Нужно не просто увеличивать экологический налог, а стимулировать предприятия инвестировать в экологические мероприятия. Как это сделать? (укр)

З набуттям чинност Угоди про асоцацю мж Украною та С втчизняне законодавство у сфер охорони довклля динамчно змнються.

Ухвален фундаментальн для галуз закони: про оцнку впливу на довклля та стратегчну екологчну оцнку.

Вони зобов'язують пдпримства, галузь та державу враховувати екологчн ризики в усх важливих ршеннях.

Змнюються також ставлення до екологчних проблем в суспльств та вимоги до ведення бзнесу.

Очевидно, що екологчний аспект дяльност пдпримств ста не лише вимогою часу, а й потужним маркетинговим нструментом.

За клька рокв споживач стане ще бльш вибагливим. Наявнсть екологчних сертифкатв буде одним з критерв при вибор будь-яко продукц. Пдпримства, що не мають очисних споруд чи фльтрв, змусить подбати про них сам ринок.

В Укран вс передумови для модернзац виробництв, та чи у них кошти?

Дедал частше звучить теза: в Укран не сну механзмв та чткого державного плану фнансування вимог, визначених, наприклад, нацональним планом скорочення викидв великих установок з спалювання. Цей документ, ухвалений Кабмном влтку 2018 року, держава зобов'язана виконати.

За 16 рокв Украна повинна провести глобальну модернзацю обладнання таких установок на майже всх пдпримствах з генерування електроенерг. Експерти оцнюють вартсть реалзац проектв, розрахованих до 2033 року, 6,5 млрд вро.

Без фнансв це загрожу кран або зупинкою роботи енергетичних пдпримств, зниженням виробництва електроенерг та розбалансуванням енергосистеми в Укран, або невиконанням мжнародних зобов'язань.

Досвд багатьох вропейських кран свдчить про необхднсть залучення держави у процес скорочення шкдливих викидв, створення двих механзмв фнансування таких проектв. Наприклад, у Польщ, Угорщин, Чех, Румун та Нмеччин державн та приватн компан отримували фнансову пдтримку для таких проектв.

У С форми державно пдтримки протягом останнх 20 рокв мали рзн форми: пряме фнансування екологчних проектв, субсидован кредити, державн та банквськ гарант, податкове стимулювання, повернення екологчного податку.

Не краща ситуаця з водогосподарською галуззю. Два роки тому в Укран були затверджен нацональн правила приймання стчних вод в каналзацю мст. Це було не бажання водоканалв, а вимога вропейсько директиви.

Правила дали всм промисловим пдпримствам п'ять рокв на облаштування локальних очисних споруд для попереднього очищення стчних вод.

Таким чином, пдпримствам доведеться знаходити "зелен" фнанси модернзувати виробництва. Та чи не ляже це додатковими затратами на споживача? Чи не призведе це до зупинки виробництв?[BANNER1]

Екологчну модернзацю слд розглядати крзь економчну призму. У розвинутих кранах екологя стала нструментом розвитку, а не краху економки. Що ж у нас? Пропоную розбратися з механзмом розподлу екологчного податку.

За заподяну природ шкоду пдпримства сплачують екологчний податок. Оскльки такий вплив об'ктивно неминучий, держава економчно стимулю суб'кти господарювання скорочувати забруднення навколишнього середовища. Однак це у розвинутих кранах, а чи робиться це в Укран?

Державний механзм фнансування природоохоронних заходв в Укран нараз вдсутнй. Усупереч вимогам закону "Про охорону навколишнього природного середовища" екологчний податок ма лише фскальну спрямовансть не використовуться як економчний захд з забезпечення охорони природи.

Крм того, чинна редакця Податкового кодексу не передбача надання пльг при оподаткуванн пдпримств у раз реалзац ними екологчних заходв. 45% податку йдуть в держбюджет, 55% - у спецфонд мсцевих бюджетв. На мсцевому рвн грош длять так: 30% - в обласний бюджет, 25% - у мсцевий.

При цьому з 1 счня 2019 року ставка за викиди вуглецю зросла у 25 разв до 10 грн за тонну. За попередньою оцнкою, сума надходжень становитиме близько 3 млрд грн. Ще 4-5 млрд грн крана отриму вд зазначеного екологчного податку.

