Рынок земли невыгоден никому: у крупных фирм нет денег на покупку участков, мелкие фермеры работают неофициально, а чиновники набивают карманы взятками. (Укр.)

Серед аграрних тем, як домнують в полтикум, бзнес-середовищ та суспльств загалом, - запровадження ринку земель сльськогосподарського призначення.

Дискуся ведеться здебльшого в формат "землю душу не продають", "продаж земл - це залучення нвестицй" , звсно, "Украна не готова до запровадження ринку земель сльськогосподарського призначення".

Питання ринку земл активно використовувалося на мсцевих виборах.

Як наслдок, Верховна Рада ухвалила закон про продовження мораторю на рк, прекрасно розумючи, що без ухвалення закону про обг земель сльськогосподарського призначення мораторй би автоматично продовжився.

З цього приводу виника низка запитань.

Чому Верховна Рада ухвалила закон про продовження мораторю лише на рк, якщо депутати хотли "вберегти селян вд скуповування х земель за безцнь"?

Тод треба було ухвалювати ршення про продовження мораторю на три, п'ять або см рокв. Якщо не хотли цього робити, чому не ухвалили закон про обг земель сльського призначення вже зараз або, точнше, чому вони його не вдпрацювали?

Друге питання: чому Верховна Рада в закон прописала, що законопроект про обг земель сльського призначення повинен бути внесений до 1 березня? Ми вже зараз розуммо, що до цього часу вн не буде вдпрацьований не пройде широке обговорення не лише серед аграрних виробникв, а й серед полтичних сил.

Чому земельне питання не проритетним н для полтикв, н для великих аграрних компанй, н для мсцевих рад, н навть для дрбних фермерв?

Ситуаця, яка склалася на ринку земл, називаться "дилема бандита" або "нерозв'язаний вибр", коли всм вигднше мовчати, нж спвпрацювати. Адже дрбн фермери часто неофцйно обробляють цю землю, не мають фнансово чи бухгалтерсько звтност нкому не пдпорядковуються. х влаштову такий стан.

Велик компан не хочуть вдкриття ринку, бо у них нема коштв, а вийти на зовншн ринки запозичень вони теж не можуть. х також влаштову мораторй. Влад - Мн'юсту, Мнрегонбуду, мсцевим органам самоврядування - така ситуаця вигдна, бо це можливсть поповнити власн кишен.

Не тамницею, що плата за оренду державних земель залежно вд област та тривалост становить 50-150 дол за га. Невитребуван па, як перебувають у розпорядженн сльських або районних громад, так само надаються в оренду не безкоштовно. Договори оренди реструються у Мн'юст теж за окрему плату.

Тобто в Укран склався величезний прошарок хабарникв та структур, як наживаються на вдсутност ринку земл. поняття Pareto optimum - ситуаця, коли нхто не може покращити сво становище без одночасного погршення становища когось ншого. У нашому випадку продовження мораторю влаштувало усх.

Полтики задоволен, бо заспоколи народ, нчого не роблячи для виршення земельних питань. Пдпримства задоволен, бо знають правила гри не бажають х змнювати. Державн ж органи як сидли, так сидять на хабарах.

Доки це триватиме - невдомо, проте довго "дилема бандита" снувати не може. Такий паритет змститься, якщо комусь з гравцв стане вигдно вийти з гри.

Хто буде цим гравцем?

Якщо МВФ наполягатиме вдкрити ринок земл, погрожуючи притримати черговий транш кредиту, тод першими з дилеми "вистрибнуть" полтики.

Або коли ринок фнансових послуг у свт змниться, будуть доступн кошти зовншнх запозичень, укранськ компан сам лобюватимуть вдкриття ринку.

Або коли дрбним фермерам пообцяють вддати землю безкоштовно у власнсть, а решту - за пльговими кредитами, вони залюбки пдтримають ринок земл.

Тут спецально не згадуться про власникв земельних пав - як живих, так мертвих. Чому? Здогадайтесь сам.

* * *

Колонка видом матералу, який вдобража винятково точку зору автора. Вона не претенду на об'ктивнсть та всебчнсть висвтлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакц "Економчно правди" та "Укрансько правди" може не збгатися з точкою зору автора. Редакця не вдповда за достоврнсть та тлумачення наведено нформац викону винятково роль нося.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...