2022-1-16 14:31 |
Еженедельно команда аналитиков-консультантов по вопросам корпоративного управления готовит для ЭП дайджест о главных событиях в жизни госпредприятий. Что важного произошло 10-14 января?
CARD
Змни у правлнн "Укрзалзниц". 23 грудня 2021 року Кабнет мнстрв ухвалив ршення щодо змни складу правлння "Укрзалзниц", яким:
Припинив повноваження члена правлння Романа Черницького у зв’язку з закнченням строку д його повноважень - з 31 грудня 2021 року;
Тимчасово призначив членами правлння "Укрзалзниц" Павла Зубера та вгена Шрамка - з 1 счня 2022 року, на перод до прийняття загальними зборами "Укрзалзниц" (тобто Кабмном) за поданням нового складу наглядово ради ршень щодо формування правлння з, але не бльше нж до 31 березня 2022 року.
Нова наглядова рада "Укрзалзниц". 29 грудня Кабнет мнстрв затвердив новий склад наглядово ради "Укрзалзниц". До складу наглядово ради "Укрзалзниц" увйшли Анатолй Амелн, Александр Долл, Якуб Карновськ та Гепард Хафер у якост незалежних членв та Сергй Лещенко, Сергй Москаленко, Давд Ломджаря як представники держави.
Анатолй Амелн - спвзасновник та директор економчних програм Укранського нституту майбутнього, екс-член Нацонально комс з цнних паперв та фондового ринку. Вн також очолював групу компанй "Altana Capital".
Олександр Долл - голова наглядово ради "Lincoln International AG" в Нмеччин. Ранше Долл працював фнансовим директором та членом правлння вдповдальним за вантажн перевезення та логстику в Deutsche Bahn. Вн також був головою "Schenker", "DB Cargo", та членом правлння в "Arriva PLC".
Якуб Карновськ - незалежний член наглядово ради та голова комтету з питань аудиту "Укрпошти", "Euler Hermes Polska", "Allianz Non-Life Insurance Polska", "Allianz Investment & Mutual Funds Polska", а також член наглядово ради компан з управлння нерухомстю, що належить мунципалтету мста Бидгощ ("ADM"). Ранше Карновськ очолював Польську державну залзницю ("PKP Group"), де вн успшно завершив приватизацю "PKP Cargo", вантажного пдроздлу Польських державних залзниць.
Гепард Хафер - ректор та професор в Унверситет прикладних наук у Берлн. Хафер очолював "Deutsche Bahn AG" у Центральнй та Схднй вроп протягом п'яти рокв.
Сергй Москаленко - приватний юрист. У 2011-2019 роках працював у Вищому адмнстративному суд.
Давд Ломджаря - виконавчий директор в "Iberia Group", керуючий партнер "Four Seas Trading" голова наглядово ради "SunEnergy Bank" (вс ц компан розташован в Груз).
Як ми повдомляли, ранше було оголошено конкурс на посади незалежних членв наглядово ради "Укрзалзниц".
Зарестровано акц Нацонального аваперевзника Украни. 24 грудня 2021 року Нацональна комся з цнних паперв та фондового ринку зареструвала випуск 500 тис акцй на загальну суму 500 млн грн при заснуванн акцонерного товариства "Укранськ нацональн авалн". диним акцонером новостворено держкомпан стане Мннфраструктури.
[Нараз нема обрунтування навщо держав володти таким аваперевзником. Це також суперечить Основним засадам полтики державно власност, як затверджен урядом. Оскльки послуги, як плану надавати компаня, легко можуть надавати приватн постачальники.
Якщо вдбуваться "провал ринку" в наданн послуг мсцевих аваперевезень, держава може залучити приватних аваперевзникв до мсцевих маршрутв за допомогою механзму покладання спецальних обов’язкв (public service obligations - PSO).
Держава також може запропонувати субсид приватним авакомпаням на обслуговування певних маршрутв через вдкрит аукцони. Компаня, яка запросить найнижчу субсидю, отриму маршрут.
Такий пдхд не тльки зменшить корупцйн ризики, але й перекладе бзнес ризики з держави на приватного перевзника.
Також зазначамо, що ршення про створення нацонально авакомпан, тобто ново велико державно компан, суперечить зобов’язанням укрансько влади скоротити частку держкомпанй вдповдно до нещодавнього Меморандуму МВФ - SOE Weekly.]
Ранше ми повдомляли, що держбюджетом на 2022 рк державному аваперевзнику видлено 1 млрд грн (до зазначених вище 500 млн грн з держбюджету на 2021 рк). Ця сума ма бути використана як внесок до статутного капталу новостворено держкомпан.
