Ответ на колонку Виктории Войцицкой (укр.)

20 травня народна депутатка Украни 8 скликання опублкувала на сторнках ЕП колонку, у якй звинувалила олгарха Рната Ахметова у зловживанн монопольним становищем, приховуванн надприбуткв "ДТЕК Енерго" та виведенн коштв компан через "прокладки".

22 травня генеральний директор "ДТЕК Енерго" Дмитро Сахарук вдповв, звинувативши депутатку у брехн та полтичних манпуляцях, а колонку назвав "цлеспрямованим нападом на компаню".

Пзнше Вкторя Войццька у свой колонц бльш дельно пояснила головн тези попередньо колонки та навела аргументи на пдтвердження свох слв.

Публкумо колонку гендиректора "ДТЕК Енерго" з вдповдями на ц звинувачення.

***

Закон про десовтзацю та декомунзацю Украна прийняла в 2015 роц. Але, на жаль, ненависть до капталу, приватно власност приватного бзнесу в головах опонентв конкурентного ринку неможливо скасувати законом.

Хвиля охочих рахувати чуж грош радти тому, що хтось став бдншим, керуться тими, хто боться втратити тньовий контроль над схемами, тими, хто прикриваться нтересами народу робить все, щоб Украна залишалася бдною слабкою. Бдними простше правити.

Набагато складнше створити умови для залучення капталу в Украну, захистити нтереси нвесторв платникв податкв, забезпечити чесну конкуренцю реальний ринок.

Називати бле чорним, видавати брехню за правду заробляти полтичну популярнсть, пдтасовуючи факти - це основний принцип всх заяв, авторства Вктор Войццько та спвавторв з лтературного цеху мен Андря Геруса.

ДТЕК за 15 рокв сво стор:

- створив зберг бльше 70 тисяч робочих мсць, з гдною оплатою прац;

- заплатив понад 11 млрд доларв податкв до бюджету Украни;

- нвестував 10,4 млрд доларв в розвиток енергетики Украни, з яких 1,2 млрд - в "зелену" енергетику;

- направив понад 1,5 млрд доларв у сталий розвиток (соцальн нвестиц, охорона прац, навчання персоналу, екологя);

- реконструював на свох ТЕС 21 енергоблок (з 23 реконструйованих за цей перод в Укран), на яких встановив сучасне пилоочисне обладнання, що забезпечу досягнення вропейських нормативв щодо викидв пилу.

Внесок нашо компан в економку Украни склав майже 23 млрд доларв.

"НЕмонополст"

ДТЕК не ма монопольного становища на ЖОДНОМУ з ринкв.

14% на ринку генерац. "Енергоатом", наприклад ма - 55%, мпортери до 10%.

15% ма ДТЕК в "зеленй" енергетиц.

Дорогий Рнат Леондович: як Ахметов змню правила енергоринку пд ДТЕК

ДТЕК не ма стотного впливу на ринок. Видобуте вуглля споживаться власною генерацю для виробництва електроенерг на цнову полтику нших постачальникв споживачв в Укран компаня не ма впливу.

Цна вуглля в Укран 70 дол./т, в Роттердам - 35 дол./т

Ринкова цна на електроенергю дозволя покривати певний рвень вартост вуглля, який не залежить безпосередньо вд цн в контрактах на вуглля. Цна на електроенергю на брж за останнй тиждень травня 2020 року склада 80 копйок за МВт/годину й вдповда цн вуглля у 30 доларв за тонну.

У статт Войццько повторються одна манпуляця. Використовуючи мпортний ндикатив, автор намагаться гнорувати витрати на перевезення вуглля в Украну. При поточнй цн вуглля в Роттердам 35-40 дол./т у вдповднй якост з урахуванням транспортування перевалки в Укран ця цна вдповда 55 дол./т.

Поточна цна 35-40 $ "спотовою" цною за якою реалзуються залишки не продан за довгостроковими контрактами. Середня цна API2 (так званий "Роттердам") за попередн десятилття склада 80-85 дол./т).

Якщо ж говорити про довгостроков контракти, то цльовим ндикатором ма бути контракт, який сяга 70 дол./т., що вдповда показникам ф’ючерсв.

Таким чином, сну брехлива порочна практика вихоплювати в момент якусь цифру порвнювати з укранськими реалями.

Украна нколи не зможе видобувати сво вуглля з собвартстю нижчою за показники шахт з вдкритим способом видобутку.

В Укран складн поклади вуглля. Наш шахтар кожен день спускаються на пвклометрову глибину потм ще деклька клометрв рухаються до забою.

В Кемерово або Колумб це вуглля видобувають з кар’рв великою наземною технкою. Що дешевше?

Справд, собвартсть вуглля з кращих укранських шахт сьогодн вища вн поточно цни API2 в 1,5 рази. Собвартсть вуглля з державних шахт вища в 3 рази. Це реальнсть. з нею ми сперечатися не будемо.

За 2005-2019 ми вклали у вугльну галузь 3,5 млрд доларв, збльшили видобуток вдвч, забезпечили незалежнсть вд мпорту нколи, жодного разу не отримували держдотацй.

