фото показано с : epravda.com.ua

Украине придется усовершенствовать систему поддержки генерации из возобновляемых источников энергии. Однако дискурс о механизмах поддержки сектора не должен ограничиваться сравнением "зеленых" тарифов. Нужен целостный подход. (Укр.)

Вдновлюван джерела енерг - ВДЕ - клька рокв тому змстили викопне паливо за об'мами нвестицй у свт. Глобальним чемпоном тут Китай - 132,6 млрд дол, за ним дуть США та Японя - 56,9 млрд дол та 23,4 млрд дол вдповдно.

За попереднми розрахунками, у 2017 роц у свт було встановлено рекордн 160 ГВт потужностей з вдновлюваних джерел енерг. З них 98 ГВт дають сонячн електростанц, 56 ГВт - втров. Змни у свтовй енергетиц прискорюються. Наприклад, цни на сонячну енергю продовжують швидко падати.

За розрахунками Bloomberg New Energy, у 2017 роц цна 1 МВт вироблено з сонця енерг подешевшала на 25% порвняно з 2015 роком. Лише у сонячну енергю було вкладено 160,8 млрд дол - на 18% бльше порвняно з 2016 роком. При цьому вартсть впровадження таких проектв невпинно пада.

Найкрупнш нвестицйн фонди та цл крани вдмовилися нвестувати у викопну енергетику. У грудн 2016 року загальна вартсть активв пд кервництвом нституцй та приватних осб, що оголосили про дивестмент з бзнесв у сектор викопно енергетики, сягнула 5 трлн дол.

Серед них - так нвестицйн гганти як Black Rock та Норвезький суверенний фонд. Зобов'язання не вкладати у викопну енергю беруть на себе уряди окремих мст та регонв: Берлна, Калфорн, Копенгагена, Осло, Стокгольма, Вашингтона, Стла, Портленда, Мельбурна та Сднея.

Явище, яке охрестили "зеленою революцю", обговорються у свтових меда та у Давос. Це й не дивно: у свт 1,3 млрд людей не мають доступу до електроенерг. Таку можливсть м надають ВДЕ. Вони ж дають надю на виршення проблеми глобального потеплння, енергетичну безпеку, створення робочих мсць.

Укранська дйснсть

Досягнення Украни у впровадженн ВДЕ важко назвати суттвими. Встановлен потужност генерац електроенерг з вдновлюваних джерел становлять лише 1 375 МВт. Вони генерують менше 2% електроенерг, що споживаться в Укран, хоча у нас один з найбльш вигдних "зелених" тарифв серед вропейських кран.

Власне, навколо "зеленого" тарифу у 2016-2017 роках розгорнулися активн дискус в укранських вропейських експертних колах. дино думки нема. Одн вважають, що ц тарифи повинн залишатися, нш наполягають на х скасуванн.

"Зелений" тариф - один з способв пдтримки генерац з ВДЕ, що використовувався у десятках кран. Його суть у тому, що оператор ринку викупову енергю з ВДЕ за спецальною пдвищеною цною. В Укран цна за кловат-годину енерг з ВДЕ встановлена у гривн з прив'язкою до курсу вро.

На як проблеми "зеленого" тарифу вказують його противники? Якщо вдкинути емоц, то можна видлити клька справд важливих моментв.

Перша група проблем - економчн й фнансов. Зараз наземним сонячним електростанцям, що вводяться у експлуатацю, НКРЕКП присвою "зелений" тариф у розмр 15 вроцентв за кВт-год - трохи бльше 5 грн.

Оскльки за чинною моделлю вся дорога електроенергя з ВДЕ "перемшуться" в Оптовому ринку електроенерг - ОРЕ, цна для споживачв зроста несуттво.

Висок ставки "зеленого" тарифу непомтн для кнцевого споживача завдяки великй клькост дешево енерг з атомних електростанцй в енергетичному "казан". На це теж часто вказують противники "зеленого" тарифу.

Однак дешевизна атомно енерг - манпуляця. У цну не закладен вартсть будвництва станцй за часв СРСР та вартсть виведення х з експлуатац.

За даним звту дослдницького центру Lazard, у свт лише собвартсть електроенерг, отримано з ядерного палива, становить понад 3 грн за кВт-год. У той же час ДП "Енергоатом" у 2018 роц отриму тариф 55 коп без ПДВ.

Цлком логчне питання, скльки ще потужностей за "зеленим" тарифом можна пдключити до мереж до того часу, коли споживач почне помчати збльшення цни. Критики "зеленого" тарифу кажуть, що з ВДЕ виробляться близько 1,5% вс електроенерг, тод як ринку це кошту трохи бльше 8% усх коштв.

Лнйне масштабування тако модел проблемним.

Друга група проблем - технчн. Вони стосуються балансування об'днано енергосистеми. Найбльш популярн вдновлюван джерела енерг, втер та сонце, непостйн за свою природою. Вони можуть створювати провали або пки, а це труднощ у робот диспетчерв та додатков витрати на балансування.