[Звертамо увагу, що внесок за рахунок держбюджету коштв до статутного капталу держкомпан можна розглядати як державну допомогу. Нам також невдомо, чи розглядатиме Антимонопольний комтет Украни так д з точки зору впливу на конкуренцю. - SOE Weekly.]
Уряд плану скоротити кльксть держпдпримств. Перший вце-прем'р - мнстр економки Юля Свириденко заявила про намр уряду залишити не бльше 100 держпдпримств на рвн мнстерств у 2022 роц.
За словами Свириденко, найбльш держкомпан будуть пдпорядковуватись Кабмну. Вона також повдомила, що "траж" ма роздлити пдпримства на непрацююч та працююч. У свою чергу працююч, будуть роздлен на т, як мають залишитися у державнй власност, та на т, як можуть бути приватизован. Непрацююч держкомпан будуть лквдован або приватизован залежно вд х стану.
Також 13 счня прем’р-мнстр Денис Шмигаль доручив Мнекономки разом з вдповдальними вдомствами пдготувати перелк державного майна, що пдляга приватизац, та створити дорожню карту корпоратизац держкомпанй на 2022 рк.
[Нараз нема нформац про те, коли траж держпдпримств та розробка дорожньо карти корпоратизац будуть завершен. Клька попереднх урядв вже заявляли про подбн намри провести траж держкомпанй.
Зокрема, у 2017 роц траж було проведено Мнекономки, але його так не було опублковано. Украна волод близько 3500 держкомпанй, принаймн з 2014 року, кльксть яких суттво не змнилася за останн всм рокв.
На основ даних диного рестру державного майна ми пдрахували, що частка не корпоратизованих держкомпанй становить не менше 85% вд усього портфеля. - SOE Weekly.]
10 з 15 найбльших держпдпримств отримали прибуток за перш три квартали 2021 року. Як повдомля Марлн, 15 найбльших укранських держкомпанй повдомили про сво фнансов результати за дев’ять мсяцв 2021 року.
Прибутков держкомпан:
"Укргдроенерго" (9,14 млрд грн);
"Оператор газотранспортно системи Украни" (5,8 млрд грн);
"Енергоатом" (2,35 млрд грн);
"Адмнстраця морських портв Украни" (1,44 млрд грн);
"Укроборонпром" (797 млн грн);
"Полграфкомбнат "Украна" (235,4 млн. грн.);
Мжнародний аеропорт "Бориспль" (189 млн. грн.);
"Укрпошта" (131,5 млн);
"Аграрний фонд" (1 млн. грн.).
Збитков держкомпан:
"Нафтогаз" як група компанй (-4,37 млрд грн); звернть увагу, що "Нафтогаз" як окрема юридична особа прозвтувала про прибуток у 9,78 млрд грн;
"Укренерго" (-2,74 млрд грн);
"Укрзалзниця" (-461 млн грн);
"Державна продовольчо-зернова корпораця" (-328 млн грн);
"Автомобльн дороги Украни" (-118 млн грн збиткв);
"Украерорух" (-77,5 млн. грн.).
[Звертамо увагу, що наведен вище результати рунтуються на неаудованй фнансовй звтност. Достоврншу картину дадуть аудйован рчн результати. - SOE Weekly.]
Ранше ми повдомляли, що згдно з фнансовою звтнстю, опублкованою Marlin, 14 найбльших укранських держкомпанй заробили близько 13 млрд грн на середину року.
Змнено представника держави в наглядовй рад "Укренерго". 29 грудня Кабнет мнстрв замнив Михайла льницького на Олександра Баранюка на посад представника держави в наглядовй рад "Укренерго".
[Як ми повдомляли, згдно з даними диного державного рестру та сайту "Чернгвобленерго", льницький продовжував обймати посаду голови правлння ц компан псля його призначення членом наглядово ради "Укренерго" як представника держави.
Таким чином, згдно з Законом "Про управлння об’ктами державно власност" вн, ймоврно, не мг бути членом наглядово ради "Укренерго", оскльки "Чернгвобленерго" здйсню свою дяльнсть на сумжному ринку.
Також, ймоврно, що льницький не може входити до наглядово ради "Укренерго", оскльки вдповдно до Закону "Про ринок електроенерг", з метою забезпечення незалежност оператора системи передач будь-яка фзична особа не ма права одночасно бути посадовою особою оператора системи передач принаймн одного суб’кта господарювання (у тому числ ноземного), який провадить дяльнсть з виробництва та/або постачання електрично енерг. - SOE Weekly.]
