Как отличаются публичные обещания власти по декарбонизации экономики перед европейскими партнерами от реального финансирования мероприятий. (укр)

Коли у грудн 2019 року Урсула фон дер Лян оголосила про вропейський зелений курс, Украна радо вступила в перемовини щодо переходу до вуглицево нейтрально економки.

З початку року уряд активно сповща про стратегю адаптац до змн клмату, стратегю енергобезпеки, стратегю декарбонзац, стратегю екологчно безпеки державну енергетичну стратегю.

Також часто луна обцянка переглянути другий Нацонально визначений внесок (НВВ2) бльш амбтно поставитись до зобов’язань скоротити викиди СО2, як Украна взяла на себе, ратифкувавши Паризьку угоду в 2016 р.

Деяк з цих стратегй в постйному режим "напрацювання" та "розробки", а деяк готуються до власного похорону в робочих групах.

При цьому налагоджений далог з вропейськими партнерами навть готовнсть з боку С допомогти Укран декарбонзуватись до 2050 року стати екологчно чистшою, безпечншою комфортншою для життя.

У теор та розмовах вигляда все довол непогано, але чи ми дйсно можемо гарантувати С все задеклароване?

Щоб зрозумти, з чим мамо справу - з "зеленим" курсом розвитку чи з банальним грнвошингом з боку уряду, варто звернутись до показникв державного бюджету Украни.

Проаналзувати виршили бюджети семи урядв Украни. Причому до уваги брали не лише видатки на Мнстерство з захисту довклля, бюджетн програми на природоохоронн заходи, але програми, що традицйно закрплен за Мненерго: пдтримку видобутку та споживання викопних палив (зокрема, енергетичн субсид), цльов субсид для населення з оплати комунальних послуг, програми енергоефективност.

Реал European Green Deаl для Украни: аграр зрозумють цннсть лсв

Звсно, механзми пдтримки як викопних палив, так ВДЕ та програм енергоефективност, нколи не обмежувалися видатками лише з бюджету. Однак, ми сфокусумося саме на бюджетному фнансуванн.

Висновок номер 1. За останн 10 рокв зменшились видатки на пдтримку виробництва споживання викопних палив. Це плюс, щоправда диний.

Якщо рахувати в доларовому екввалент, видатки скоротились у 22 рази. У гривн: з 32 млрд грн у 2012 роц - до 4 млрд протягом 2018-2020 рр.

Висновок номер 2. Пдтримка викопного палива дос в рази вища за пдтримку енергоефективност та вдновлюваних джерел енерг. Це мнус.

За останньою оцнкою ОЕСР, у 2015 роц держпдтримка викопних палив в Укран перевищила 134 млрд грн (це не враховуючи цльов субсид населенню). У той же час пдтримка енергоефективност та вдновлюваних джерел енерг становила лише близько 4,6 млрд грн. Тобто, у 29 разв менше.

Хоча за останн роки видатки на цльов субсид населенню значно зросли, все одно навть на свому пку вони сягнули лише 2,7 млрд дол. США.

А це у понад пвтора рази менше за 3,9 млрд дол США субсидй, як свого часу за прем’рства Азарова мала викопна галузь. У 2012 роц 8% загальних видаткв держбюджету пшло на субсидування викопних палив.

Висновок номер 3. Украна дал розвива неефективну державну вугльну промисловсть продовжу компенсувати собвартсть вуглля. Дуже великий мнус, враховуючи, що вся вропа займаться активним згортанням галуз. не один укранський уряд присягав Брюсселю рухатись цим же шляхом. Але завжди щось йшло не так.

У 2013 роц на програму часткового покриття витрат собвартост готово товарно продукц державних шахт було спрямовано рекордн 13,3 млрд грн.

Ситуаця рзко змнилась у 2014-2015 роках, коли внаслдок росйсько збройно агрес Украна втратила значну частину територй Донецько та Лугансько областей, де була зосереджена бльша частина вугльних шахт.

З цього часу в бюджет з’являються нов програми з так звано "реструктуризац вугльно галуз" та "заходи з лквдац неперспективних вугледобувних пдпримств". А поряд з ними - програми на спецальн державн нвестицйн прокти, наприклад, розвиток потужностей деяких вугледобувних пдпримств.

З урахуванням глобальних трендв на декарбонзацю, бльше 100 фнансових нституцй по всьому свту оголосили про згортання свох нвестицй у видобуток вуглля та вугльну генерацю.

Тому сьогодн будь-як державн нвестиц у вугльну галузь виглядають як грубий прорахунок укранських урядовцв. Врогдно, що вс ц вугльн шахти та ТЕС в найближчому майбутньому стануть безнадйними активами (stranded assets).

Висновок номер 4. Енергоефективнсть не використовуться, як нструмент "зеленого" вдновлення економки псля кризи.

Без перебльшення, можна сказати, що пдвищення енергоефективност на короткий час стало одним з питань, що пднмалися на найвищому полтичному рвн.

Поряд з фнансуванням держпрограми "теплих кредитв", на фнансування Фонду енергоефективност з держбюджету було видлено 4,3 млрд грн у 2018-20 роках.

Однак, пд час перегляду бюджету у квтн 2020 кошти, передбачен на Фонд енергоефективност, забрали на подолання наслдкв COVID-19.

А у прокт бюджету на 2021 рк до першого читання взагал "забули" про енергоефективнсть, адже не було жодно згадки ан про цльову програму, ан про Фонд.

