фото показано с : epravda.com.ua

Ситуация с бюджетом сложная. Фактические макропрогнозы с каждым месяцем все больше не соответствуют прогнозу.(укр)

"У держави кошти на виплату соцальних видаткв та повернення пкових боргових виплат восени", - кажуть у Мнфн.

"На бюджет може чекати секвестр, а значн потреби в погашенн й обслуговуванн боргу обмежуватимуть можливост уряду у фнансуванн дефциту бюджету", - стверджують в Нацбанку.

Ц два досить контрастних за свою суттю меседж звучать з боку профльного мнстерства та регулятора одночасно.

Насправд, обидва з них по-свому правдив. Ситуаця з бюджетом непроста. Реальны макропоказники з кожним мсяцем все бльше не вдповдають прогнозу.

Рк почався вповльненням темпв розвитку економки, що позначилося на бюджет. У другому квартал ситуаця змнилась на протилежну - ВВП зрс до рекордних 4,6% в порвнянн до аналогчним перодом минулого року.

Сталося це завдяки сезонному "стрибку" в сльському господарств, зростанню роздрбного товарообороту у счн-червн на 10,3% та прибутку банквського сектору"

"Цифра у 4,6% значно перевищувала вс очкування. НБУ прогнозував 3%. Таке прискорення досить нетипове для того, щоб сказати, як воно вплине на бюджетн надходження, потрбно розумти, чи продовжиться воно в другому пврчч.

Прибуток банкв, хороший врожай та зростання роздрбного товарообороту вплинули на ВВП, але якщо говорити про кнець року, то поки цифра 4,6% вигляда досить великою", - сказав у коментар VoxUkraine заступник голови правлння НБУ Дмитро Сологуб.

З’являються нов й посилюються стар фактори негативного впливу на доходи. Це збльшу фскальн ризики призводить до затримки з виконанням окремих статей видаткв.

Тим не менш, поки ситуацю вдавалося втримувати пд контролем. Найбльш чутлив для населення соцальн видатки проводилися вчасно. Графк боргових платежв не зрвано.

VoxUkraine з’ясував, який насправд стан бюджетних справ чи чека на нього в майбутньому секвестр.

Доходи

План за доходами загального фонду держбюджету виконано на 94%.

Перевиконання на рвн 5% збергаться за доходами вд податку на доходи фзичних осб та на прибуток. У випадку з цими податками далося взнаки зростання мнмально зарплати та покращення фнансового самопочуття бзнесу.

ПДВ. Доходи бюджету вд ПДВ як з мпорту, так з вироблених в Укран товарв, просдають. Виконання плану - на 88% та 78% вдповдно.

Причиною недобору ПДВ з вироблених в Укран товарв Мнфн назива збльшення вдшкодування цього податку експортерам. На доходи вд ПДВ з мпорту вплинула низка факторв: змцнення гривн, нижч темпи зростання мпорту, продовження д податкових пльг на мпорт сонячних батарей, втрогенераторв, електрокарв.

Негативного ефекту додало запровадження з 1 червня 2019 року Росю дозволв на експорт росйського вуглля, а також бензинв, дизельного палива, скраплених газв росйського виробництва, нафти. За даними ДФС митна вартсть цих товарв, мпортованих з РФ, у червн скоротилась на 15% р/р.

Акцизи. З 1 липня цього року акцизи на сигарети та тютюнову продукцю пдвищились. Це частково вирвняло акцизн надходження, але не врятувало ситуацю в цлому.

Акцизн доходи на рвн 76% вд запланованого пояснюються цлим букетом проблем, пов’язаних з тютюновим ринком. Заздалегдь сформован запаси на складах, контрафакт та контрабанда продовжують створювати "дру" в бюджет.

За даними дослдження компан Kantar Ukraine, у 2019 роц бюджет Украни втратить 4,64 млрд. грн податкв через нелегальну торгвлю тютюновими виробами. Це 0,5% вд загальних запланованих податкових надходжень на рк та 3,5% вд акцизних надходжень.

Рента. Ситуаця з збором ренти погршилась. Якщо у першому квартал недобр становив 0,8 млрд грн, левова частка якого припадала на переплату "Укргазвидобування" в минулому роц, то за шсть мсяцв розмр невиконання зрс в три з половиною рази - до 2,1 млрд грн.

За офцйними даними основн причини тако динамки - скорочення мпорту газу та зниження його цни для споживачв - виробникв теплово енерг до 5964,3 грн за тис куб м (при план 6869 грн). Проте у вдносному порвнянн ситуаця з рентою набагато краща, нж з акцизами чи ПДВ.

Просдання бюджету за доходами було б бльшим, якби не Нацбанк. Певною мрою вн "витягнув" ситуацю з доходами, перерахувавши до державного бюджету прибуток за 2018 рк у сум 64,9 млрд грн. Це на 17,3 млрд бльше, нж планувалося спочатку.

Такого результату вдалося досягти завдяки кращому фнансовому самопочуттю банкв за пдсумками 2018 року.