накше кажучи, якщо втер припинився, й електростанця вже не вида заплановану потужнсть, то десь потрбно запустити нш енергоблоки.

Меж зростання

Економчн технологчн обмеження пострадянсько електроенергетики диктують Укран, як довго вона зможе пдтримувати введення потужностей ВДЕ через "зелений" тариф. Якими будуть негативн наслдки, якщо не зважати на ц меж?

Почати варто з економчних наслдкв.

приклад - спаня, яка занадто активно пдтримувала ВДЕ змушена була вдмовитися вд власних зобов'язань за "зеленим" тарифом для всх станцй. Це ршення було ухвалене, щоб зменшити дефцит на ринку електроенерг, який виник в результат подорожчання палива для нших типв станцй.

нвестори, яким було запропоновано "обрунтовану дохднсть" на рвн 7,4%, не були задоволен та звернулися до мжнародних судв з позовами щодо порушення Енергетично харт. У 2016 роц спаня програла перший мжнародний арбтраж зобов'язана виплатити нвесторам втрачен кошти. Попереду - десятки справ.

Украна теж пдписала Енергетичну хартю ризику повторити спанський сценарй. Сумнозвсний "Роттердам+" штовха цну на електроенергю вгору.

За останн два роки було введено 30% усх потужностей ВДЕ, в 2018-2019 роках очкуться продовження буму. нвестори хочуть встигнути до планового зменшення тарифу з 1 счня 2020 року. Кльксть введених в експлуатацю потужностей у 2017 роц вдвч перевищила показник 2016 року.

Незрозумла фнансова межа зростання клькост ВДЕ. Поки експерти озвучують страхтлив сценар фнансового апокалпсису, офцйн розрахунки вдсутн.

Не краща ситуаця з розумнням технологчних бар'рв об'днано енергосистеми Украни. Хоча в публчному простор розмови щодо проблем з балансуванням втрових сонячних електростанцй звучать безперервно, розрахунки теж вдсутн.

Щоправда, хорош новини. Оператор транспортно мереж, НЕК "Укренерго", обця оприлюднити так розрахунки у березн 2018 року.

Отже, невдовз крана дзнаться, скльки потужностей можна ще пдключити до загально мереж, не ризикуючи стйкстю роботи. До оприлюднення та переврки тако оцнки розмови про технологчн обмеження , радше, спекулятивними.

Так рзн "зелен"

Дискус про "зелен" тарифи зазвичай хибують намаганнями загнати виробникв енерг з вдновлюваних джерел у технчно некоректне визначення "зелен". Воно не дозволя об'ктивно подивитися на рзн види генерац та х особливост.[L]

Перша особливсть - вплив на мережу. Противники вдновлюваних джерел енерг часто говорять, що "зелен" розбалансовують мережу, оскльки виробництво електроенерг з ВДЕ неможливо передбачити. Це манпуляця.

Виробництво струму богазовими установками, малими ГЕС або бомасовими ТЕЦ можна передбачати.

Бльш того, вони можуть брати участь у балансуванн. Однак механзмв стимулювання за участь у балансуванн в Укран нема.

Якщо велик сонячн та втров електростанц потребують значних потужностей для балансування, то з малими установками ситуаця зовсм нша. Так станц не лише не створюють проблем з балансуванням, а навпаки - дозволяють покращувати яксть електроенерг у розподльчих мережах.

Ц особливост потрбно враховувати при розробц будь-яко схеми пдтримки вдновлюваних джерел енерг. Намагання ж створити систему без диференцац пдтримки створю перекоси. Один з них - мала кльксть сонячних електростанцй середньо потужност, до 500 КВт встановлено потужност.

Ниншня система пдтримки виробництва електроенерг з ВДЕ стимулю великих виробникв, що будують станц незалежно вд попиту на струм в регонах. З подальшим зростанням великих сонячних ферм на десятки мегават з значною концентрацю у певних регонах будуть виникати проблеми з балансуванням.

Разом з тим, сучасна система стимулювання виробництва електроенерг з ВДЕ ма успхи. Серед них - стрмке зростання клькост приватних сонячних електростанцй. Ще у 2015 роц х було 244, а 1 счня 2018 року вже 3 100 укранських смей встановили сонячн електростанц на дахах свох будинкв.

У пошуках модел

"Зелений" тариф в Укран запустив ринок вдновлюваних джерел енерг, однак вн ма низку недолкв. Хоча поки що нема фнансово модел та розумння технологчних обмежень, питання можливого банкрутства ринку та дисбалансв у виробництв електроенерг потрбно брати до уваги заздалегдь.

Крм того, поточна модель "зеленого" тарифу передусм пдтриму великих виробникв, тод як мал та середн бзнеси мало зацкавлен у встановленн невеликих потужностей. Тимчасом саме мала генераця стала одним з стовпв визнано стор успху у переход на ВДЕ - нмецького "енергетичного переходу".