Така ситуаця викликала обурення вропейських партнерв, як надають пдтримку Фонду енергоефективност, адже це суперечить заявам на пдтримку "зеленого" курсу С, а також не вдповда зобов’язанням Украни щодо фнансування енергоефективност, взятими перед С Нмеччиною.

Псля палких дискусй до другого читання все ж знайшлась можливсть видлити 250 млн грн на енергоефективнсть. Однак, перемогою це назвати важко. Це скорочення у 8 разв, порвняно з минулим роком, коли на прокти енергоефективност держава видляла близько 2 млрд грн. Green recovery? Н, не чули!

Висновок номер 5. На тл державно пдтримки викопних палив, видатки на екологчн програми мзерн. Це знову мнус.

Фнансування ековидаткв з держбюджету нколи не перевищувало 1% вд загальних видаткв держбюджету (принаймн з 2010 року). У 2013 роц частка ековидаткв була найвищою за вс часи сягнула 0,7% вд загальних видаткв держбюджету.

Однак, це було пов’язано виключно з програмою державно пдтримки заходв, спрямованих на зменшення обсягв викидв (збльшення абсорбц) парникових газв що фнансувалися виключно за "котськ" кошти.

Т сам, з якими була пов’язана низка корупцйних скандалв. Тому, не зважаючи на цифри, 2013 рк виявився теж не таким вже екологчним.

У перод з 2017 по 2019 роки фнансування заходв з збереження та покращення екологчно ситуац (включно з програмами з енергоефективност) було на рвн 0,2% вд загальних видаткв бюджету.

У 2020 роц видатки на екопрограми скоротились майже втрич. А фактичне виконання екопрограм було ще нижчим. Не в останню чергу, через перегляд бюджету, який вдбувся внаслдок необхдност наповнення COVID фонду.

Проблема лиш в тому, що разом з ншими екологчними програмами "порзали" т, як точно мали вплив на подолання пандем!

Висновок номер 6. Урзання екопрограм пд час секвестру бюджету наочним прикладом того, що фнансування еколог в Укран вдбуваться за залишковим принципом.

Не розбравшись, уряд у 2020 р забрав кошти, як закладалися на встановлення референтних станцй монторингу якост повтря. Яксних, вчасних достоврних даних про стан повтря в держав так не з’явилось.

тим паче не з’явилось системного аналзу цих даних, який мав би використовуватись на (1) попередження населення, (2) дентифкацю джерел забруднення, (3) х лквдацю.

А як стало вдомо з дослджень рзних мжнародних центрв, вд якост (чистоти) повтря безпосередньо залежить перебг коронаврусно хвороби врогднсть настання ускладнень.

Зекономивши 100 млн грн на системах монторингу повтря, уряд тим сам же доклав руку до погршення пандемчно ситуац в кран.

Ну скажмо, станом на квтень 2020 р ще не вс дослдження були в загальному доступ була впевненсть в тому, що кожна гривня пде на тестування населення, засоби захисту для лкарв переобладнання лкарень.

Але восени 2020 р, вже картина по Укран вималювалась зовсм чтко зовсм не такою, якою вбачалась на початку. Але при цьому грош на екопрограми так не повернули.

Зокрема, в бюджет на наступний рк знову не передбачили коштв на розбудову сучасно системи монторингу якост атмосферного повтря. Мою поправку про видлення 200 млн грн на цю загальнонацональну систему пдтримав бюджетний комтет.

Проте, з невдомих для мене причин, представники Мнстерства економки, посилаючись на кервництво Мндовклля, заявили, що ц кошти не потрбн щось буде видлено на монторинг повтря з 65,9 млн грн, передбачених на програму природоохоронн заходи.

Що це значить? 1) Системи монторингу якост повтря не буде. 2) В гршому випадку буде якась халтура, яка дозволить забруднювачам дал забруднювати, а якась незрозумла фрма ще й грошей заробить.

Бльш глобально: укранц дал не знатимуть чим дихають будуть трутись брудним повтрям ще невизначену кльксть рокв. А перед кранами С уряду депутатам доведеться знову червонти, пояснюючи чому ми черговий рк не виконумо вимоги з мплементац Директив 2008/50/С та 2004/107/C, де прямо таки передбачено встановлення розбудова станцй монторингу повтря.

Звсно, якщо подивитись на абсолютн цифри, то бюджет Мндовклля вигляда цлком достойно - 11 364,9 млн грн. це далеко не останн мнстерство за рвнем фнансування.

Проте, як завжди, диявол криться в деталях потрбно дивитись конкретно на що держава розподля кошти платникв податкв.

Поки що, дос шахти в проритет. А екологзацю уряд лиша на потм, керуючись принципом - дбати про довклля будем тльки не за сво грош.

Тльки от рзниця в тому, що якщо ми реально не станемо на шлях зелених трансформацй - н грошей на екологю, н на будь-як нш програми вд С нам чекати не варто.

Цлком моврно, що натомсть укранськ експортери стикнуться з податками на викиди СО2. ще грше - з економчною золяцю укрансько продукц як екологчно небезпечно.

Вихд один. Уряд ма припинити займатись грнвошингом на законодавчому рвн закрпити зобов’язання видляти щонайменше 1% бюджету на програми екологчно трансформац та захисту довклля.

Це, звсно, нчого, порвняно з 30%, як крани С домовились видляти з довгострокового бюджету та фонду вдновлення економки "Наступне поколння С" на клматичн програми.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...