Надходжень вд чистого прибутку держпдпримств збрано 23,3 млрд грн або лише 64% вд плану. За даними Мнфну, у червн та липн НАК Нафтогаз виконав вс сво зобов’язання перед бюджетом перерахував до бюджету 12,3 млрд грн.

Водночас державн "Центренерго" та "Турбоатом" перерахували до державно скарбниц вдповдно 195 млн грн та 265 млн грн. Вони так не сплатили другу половину заплановано суми дивдендв. "Укрнафта" не перерахувала свою частку дивдендв узагал.

Видатки

Рвень виконання загального фонду бюджету за видатками - 91%.

Соцальн видатки. Перше пврччя 2019 року стало пковим для Мнфну в частин пенсйних виплат. На нього припали старт ндексац пенсй, пдвищен пенсйн виплати вйськовослужбовцям, виплата разових пенсйних доплат для окремих категорй пенсонерв у березн та квтн.

Ус ц пдвищення охопили перод президентських виборв. Не вс кошти були запланован в бюджет.

За даними Мнстерства фнансв, у 2019 роц видатки на ндексацю пенсй з 1 березня 2019 року були запланован в обсяз 20 млрд грн, видатки на перерахунок пенсй вйськовослужбовцям - 5,5 млрд. грн.

Через доплати та точков пдвищення додаткова потреба Пенсйного фонду у ресурс склала майже 30 млрд грн. В результат довелося вносити змни до бюджету ПФ, а також збльшувати пенсйн видатки держбюджету.

Вибрка видаткв на субсид висока - у першому пврчч витрачено понад 90% запланованого. Видатки у менших вд запланованих обсягах пояснюються скороченням клькост субсидантв у першй половин опалювального пероду 2018/2019.

Видатки на оборону безпеку традицйно виконуються добре. Видатки на мнстерства оборони та внутршнх справ - на рвн 91%, Служби безпеки Украни - 95%, Генерально прокуратури - 92%.

Освта та охорона здоров’я. Освтня та медична субвенц, програма "Нова укранська школа" профнансован на 99-100%. Ц видатки полтично та соцально важлив - саме через них фнансуються освтня та медична реформи.

Втм, в цих напрямках видатки, як з початку року не проводяться.

Не запрацював Фонд президента з пдтримки освтнх та наукових програм для молод. Сам фонд з’явився з нцативи Петра Порошенка в листопад 2018 року в процес пдготовки проекту бюджету-2019 до розгляду в другому читанн.

Тод в експертному середовищ та власне в самих депутатв поява нового фонду розмром 1 млрд грн викликала чимало запитань - невдомо, як кому мали розподлятися ц кошти. З того часу конкретики з цього приводу не додалося.

Видатки на економчну дяльнсть фнансувались по-рзному. Якщо в першому квартал видатки на дороги були на рвн 8% рчного плану, то в другому вони збльшились до 65%. Це в тому числ пов’язано з циклом виконання ремонтних робт - взимку та на початку весни вони не проводяться.

Видатки з пдтримки аграрного сектору також вдстають вд запланованих. Так програма з пдтримки тваринництва виконана на 64%, програма здешевлення кредитв в АПК - на 74%.

Ц цифри не можна трактувати як однозначне недофнансування, оскльки вибрка за цими програмами протягом року нервномрна залежить вд поведнки та потреб пдпримцв.

Грше склалося з державною пдтримку в енергетиц. Фнансування програми з лквдац шахт залишаться на невисокому рвн - 44%. Шахт "Нововолинська" пощастило бльше - на пдтримку роботи Мнфн провв з загального фонду вже 83% запланованих коштв.

Трансферти мсцевим органам влади та видатки на регональний розвиток. На фнансування соцальних субвенцй - медично, освтньо, виплату рзномантних соцальних пльг - держава знаходить ресурс. Вони фнансуються на рвн 90% вищому. А от з видатками розвитку серйозн затримки.

Регональний розвиток ма два основн джерела фнансування - державний фонд регонального розвитку та субвенцю на соцально-економчний розвиток територй.

Фнансування фонду регонального розвитку з початку року рекордно низьке - видлено лише 226 млн грн, що становить 8,7% вд плану.

З аналзу даних казначейства виплива, що у першому пврчч проблем з виплатою субвенц на соцально-економчний розвиток територй та з фнансуванням проектв у рамках ДФРР не було. У счн та червн уряд розподляв та уточнював розподл субвенц. Кошти видлялись.

Проблеми почалися в липн. 10 липня уряд затвердив розподл частини субвенц на 2,5 млрд грн.

"З ц суми 1,4 млрд припада на мал мста. Вони мають "пдтягнути" на ц кошти свою освтню та комунальну нфраструктуру для того, щоб пдготуватися до наступного етапу адмнстративно-територально реформи. Вже мсяць як кошти не надходять свом законним реципнтам", - каже кервник Асоцац мст Украни Олександр Слобожан.

З’ясувалося, що причина затримки з фнансуванням видаткв розвитку поляга в офцйному проханн кервника Офсу президента Андря Богдана до Кабмну призупинити видлення цього ресурсу до моменту формування нового уряду.