CARD
Енергетичне спвтовариство виступа проти покладання спецальних обов’язкв на Оператора ГТС для облгазв. За повдомленням ЕП, Секретарат Енергетичного спвтовариства у свому лист зазначив, що операторам систем заборонено вести дяльнсть з постачання або видобутку газу. Якщо на "Оператора газотранспортно системи Украни" ("ОГТСУ") будуть покладен так зобов’язання, це поставить пд загрозу його фнансову стабльнсть, заявили в Секретарат, посилаючись на Газову Директиву С.
Енергетичне спвтовариство пропону Нацональнй комс регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) встановити вдповдний тариф на розподл, який включатиме вартсть закупвл технологчного газу [газу, необхдного облгазам для покриття виробничих технологчних втрат - SOE Weekly] за ринковими цнами.
Як ми повдомляли, за даними ЕП, "Нафтогаз" намагаться передати "Оператору ГТС" зобов’язання щодо постачання технологчного газу за спецальною цною 7,42 грн/куб. Обсяг необхдного технологчного газу становить близько 1,3-1,4 млрд кубометрв на рк.
НКРЕКП проведе переврку операторв систем розподлу електрично енерг. Нацональна комся регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ма намр провести позапланов визн переврки 13 операторв систем розподлу електроенерг псля численних скарг споживачв на незадовльн послуги.
У деяких з цих пдпримств держава ма значну частку, зокрема в: "Укрзалзниц" (100%), "Харквобленерго" (65%), "Запоржжяобленерго" (60,5%), ДТЕК Одеськ електромереж (25%), "Сумиобленерго" (25%).
Зазначамо, що "Укрзалзниця" потрапила до цього списку, оскльки компаня займаться розподлом електроенерг.
"Укргазвидобування" зменшило видобуток природного газу. За даними ЗМ, "Укргазвидобування" скоротило валовий видобуток природного газу в 2021 роц на 3,7% (на 527,3 млн кубометрв) порвняно з 2020 роком.
Видобуток товарного газу в 2021 роц скоротився на 477,7 млн кубометрв до 12,93 млрд кубометрв, що меншим на 3,6%.
У повдомленн йдеться, що "Укргазвидобування" третй рк поспль скорочу видобуток газу. У 2020 роц "Укргазвидобування" скоротило видобуток товарного газу на 1,3% до 13,45 млрд кубометрв валовий видобуток на 5% до 14,23 млрд кубометрв.
["Укргазвидобування", це компаня 100% яко належить "Нафтогазу". - SOE Weekly.]
CARD
Верховний суд скасував ршення про те, що "Укрзалзниця" ма сплатити 750 млн грн за боргами Донецько залзниц. Верховний Суд скасував ршення про стягнення 749,2 млн грн на користь "Укртранслзинг", якому Донецька залзниця заборгувала грош. Оскльки ця залзниця знаходиться на окупованй територ, позивач намагався стягнути грош з "Укрзалзниц", нацонального залзничного оператора.
Верховний Суд передав справу на новий розгляд у Госпсуд Донецько област.
За даними держрестру, Рнат Ахметов контролю 52,29% акцй "Укртранслзинг". "Укрзалзниц" належить 47,7% акцй "Укртранслзингу".
Ранше, ми повдомляли, що член наглядово ради "Укрзалзниц" Сергй Лещенко написав на свой сторнц у Facebook, що фнансова компаня "Тлмарк" намагаться стягнути з "Укрзалзниц" борг Донецько залзниц (розташовано на окупованих територях Донецько та Лугансько областей) у розмр 399 млн грн.
Нараз д мораторй на стягнення активв за боргами залзниць на окупованих територях. Лещенко написав, що на запити "Укрзалзниц" до Мнстерства юстиц та Генпрокуратури вдповд нема.
Кабмн затвердив фнансовий план "Укрзалзниц". 29 грудня 2021 року Кабнет мнстрв затвердив фнансовий план "Укрзалзниц" на 2022 рк. "Укрзалзниця" прогнозу чистий прибуток у розмр 1,68 млрд грн у 2022 роц.
Очкуться, що дохд складе 102 млрд грн, чистий дохд вд реалзац - 98 млрд грн, каптальн нвестиц - 29,9 млрд грн. Компаня плану використати 6,8 млрд грн з держбюджету на каптальн витрати. Дивденди прогнозуються на рвн 28 млрд грн.
[Схоже, що фнансовий план "Укрзалзниц" був розроблений без участ наглядово ради. Оскльки склад ради затвердили в той же день, коли Кабмн затвердив фнансовий план "Укрзалзниц". - SOE Weekly.]
