Нацбанк начал применять макропруденциальные инструменты в 2015 году, но системная работа в этом направлении развернулась лишь недавно после утверждения соответствующей стратегии. На какие вызовы она поможет ответить? (укр)

Вд кризи не застрахован жодна крана, жодна економка, якими б сильними чи розвиненими вони не були. Але кожна криза да привд чомусь навчитися.

За останнх десять рокв втчизняна фнансова система пережила клька криз.

У 2008 роц характерними рисами були нагромадження значних зовншнх боргв реальним та фнансовим секторами, кредитна експанся, стотне пдвищення рвня доларизац кредитв та бум на ринку нерухомост.

Пд час кризи 2014-2016 рокв укранська фнансова система характеризувалася катастрофчним рвнем концентрац кредитв пов'язаним особам та портфелем полтично вмотивованих позик, наданих у попередн пероди.

А ще - нестандартним кредитним циклом, коли динамка позик не вдповдала динамц появи непрацюючих кредитв, оскльки останн вчасно не визнавалися банками, та халатним пдходом до оцнки кредитних ризикв задля мнмзац участ власникв банкв у пдтриманн належно капталзац установ.

Обидва епзоди характеризуються фксованим курсом та масштабним зовншнм дисбалансом. В обох випадках режим фксованого курсу та погршення платжного балансу додатково роздмухували проблему системно фнансово нестабльност.

Втчизнян особливост економки та фнансового сектору змушують невдкладно реалзовувати регуляторн практики, адресован системним макрофнансовим викликам. У свт на ц виклики реагу макропруденцйна полтика.

Активн д з запровадження окремих макропруденцйних нструментв НБУ розпочав лише у 2015 роц, але саме зараз пдхд до макропруденцйного регулювання набува системних рис завдяки затвердженню Нацбанком стратег макропруденцйного регулювання, яку було презентовано 3 грудня.

На як виклики допоможе вдповсти макропруденцйна полтика НБУ? Серед них можна видлити високу чутливсть фнансово стабльност до стотних змн обмнного курсу, виразн ефекти високого рвня доларизац активв та пасивв, стотну кореляцю мж позитивними умовами торгвл та потоками капталу.

Причому пдвищення сировинних цн супроводжуться припливом короткострокового фнансового капталу та вдпливом реального.

Серед нших викликв - викривлення у банквськй систем, зокрема, висока концентраця кредитв в окремих сегментах та повльний вихд банкв з практики пов'язаного кредитування, асиметричне вдновлення процесу кредитування в розрз сегментв кредитного ринку та прихован шкдлив ефекти вд сприйняття державного боргу як безпечного активу.

Важливим моментом стратег, крм специфкац макропруденцйних нструментв, визнання важливост координац з мкропруденцйною, монетарною полтикою та полтикою щодо регулювання потокв капталу.

Без тако координац важко уявити здатнсть будь-якого центрального банку ефективно виконувати завдання з забезпечення цново та фнансово стабльност, а у випадку тонко гран мж ризиками платжного балансу та ризиками фнансово стабльност, як в Укран, така координаця ключовою.

Варто сказати, що макропруденцйна полтика для центральних банкв свту - це порвняно нова практика. Псля глобально фнансово кризи уявлення про нструментарй забезпечення макрофнансово стабльност, тобто стабльност на рвн вс фнансово системи, а не окремих учасникв, стотно змнилися.

З'явилося розумння, що для забезпечення стабльност вс фнансово системи необхдно дивитися на не як на дине цле. А отже, необхдна вдповдна полтика, яка б координувалася з бльш зрлими монетарною та мкропруденцйною полтиками. Зокрема, значний вплив тут мали три фактори.

По-перше, цнова та фнансова стабльнсть перестали бути пререквзитом одна одно. Традицйно вважалося, що порушення фнансово стабльност призводить до прискорення нфляц, а висока нфляця загрозою фнансовй стабльност.

Однак життя засвдчило нше: затяжний перод низько та передбачувано нфляц до кризи суттво вплинув на нагромадження фнансових дисбалансв, а монетарн режими, зорнтован на дезнфляцю, виявилися вразливими до провокування фнансових дисбалансв в умовах тривалого та сильного нфляцйного тиску.

По-друге, змнилася природа джерел, з яких формуються ризики для стабльност фнансово системи.

Якщо 10-15 рокв тому вважалося, що макроекономчн коливання спричиняються шоками на боц економчно полтики або на боц реально економки, то под останнього десятилття пдтвердили, що фнансова система сама генеру шоки.

Найбльшою проблемою виявилася проциклчна поведнка фнансово системи.

Позитивн негативн змни в економц пдсилюються вдповдною поведнкою фнансових посередникв. Фнансова вразливсть не вдразу очевидна для регуляторв, оскльки фнансова система демонстру найкращ показники саме в момент накопичення ризикв.

Який нструмент економчно полтики був адресований проблем проциклчност фнансово системи? Ранше - лише монетарний: пдвищення ставок. Але пдвищення ставок часто провокувало пдвищення врогдност дефолтв поганих позичальникв, бльшою мрою вдаряло по боргових нструментах майже не зачпало агресивне роздування бульбашок на ринку активв.

Макропруденцйн нструменти заповнили цю прогалину, перебираючи на себе вдповдальнсть за корекцю фнансового циклу без активного задяння процентних ставок.

По-трет, ефективний мкропруденцйний нагляд та стабльнсть окремих фнансових установ не убезпечують фнансову систему в цлому вд нагромадження ризикв, як потм перекидаються на усх учасникв ринку.

Конкуренця у фнансовому сектор часто здйснються не за принципом зниження процентних ставок, а за принципом зниження стандартв оцнки якост позичальникв. Аналогчно моральний ризик, часто дозований на рвн окремих фнансових компанй, може трансформуватися у негативну ринкову практику.

Саме тому мкропруденцйне регулювання потребувало доповнення з боку макропруденцйного пдходу, адресованого системним ризикам та проциклчност фнансово системи.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...