Старий сліпий кіт останній мешканець хати в Тальному. Кілька років тому Базиліо прибрів серед зими і сів на лавку. Відтоді з двору не йшов. Я більше любив Ліонеля пухнастого кота з голубими очима, але взимку той пішов і не повернувся.

Базиліо не тікає від псів, бо не знає куди. І вони з цим звиклися не чіпають. А ще він страшний нахаба: постійно краде їжу зі столу. Цим дратує мене й сусіда. Володька годує Базиліо, доки я в Черкасах.

Але є щось привабливе в котячій вірності він незмінно чекає на лавці. Його не беруть хвороби ніби компенсація за порожні очиці.

Дзвінок від сусіда посеред липня застає мене зненацька:

 Юрко, сліпий на тонке пряде. Не їсть нічого.

Наступного дня я в Тальному. Тільки тепер помічаю, що шерсть на котові збилася в суцільний панцир. Шкіра під такою "бронею" упріла й почала гнити. Базиліо обсіли великі зелені мухи. Мащу його іхтіоловою маззю мухи тікають. Але здерти клубок шерсті не можу: кіт кричить і дряпається.

Сусідка Оксана радить ветеринара з Черкас. Мовляв, той збриє клубок.

 Якраз збираюся до Тального, каже лікар телефоном. Набираю клієнтів. За виклик заплатите 150 гривень.

Увечері він оглядає кота. Видовище жахливе порожні зіниці, шерсть-панцир і запах іхтіоли.

 Раджу приспати його, каже, не наближаючись до Базиліо. Маю укол за 200 гривень.

Я відмовляюся від ін'єкції. Ветеринар повертається до машини й просить розрахунок. Мої 150 гривень кладе до товстої пачки із п'ятисотками і двохсотками.

Вранці купую в аптеці дешевий укол від нашкірних паразитів. За тиждень із кота злазить клубок зі старої шерсті. Він знову краде ковбасу зі столу.

 Чим ти вилікував його? питає Оксана. Бо везтиму свого на Умань.

 А як же знайомий ветеринар із Черкас? дивуюся.

 У лікарні з переломами. Потрапив в аварію. Кажуть, ніби заснув за кермом.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...