Утм, "зелений" тариф - не диний механзм стимулювання виробництва енерг з вдновлюваних джерел. Досвд свдчить, що крани впроваджують рзн модел пдтримки. "Зелен" сертифкати одним з способв такого стимулювання. Ця система д у США, Канад, Австрал, Швец, Норвег, Великобритан.

суть у тому, що кожна нова кловат-година з ВДЕ отриму визначену кльксть сертифкатв, як продаються та купуються на вльному ринку. Щоб створювати попит на ц сертифкати, регулятор встановлю квоти на обов'язковий вмст "зелено" енерг в усьому об'м продажу електроенерг постачальниками.

Така система дозволя не тльки стимулювати розвиток ВДЕ, а й поступово встановлювати вдсоток енерг з ВДЕ в загальному енергомкс, регулюючи кльксть сертифкатв на кВт-год для кожного джерела енерг.

Це створю динамчну систему, яку можна ефективно контролювати яка забезпечу швидку адаптацю до свтових цн на нов "зелен" потужност на вдмну вд системи "зеленого" тарифу, перегляд якого потребу довгих розрахункв.

Крм того, вигоду вд тако системи можуть отримувати навть станц, як не пдключен до загально мереж - завдяки тому, що не створюють навантаження та не споживають енергю з викопних видв палива.

Цкавим може бути й азйський досвд. У Кита та Япон регулятори щорчно переглядають нацональн або провнцйн "зелен" тарифи. Регулятори враховують технологчний вплив на цну вдображають це у свох ршеннях.

Починаючи з певного розмру станц, тариф визначаться на аукцон, тобто виробники "зелено" енерг конкурують мж собою, пропонуючи найнижчий тариф.

Також поширен так зван тарифн аукцони. На них велик гравц змагаються за право довгостроково поставки електроенерг, на понад 20 рокв, для виграшу пропонують нижч цни. Уряд регулю кльксть ВДЕ через оголошення аукцонв лише на певн обсяги потужностей для кожного виду генерац протягом року.

Крм того, ринок отриму вигоду вд прогнозованих стабльних цн на десятки рокв. На недавнх аукцонах в сонячних регонах Мексики та Саудвськй Арав були досягнут цни на енергю для сонячних станцй нижче 60 укранських копйок.

Однак аукцонна система цкава насамперед для великих виробникв, як можуть досягати низьких витрат завдяки економ на масштаб. Таким чином, ця модель може працювати лише як частина загально модел пдтримки генерац з ВДЕ.

Багато кран використовують одночасно рзн модел стимулювання ВДЕ. Розумне поднання рзних пдходв пдтриму розвиток без перекосв та значних ризикв.

Викиди, стимули та проблема визначення ринку

Противники ВДЕ стверджують, що ц джерела енерг неконкурентн працюють лише завдяки пдвищеному "зеленому" тарифу. Однак у багатьох кранах ВДЕ досягли паритету за цнами з викопними джерелами енерг.

Наприклад, у США нколи не було стимулюючих тарифв, однак активно будуються комерцйн сонячн та втров електростанц. До цього варто додати, що частина енергетики, яку називають традицйною, зросла завдяки державним дотацям. Отже, конкуренця за цною для великих установок з ВДЕ уже можлива.

Це спричинено суттвим зменшенням вартост встановлених потужностей протягом останнього десятирччя. Однак для роботи конкурентних схем необхдно включати в цну екстернал. Наприклад, у кранах С д податок на вуглець, який способом оподатковування шкдливих викидв вд того чи ншого виробництва.

За умови впровадження вропейських пдходв до податку на вуглець конкуренця мж виробниками електроенерг з рзних джерел ста реальною. В Укран податок на тонну СO2 становить 1 цент. У Польщ - 1 дол, в Норвег - 56 дол, у Франц - 36 дол, у Швец - 140 дол.

Екстернал - неврахован витрати у виробництв споживанн певного продукту, що не вдображаються у його собвартост. Екстерналями теплово енергетики , наприклад, витрати системи охорони здоров'я на лкування хвороб, спричинених викидами вугльних ТЕС ТЕЦ.

Нов модел стимулювання ВДЕ потребуватимуть виршення низки питань, без яких нвесторам буде нецкаво вкладати кошти у вдновлюван джерела енерг. Перш за все, мова йде про проблемне для Украни питання пдключень. Не менш важливо гарантувати, що ринок буде купувати електроенергю у виробника.

Замсть висновкв

деальних схем пдтримки ВДЕ не сну, кожна крана створю х вдповдно до свох потреб. Для Украни потреба нарощувати генерацю електроенерг з ВДЕ - не лише свтовий тренд: бльша частина генерац застарла потребу замни.

Суспльний дискурс про майбутн механзми пдтримки ВДЕ не повинен обмежуватися примтивними порвняннями "зелених" тарифв та аукцонв. Потрбен цлсний пдхд, що дозволить збалансувати нтереси всх учасникв ринку електроенерг дасть кожному з них можливсть обрунтувати свою позицю.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...