Це колосальн грош. Куди вони йдуть?

Грош витрачають не на усунення причин виникнення екологчних проблем, а на боротьбу з х наслдками або просто "розмиваються" по кишенях чиновникв. х можуть також перекинути на покриття пенсй або фнансування арм.

До того ж, у кран не так багато екологчних проектв, браку фахвцв, тому цим питанням не дуже цкавляться. Тим бльше, з 2017 року мсцев бюджети стотну частину грошей просто не використовували або придумували схеми з присвоння грошей через нш проекти. Кошти витрачаються хаотично, стратегя вдсутня.

Скльки б уряд не пдвищував податки, на рвн забруднення це не позначиться. Який вихд?[BANNER2]

Зменшити негативний вплив на довклля можуть лише велик промислов пдпримства шляхом екологчно модернзац.

Слд не просто збльшувати екологчний податок, а стимулювати пдпримства нвестувати в екологчн заходи. Замсть фскального принципу "Забруднювач платить" слд використовувати принцип стимулювання "Забруднювач нвесту".

Щоб реалзувати такий пдхд, необхдно дати змогу пдпримствам зменшувати платеж з екологчного податку на суму здйснених екологчних нвестицй.

Певна рч, надходження до бюджету скорочуватимуться, але, як зазначають експерти PAEU, одночасно скорочуватимуться й видатки бюджету на боротьбу з наслдками промислових забруднень, оскльки усуватимуться х причини.

Найголовнше - проведення екологчно модернзац автоматично запуска вс економчн процеси, тому що потрбно спроектувати природоохоронне обладнання для модернзац, а це робота для нженерв, налагодити його виробництво, а це робота для машинобудвникв, побудувати споруди та змонтувати агрегати, а це робота для будвельникв, пдтримувати експлуатацю, а це справа промисловцв.

У Верховнй Рад два проекти закону, що дозволяють пдпримствам визначати, як витратити кошти вд екологчного податку. Цей пдхд простий швидкий. Вн пропону надати пдпримствам право використовувати до 70% нарахованого податку на компенсацю витрат з проведених природоохоронних заходв.

Пдпримства, як негативно впливають на довклля, як ранше, повинн будуть звертатися до Мнприроди для отримання висновкв рекомендацй з оцнки впливу на довклля задля усунення негативного впливу.

Пдпримства реалзовуватимуть погоджен вдомством проекти, псля чого в наступн пероди зможуть знижувати нарахований екологчний податок, але не бльш нж 70%, на суму свох витрат на екологчн заходи.

Таким чином, екологчний ефект може бути досягнутий швидше й ефективнше, оскльки запропонований спосб компенсування витрат на природоохоронн заходи зручний для пдпримств. Перевагою концепц прозорий переврений на практиц механзм визначення перелку природоохоронних заходв Мнприроди.

Крм того, позитивним аспектом вдсутнсть необхдност мандрування частини коштв екологчного податку до державного бюджету назад. Як результат - економя часу та вдсутнсть бюрократичних перешкод.

Решту коштв вд екологчного податку пропонуться спрямовувати у державний бюджет. Мнприроди буде витрачати х винятково на природоохоронн цл. Таким чином екологчному податку буде повернуто статус цльового.

Цей пдхд активно застосовуться у багатьох кранах свту. Вн також да можливсть бзнесу пдвищувати екологчнсть свох потужностей.

Ми нарешт будемо виршувати проблеми в мсцях х виникнення - на пдпримствах. Нарешт у профльного центрального органу виконавчо влади з'являться сво грош. Нарешт бюджетн пдпримства зможуть модернзуватися.

Основною перевагою запропонованого механзму його простота. Не потрбно створювати додатков органи й експертизи, чекати ршення чи погодження. У нас вже все , просто береш робиш, а потм компенсуш, якщо отримав ефект.

Кошти екологчного податку - це близько 1% можливих нвестицй в довклля. Навть якщо будуть краще використан лише ц кошти, це стане важливим кроком до позитивних змн задля шансу Украни виконати природоохоронн зобов'язання.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...