У цей час на державних шахтах видобуток знизився майже у 5 разв - з 17,1 до 3,6 млн тонн, хоча держава дотувала вугльну галузь на 12 млрд дол. кожен укранець скидаться на зарплати шахтарям з державних шахт, щоб покрити чись недбальство, чиюсь корупцю.

Цни електроенерг в Укран С

Ще одна вдома "зрада" псевдоекспертв, що в Укран струм "дорожче, нж в С".

Це кричуща брехня.

В Укран генераця заробля виключно на бржовй цн. Все. В нас працю недореформований ринок.

У Словаччин частина платежв генерац не включаться в ринкову цну на брж, а включаться вдразу в тариф кнцевого споживача.

Вдповдно, коли порвнюються цни у нас там вдбуваться примтивне викривлення. Давайте порвнямо кнцевий тариф.

При середньому тариф для промислових споживачв Словаччини в 140 вро за МВт*год, - 94 вро - це фактичн платеж за генерацю (плата за потужнсть, пдтримка ТЕЦ ВДЕ, дотац державно енергетики), при тому що ринкова цна брж у Словаччин 25 вро.

Ринки електроенерг Словаччини та Украни структурно вдрзняються, а екс-депутат Войццька проводить порвняння непорвнюваних цн для дискредитац не тльки бзнесу ДТЕК, а й укрансько енергетики в цлому.

Цну на електроенергю в Бурштинському остров форму мпорт

Тепер про Бурштинський енергоострв. Це ункальне мсце, яке повнстю синхронзоване з енергосистемою С. З початку 2020 року частка ДТЕК Бурштинсько ТЕС на ринку на добу вперед в енергоостров в середньому становила 19%.

З моменту запуску нового ринку вдкриття вльного мпорту з вропи, цну на ринку на добу наперед в Бурштинському енергоостров формують мпортери.

Коли наступного разу вам Герус, Войццька або будь хто з лобств великих споживачв, скаже про 90% частки у ДТЕК в Бурштин, знайте - це брехня.

При тому укранська ТЕС включаться в найбльш складн години, балансуючи енергосистему. У той час як мпортери постачають коли хочуть, коли м це вигдно, не маючи жодно вдповдальност за баланс енергосистеми.

Хто вбива укранськ АЕС?

Укранський атом постав в центр полтичних спекуляцй. Так сталось, що ус лобсти неочкувано стали на захист АЕС, з яких за укранською традицю прийнято витискати максимум, встановлювати тарифи на меж собвартост.

Т, хто сьогодн вдчайдушно захища АЕС вд розвантаження, авторами 1,6 млрд збиткв "Енергоатому" у першому квартал 2020 року.

Лише уявть: "Енергоатом" - багаторчний донор бюджету Украни в першому квартал, коли вн виробляв до 80% електроенерг в окрем часи, отримав 1,6 млрд збиткв.

Поста питання: можливо, проблема не в клькост кловат атому, а в цн, яку вн ма отримувати за них, а в боргах, як сформован перед "Енергоатомом" неринковими механзмами?

Що ж вдбуваться з атомом нами? "Укренерго" розробило оптимальний баланс, за яким енергосистема може працювати.

Тож ситуаця, коли в окремий момент ТЕС виробляли бльше, можлива. У Нмеччин так випадки системними.

Так, у травн 2020 року частка базово потужност там становила 64% (12,1 ГВт), а маневрено 36% (6,9 ГВт). Але при зростанн навантаження, частка базового навантаження знижувалася до 37% маневрена потужнсть збльшувала навантаження до 63% (22,4 ГВт).

Середня частка "Енергоатому" за мсяць буде не меншою, нж минулого року - у дапазон 48%. врятувати "Енергоатом", як усю галузь, можуть тльки ринков змни, усунення адмнстративних надбудов, приведення цни до економчно обрунтованого рвня, виведення атомно електроенерг на вльний ринок.

Звинувачення ДТЕК з боку НКРЕКП у навмисному зниженн цни на оптовому ринку електрично енерг такими, що не витримують жодно критики.

Скльки себе пам’ятаю, вперше ДТЕК звинувачують саме у занижен цни. Це настльки комчне твердження, що можна було би не звертати уваги, якби не автори ц заяви. А це власне орган, який вдповда за роботу ринку.

Вже майже рк ми стверджумо, що цна на ринку не вдповда економчно обрунтованому рвню.

Д Андря Геруса та НКРЕКП увесь цей час спрямовувались саме на обвалення ц цни, створення можливостей для манпуляцй. Кожне падння цни зафксоване в якост особисто перемоги на сторнц Геруса.

Власне, за участ НКРЕКП сьогодн низка трейдерв встановлюють цну на ринку нижче 55 коп. за кВт*год на обсяг електроенерг, не забезпечений реальними контрактами на поставку.