"Укрзалзниця" заробила понад 450 млн грн. За словами голови правлння "Укрзалзниц" Олександра Камишина, "Укрзалзниця" у 2021 роц отримала прибуток у розмр 457 млн грн. Як ми ранше повдомляли, "Укрзалзниця" була в числ найбльш збиткових держкомпанй у 2020 роц з збитком у розмр 9 млрд грн.
За даними "Укрзалзниц", компаня отримала чистий дохд у розмр 86,6 млрд грн, що на 15% бльше, нж у 2020 роц. Зокрема, виручка вд вантажних перевезень зросла на 11,2% до 72,3 млрд грн та вд пасажирських перевезень на 50,7% до 6,23 млрд грн. Показник EBITDA компан зрс на 42,8% до 14,5 млрд грн у 2021 роц.
[Зазначамо, що "Укрзалзниця" припинила пасажирськ перевезення у 2020 роц майже на три мсяц через обмеження пов'язан з COVID-19.
Зауважимо також, що наведен вище результати повдомив голова правлння компан на основ "поточно нформац". В нас нема нформац про жоден опублкований фнансовий звт компан, який би птверджував таку нформацю.
Переврен рчн результати можуть дати бльш достоврну картину, яка може вдрзнятися вд цих фнансових даних. - SOE Weekly.]
Ранше ми повдомляли, що за словами голови ТСК Юл Гришино, Камишн на посад голови правлння "Укрзалзниц" не виконав укази президента, плани уряду та фнансовий план компан на 2021 рк, а також план дй щодо Угоди про асоцацю з С. Гришина також зазначила, що показники компан значно не вдповдають фнансовому плану, затвердженому Кабмном.
CARD
Акц "Бльшовика" арештовано. За даними Державного бюро розслдувань (ДБР), суд наклав арешт на 100% статутного капталу "Першого Кивського машинобудвного заводу" (бльш вдомого як "Бльшовик") в рамках розслдування ймоврних зловживань з боку посадових осб Фонду державного майна Украни (ФДМУ) пд час приватизацйного аукцону у жовтн 2021 року.
У ДБР заявили, що розслдують незаконний продаж "Бльшовика" за заниженою цною. Експертиза встановила, що звт про оцнку майна, який використовувався для встановлення вартост акцй "Бльшовика", не вдповдав вимогам законодавства, що могло вплинути на достоврнсть оцнки, зазначили слдч.
[з заяви ДБР незрозумло, в чому саме поляга можливе зловживання.
Це також стосуться того, чи вважа ДБР, що вартсть активв була завищена чи занижена, чи могло це вплинути на ршення потенцйних покупцв взяти участь у приватизацйному аукцон та цну активу.
До того ж, як повдомля ЕП, частина покупцв вдмовилася вд участ в аукцон через юридичн ризики. Серед таких ризикв були: договори оренди, можливе вилучення земл, не оформлен земельн длянки, судов процеси. Жоден з цих ризикв не мав вдношення до звту про оцнку майна.
Звернть увагу, що вдповдно до Закону "Про приватизацю державного комунального майна", стартову цну встановлю радник з приватизац. Радником на приватизацйному аукцон по продажу "Бльшовика" виступила одна з аудиторських компанй "Велико четврки" - KPMG. KPMG встановила стартову цну на рвн 1,38 млрд грн, яку затвердив Кабмн. - SOE Weekly.]
Нараз трива досудове розслдування.
Як ми повдомляли, 27 жовтня ФДМУ продав "Бльшовик" на приватизацйному аукцон за 1,429 млрд грн. Переможцем аукцону стало ТОВ "Дженерал комерс", очевидно пов’язана з бзнесменами та забудовниками Василем Хмельницьким та Андрм вановим. Пзнше у свой заяв "Економчнй правд", Хмельницький пдтвердив, що його компаня UDP (керу ванов) спвнвестором заводу. Ще одним спвнвестором став власник компан "А-Девелопмент" Олексй Баранов.
У ФДМУ повдомили, що активом зацкавилися 15 потенцйних покупцв. Проте в аукцон взяли участь лише три компан, лише дв з них зробили ставки. Рзн ЗМ припускають, що офцйн учасники аукцону могли вступити в змову на торгах.
Також ми повдомляли, що Антимонопольний комтет Украни (АМКУ) розпочав дослдження аукцону з продажу "Бльшовика". Пзнше АМКУ надав дозвл на купвлю активу, угоду було завершено. Зазначимо, що АМКУ повдомив, що це був лише дозвл на концентрацю - тобто при наданн такого дозволу АМКУ врахував лише потенцйний негативний вплив придбання на ринкову конкуренцю.
