2018-10-1 12:01 |
Про те, що посадками Донбасу ходити вкрай небезпечно, казали геть всі засоби масової інформації, як українські, так і пропагандистські. Тим не менш, щомісяця з окупованих територій лунають новини про загибель чи поранення мирних жителів.
То за грибами пішли, то рибку половити. За подібну недбалість люди платять найдорожчим – власним життям. Тим гірше, коли жертвами війни стають діти. Російські бойовики зі складу збройних сил обстрілювали житлові квартали Донбасу із самого початку війни, із єдиною метою – звинуватити в усьому ЗСУ та зробити так, щоб населення ненавиділо українців, боялося їх та мобілізовувалося.
Тактика не змінилася й до цих пір, тільки постріли САУ, "Градів", мінометів та гаубиць тимчасово замінили на міни. Встановлюють їх не тільки для вбивства мирного населення, яке, дякувати Богові, здебільшого веде себе обережно, але й для протидії диверсантам. При цьому, щоб терористи не могли підказати місцевим, як кудись безпечно пройти, російські сапери роблять свою роботу вночі, не відмічаючи на загальнодоступних для найманців Путіна картах, нові мінні поля. На одній з таких мін й підірвалися у неділю школярі.
Що робили четверо хлопців майже на "нулі", питання до їх батьків, які, швидше за все, каратимуть себе до кінця життя, а можливо, й підуть до "ополчення". Звісно, їм розкажуть про те, як МОНку встановлювали саме українські військові.
Втім, російські військові знають місця, де найчастіше вештаються люди, в яких мозок не працює на збереження життя, які не усвідомлюють, що пів-Донбасу заміновано, а на іншій його частині скрізь валяються не розірвані снаряди, яких за чотири роки насипало значно більше, аніж за Другу світову. Насправді, ця проблема відгукнеться навіть через десятки років.
Після боїв за визволення України від фашистських загарбників наші рятувальники щодня підривають щонайменше три снаряди тих часів. Після майже 75 років. Якщо звернути увагу на те, що лише у 2014-му російські терористи випустили більше снарядів, аніж обидві сторони під час боїв 1941-1944 років , а територія сучасного конфлікту взагалі мала, то уявити собі наслідки навіть складно – настільки вони масштабні.
Ще раз повторюю: ніяких прогулянок у лісах Донбасу ! Ніяких кроків "ліворуч-праворуч" від дороги у радіусі кілометра від блокпостів.
Міни – одна із небезпек, які чатують у лісах
Кирило Коробов, Андрій Максименко та Віталій Бербінов, а також Дмитро Тулуп, хлопці 13-14 років, до цих речей поставилися надто несерйозно, відправившись пішки до покинутих домів біля Майорську. Так щоб ви розуміли, у місці, де підірвалася малеча, знаходяться багато покинутих ще до війни приватних будинків. Вони завжди притягували страйкболістів та любителів "Сталкеру". Крім того, через особливості місцевості туди нерідко приходили грибники та мисливці. Тепер у кількох сотнях метрів тут знаходиться терористичний блокпост, а місцеві жителі як ширилися цією територією, так і продовжуються.
Найчастіше це супроводжується пострілами, бо коли окупанти бачать, що хтось рухається зеленкою, вони одразу тиснуть гачок. Росіяни заборонили місцевим терористам та своєму особистому складу рухатися будь-якими дорогами, окрім відмічених як безпечні на мапах. Але ж місцевих про наявність мін на якійсь площі ніхто не попереджує. Тому що потрібні жертви.
Українські діти, яких вбила міна направленої дії, самі пролізли майже на передову, але ж вони аж ніяк не усвідомлювали того, чим все може закінчитися.
Як би цинічно не звучало, але у цій трагедії, в першу чергу, винні росіяни. Всі до останнього – бо не зупинили війну, не помножили на нуль своє керівництво, із радістю дивилися, як "зелені чоловічки" вторглися до України та кричали про знищення нас як нації. Саме через це військові злочинці встановлюють протипіхотні міни та інші "сюрпризи" в усіх лісах та на берегах рік на окупованій території поблизу "сірої зони".
Другими винними у трагедії є батьки загиблих – вони не вивезли своїх дітей із зони війни та допустили те, що малеча вешталася окупованою територією у найнебезпечніших містах.
Саме дорослі родичі школярів мали б пояснити підліткам, що у лісопосадках небезпечно гуляти. Тим паче, біля передової. Звісно, особисто ці школярі не були ціллю, але окупанти хотіли саме поранити когось із мирних, бо ж українські військові зайти з тієї сторони не можуть. Тим паче, міна була розгорнута у бік до міста.
Нажаль, хлопці увійшли у список, загиблих у лісах Донбасу мирних жителів навіть не у першій тридцятці, але немає сумнівів, що вони й не будуть останніми.
.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
