну став невигдним навть з Китаю, не кажучи про нш крани Аз - потенцйн нвестори. У нас робоча сила кошту дешевше, нж у Пднебеснй. Навпаки - зараз укранськ працвники затребуван в Кита, трудова мграця спостергаться в протилежний бк.

"Захоплення земель" "колонзаця Украни". Цей мф виходить з ниншньо полтики деяких кран Аз, як скуповують земл в Африц, розбудовують нфраструктуру, часто використовують привезену робочу силу для отримання сировини, як правило, мнерально чи сльськогосподарсько.

Украна не ма нчого спльного з подбною моделлю. Вона тут неможлива, неефективна нерентабельна. Ми мамо нфраструктуру, освчене населення, розвинут мста, високий рвень урбанзац, активне громадянське суспльство. Перенесення ц модел на нашу державу некоректне.

Спвробтництво з провдними кранами Аз в рамках залучення нвестицй в Украну - це спвпраця за принципом win-win. Нашй кран, приватному, державному громадському секторам, потрбно робити все, щоб наздогнати наших сусдв залучити азйськ нвестиц. В першу чергу, мова йде про Китай, Корею, Японю, Туреччину, ндю, Снгапур, крани арабського свту та ран.

Це непростий процес, за так нвестиц потрбно поборотися з Польщею та Блоруссю, як просунулися у цй справ значно дал. Однак я переконана, що це можливо, адже нтерес до Украни великий непдробний.

Колись Тон Блер сказав: "Економчна потуга змщуться з Заходу на Схд". вропа вже давно використову нов можливост в новй реальност. Тож Укран варто бльш активно боротися за нвестиц з Аз. Це дуже непросте завдання, зважаючи на те, наскльки ми вдстали вд наших сусдв у цьому питанн.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...