Вдповдний лист надйшов до Кабмну 23 липня. В Офс президента пояснили, що хн прохання пов’язано з наявними корупцйними ризиками при розподл видаткв на регональний розвиток.

"Пд час змни влади спостергалося чимало випадкв, коли особи, причетн до державного управлння за попередньо влади, докладали зусиль для створення проектв з неефективним використанням бюджетних коштв, де снують ризики освоння ресурсв окремими особами чи нш корупцйн ризики", - заявили в ОП.

Також в офс додали, що представники старо влади, закнчуючи свою каденцю розумючи, що домовленостей щодо корупцйних схем з новою владою досягти не можна, намагаються створити вс умови для освоння бюджетного фнансування. "Мета президента - запобгти цй ситуац", - йдеться в поясненн.

Мери ж це пояснюють полтичними мотивами ново команди напередодн виборв до мсцевих рад.

Кабмн публчно взяв курс на те, щоб забезпечити фнансування видаткв розвитку, але поки ситуаця продовжу залишатися скандальною та невиршеною.

На пауз також субвенця Киву на ремонт мосту Патона, субвенц мсцевим бюджетам на ремонт та будвництво житла дтям-сиротам, нвалдам, на здйснення природоохоронних заходв та деяк нш види видаткв.

Вд чого залежатиме виконання бюджету

Уточнення макропрогнозу. Виконання бюджету залежить вд вдповдност його показникв економчнй реальност. Вдхилення макрореалй вд прогнозу - одна з пдстав для коригування кошторису.

Початок року позначився вповльненням темпв розвитку економки, а середина - значним змцненням курсу гривн. Це негативно позначаться на держбюджет, оскльки скорочуються доходи вд податкв з мпорту.

Ще одна причина уточнити прогноз - пдготовка бюджету-2020.

"Бюджет ма базуватися на максимально можливому точному прогноз. ми точно повинн упередити ситуацю 2018 та особливо 2019 року, коли курс (як середньорчний, так на кнець року), який було надано нам в прогноз, був стабльно вищим вд фактичного як результат вплива на стабльне невиконання доходв за тими категорями, що залежать вд курсу.

Тому чекамо на оперативне уточнення чи пдтвердження поточного прогнозу", - написала на свой сторнц у Фейсбуц мнстр фнансв Оксана Маркарова.

Позитивна динамка надходжень вд СВ. До кнця року необхднсть виплачувати пдвищен пенсйн видатки знизиться - пенс зростуть лише з грудня цього року у зв’язку з пдвищенням прожиткового мнмуму.

Потенцйну нестачу коштв може згладити те, що власн доходи ПФ поки перевищують прогнозн. За офцйними даними, протягом счня-липня цього року до Пенсйного фонду Украни надйшло 136,6 млрд грн власних коштв, що на 8,9 млрд грн бльше, нж заплановано за вказаний перод.

В Мнфн прогнозують, що якщо до кнця 2019 року власн доходи ПФ вд СВ перевищуватимуть планов, то потреби у додатковому ресурс не буде.

Ранше додаткове навантаження на видатки бюджету створювала авансова виплата счневих пенсй у грудн, але у 2018 роц уряд вдмовився вд ц практики - счнев пенс виплачувались у счн. У поточному роц виплати пенсй "авансом" теж не плануться.

Свочасн запозичення. Нестачу коштв вд приватизац для покриття дефциту Мнфн компенсу запозиченнями. За останнми даними мнстерства, фактичн державн запозичення станом на 15 серпня 2019 року склали близько 316,0 млрд грн (77,7% виконання уточненого рчного плану).

До кнця року залишилось позичити вдповдно до розпису державного бюджету 90,9 млрд грн, з яких 53,1 млрд грн - на внутршньому ринку, 37,8 млрд грн (близько $1,4 млрд) - на зовншньому.

Витрати на обслуговування та погашення держборгу до кнця року прогнозуються в бльшому обсяз - близько 62,4 млрд грн та 3,4 млрд доларв. Змцнення гривн знижу фактичн витрати на обслуговування та погашення зовншнього боргу.

"Окрм того, залишки коштв на КР та валютних рахунках уряду дозволяють забезпечити здйснення платежв з погашення та обслуговування державного боргу на найближч 2-3 мсяц навть без здйснення державних запозичень", - стверджують у Мнфн.

Виршення ситуац з видатками на регональний розвиток. З року в рк видатки мстам недофнансовувались. Для уряду вони були одню з перших статей економ бюджетних коштв, однак по факту з змнним успхом фнансування йшло.

Так, на кнець лта 2018 року проведення видаткв за проектами ДФРР становило 17%, на кнець року - понад 60%. Цього року ситуаця незвична - причина, з яко вони затримуються, поляга в позиц президента.

Якщо "попередження корупцйних ризикв" закнчиться перевркою поточних та перезатвердженням нових спискв проектв розвитку, то цього року мста ц кошти можуть не отримати взагал. А без внесення вдповдних змн до бюджету це негативно позначиться на його виконанн.

Галина Калачова, кервник проекту VoxUkraine Budget Watchdog

VoxUkraine, спецально для ЕП

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...