АМКУ також повдомив, що продовжу розслдування можливо антиконкурентно поведнки учасникв аукцону. Розслдування було розпочато майже два мсяц тому псля повдомлень у ЗМ про можливу змову мж учасниками торгв. [Як ми вже заявляли, це означа, що угоду можна скасувати. - SOE Weekly.]
Компаня, пов’язана з переможцем приватизацйного аукцону "Бльшовика", змню власника. Бзнесмен Андрй ванов готовий викупити 55% акцй UPD (Ukrainian Property Development) Holdings Limited, що належить бзнесмену та забудовнику Василю Хмельницькому.
Як повдомляють ЗМ, Антимонопольний комтет Украни (АМКУ) схвалив угоду 29 грудня 2021 року, сторони планують укласти в счн 2022 року.
За повдомленням ЕП, угода вдбуватиметься в клька етапв. Упродовж перехдного пероду, з моменту укладення угоди до середини 2026 року, ванов отрима контроль над 55% акцй.
[Звертамо увагу, що згдно з диним рестром юридичних осб, зарестрована на Кпр UPD Holdings Limited акцонером ТОВ "Дженерал Комерс" - компан, яка виграла приватизацйний аукцон "Першого Кивського машинобудвного заводу" (бльш вдомого як "Бльшовик").
Станом на 5 счня 2021 року право власност на "Бльшовик" вже перейшло до ТОВ "Дженерал Комерс". ТОВ "Дженерал Комерс", очевидно, пов’язане з Хмельницьким та вановим.
Незрозумло, чи передбача угода мж вановим та Хмельницьким повну передачу прав власност на "Бльшовик" вд Хмельницького до ванова. - SOE Weekly.]
Держбюджет отримав 5 млрд грн вд приватизац у 2021 роц, про це повдомив директор департаменту приватизац Фонду держмайна Украни (ФДМУ) Владислав Данилшин, приватизаця принесла держбюджету 5 млрд грн у 2021 роц. Це найкращий результат з 2014 року.
Данилшин заявив, що найбльше доходв принесла приватизаця "Бльшовика" (1,43 млрд грн), Калусько ТЕЦ (801 млн грн), "Льввсько виправно колон" (377,5 млн грн), "Одесавинпрому" (234,9 млн грн) та "Дунавецького комбнату хлбопродуктв" (227,1 млн грн).
Попри те, що такий показник доходв вд приватизац найбльшим щонайменше з 2014 року, вн далекий вд запланованих 12 млрд грн, передбачених держбюджетом на 2021 рк.
Ранше, ми повдомляли, що прем’р-мнстр Денис Шмигаль заявив, що в 2021 роц уряд ймоврно отрима вд приватизац лише 3 млрд грн замсть 12 млрд грн, передбачених держбюджетом на 2021 рк.
Ранше, ми також повдомляли, що 18 листопада Дмитро Сенниченко заявив, що йде вдставку з посади голови ФДМУ.
Офс президента очку на приватизацю трьох великих активв у 2022 роц. За словами заступника кервника Офсу президента Ростислава Шурми, в Офс президента сподваються на продаж цього року "Об’днано грничо-хмчно компан" (ОГХК), "Центренерго" та "Одеського припортового заводу" (ОПЗ).
[ОПЗ планувалося приватизувати щонайменше з 2009 року. У 2015 роц уряд також назвав його флагманським об’ктом, оскльки це повинен був бути перший великий актив, приватизований псля Революц гдност. Проте вс спроби продажу зазнали невдач, в основному через токсичний борг ОПЗ перед олгархом Дмитром Фрташем. "Центренерго" було запропоновано до приватизац на невдалому аукцон в грудн 2018 року. Вдтод воно нколи не пропонувалося до приватизац. - SOE Weekly.]
Ми повдомляли, що держбюджетом передбачено, що у 2022 роц держава приватизу активв на 8 млрд грн.
Ми також повдомляли, що згдно з оновленим Меморандумом МВФ, укранський уряд взяв на себе зобов’язання розпочати тендери на продаж щонайменше трьох великих державних пдпримств до кнця грудня 2021 року, включно з "ОГХК", заводом "Бльшовик" та "Президент-готелем".
"Бльшовик" було продано 27 жовтня, а угода була завершена псля того, як 29 грудня Антимонопольний комтет Украни (АМКУ) надав дозвл на концентрацю при купвл активу.
Ми також повдомляли, що аукцон "ОГХК" трич переносився, а аукцон "Президент-готелю" станом на кнець року так не оголошувався. Жоден з цих аукцонв не вдбувся до кнця року.
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