Простше кажучи, вони обвалюють ринок, не маючи споживачв, до 60-80 коп. Кльксть таких заявок зросла на 1500% за останн дн. Але регулятор цього не помтив, бо сам створив для цього умови, а звинуватив ДТЕК.

А вже 1 червня, коли горе-трейдери пшли з ринку, цна вдновилася до рвня середньо цни першого кварталу 2020 року - 137 коп. за кВт*год.

Даю пдказку Герусу та НКРЕКП - саме час звинуватити ДТЕК, у зростанн цни в 1,5 рази.

Але це буде ще складнше, бо ДТЕК не змнював комерцйну полтику. Таким чином, робота ринку пдтвердила некоректнсть висловлювань НКРЕКП, дючих колишнх народних депутатв.

Прибутковсть теплово генерац ДТЕК у 1,5 нижча, нж у пдпримств-аналогв

Про "надприбутки" ДТЕК написано багато. Однак, тльки у нас при рентабельност за показником EBITDA в 20% говорять про надприбутки.

Очевидним, з назви цього показника, той факт, що цей прибуток не врахову податки, вдсотки за кредитами амортизацю (по сут нвестиц необхдн для роботи пдпримства).

Середньогалузевий рвень цього показника в нших кранах, вдповдно до незалежних дослджень, становить 30%. Тобто, показник ДТЕК в 1,5 рази нижче, нж у колег по галуз.

При цьому за чистим фнансовим результатом компаня отримала збиток. Звсно, можна на бле говорити чорне, однак "надприбутки" вд цього не з’являться.

Компаня не "виводила грош" з бзнесу

Псля розвалу державного вугльного сектора, втрати шахт на окупованих територях, розриву економчних зв'язкв з краною-агресором, "Корум" (велике шахтне машинобудування) бльшу частину сво продукц продавав ДТЕК. для ДТЕК "Корум" був ключовим машинобудвним пдпримством.

У цй ситуац, було прийнято ршення про нтеграцю, оскльки "Корум" стрмко йшов до згортання операцйно дяльност та звльнення персоналу.

Фнансування оборотного капталу нвестицй для рестарту, стабльно роботи "Корума" з боку ДТЕК було можливим тльки за умови входження машинобудвного холдингу в периметр бзнесу "ДТЕК Енерго", що було зроблено.

Вс подбн придбання проходять обов'язкову незалежною оцнку з боку оцнювачв з високою репутацю, тому будь-як спотворення неможлив.

Власне, як я писав минулого разу, я вважаю, що ДТЕК не лише продовжив життя укранського вуглевидобутку, вн також врятував велике шахтне машинобудування.

Запрошую Вкторю Войццьку спуститися в шахту ДТЕК порвняти т умови технолог, як стали доступн завдяки нвестицям ДТЕК, з технологями та умовами роботи на державних шахтах.

Надприбутки "ДТЕК Трейдингу"

Варто зазначити, що "ДТЕК Трейдинг", звтнсть яко опублкувала в статт пан Войццька, укранською компаню, яка в повному обсяз сплачу податки в Укран. А це в 2019 роц - 462 млн грн.

Манпуляцю звинувачення "ДТЕК Трейдинг" у надмрному заробтку.

Прибуток компан безпосередньо пов'язаний з прийняттям на себе ризикв по закупвл та постачанню енергетичних ресурсв, волатильнстю цни, гарантями оплати.

Трейдинг з свого боку гаранту виконання довгострокових контрактв для виробничих пдпримств. При цьому прибутковсть в цлому вдповда прибутковост аналогчних компанй рвню взятих ризикв.

Пдсумовуючи цей текст, я хочу зробити важливий акцент. Мене безкнечно диву той факт, що працюючи в Укран, забезпечуючи роботою 70 тис. спвробтникв, нвестуючи в Украну, заводячи кредитн та нвестицйн грош в Украну, я маю вдповдати полтикам та блогером, чи не забагато заробля укранська компаня.

При цьому не отримуючи жодних дотацй чи преференцй з боку держави. Не виплачуючи дивдендв, а ренвестуючи в укранську економку.

У 2015 роц, не зважаючи на катастрофчне становище велико частини укранських пдпримств, мен особисто здавалось, що точка бфуркац подолана, що бльшовизму в головах укранцв, принаймн нтелектуально елти, вже не буде.

На жаль, бльшовизм, непрофесйнсть та заангажовансть - це виклик, проти якого ми можемо протиставити тльки результати сво роботи, роботи тисяч спвробтникв ДТЕК. цю роботою, внеском в укранську економку, я можу пишатися.

Врешт-решт, ми стомо перед сторичним занепадом енергетично галуз в Укран. Вже очевидно, що при таких регуляторних керманичах няко стаблзац галуз не буде.

А, вдповдно, 50 млрд грн дефциту галуз дуже скоро роздляться на кожного укранського громадянина. ми вс заплатимо за недбальство, злочинну упередженсть та непрофесоналзм.

У цей час автори цього злочину будуть тикати пальцями навкруги у пошуках винного. Однак, коли ти при влад, зробити це трохи складнше, нж коли ти простий блогер.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...