2021-3-16 18:46 |
Что стало причиной существенного прироста денежной массы в обороте и как использовать это для экономического роста? (укр)
Криза зумовила низку помтних зрушень як в динамц, так в структур формування та розподлу грошово маси в Укран свт.
Зростання грошово маси в розвинених кранах було обумовлене масштабною урядовою пдтримкою домогосподарств та було використане на створення заощаджень, як через механзми фнансового посередництва спрямовувалися на пдтримку попиту в економц.
Натомсть в Укран напрями використання грошово маси не дозволяють повною мрою використати потенцал зростання на користь нацонально економки. Спробумо пояснити чому.
Прирст грошово маси (М3) в Укран у 2020 р. становив +29% в рчному вимр (+412 млрд грн) був переважним чином обумовлений зростанням коштв на рахунках до запитання - на 38% (на 228 млрд грн) та готвки (М0) - на 34% (на 134 млрд грн). Прирст строкових депозитв становив +12% (+ 53 млрд грн).
Навщо МВФ, коли у свт свято надлишку грошей
Основними причинами суттвого приросту грошово маси в обгу виступали:
- конвертаця наявних валютних заощаджень населення в гривню з метою х витрачання на поточн споживч потреби.
Це призвело до приросту готвки в обгу та коштв на банквських рахунках до запитання у нших суб’ктв економки. Готвкова валюта на руках у населення за рк скоротилася на 1,1 млрд дол. США;
- переткання коштв, ранше зароблених в тньовй економц в офцйний сегмент через канали вимушеного споживання внаслдок "пандемчних" обмежень окремих видв дяльност та вдповдного зниження доходв суб’ктв економки (в т. ч. через обмеження точок неформально торгвл);
- девальваця гривн, яка вплинула як на зростання вартост гривневого еквваленту валютних депозитв, так на додатков потреби гривнево готвки в обслуговуванн роздрбного товарообороту.
На початок 2020 року частка валютних депозитв у М3 становила 28%, а частка мпорту в склад споживчих витрат населення - близько 30%.
Девальвацйний ефект переоцнки валютних депозитв за рк становив +80 млрд грн, а ефект вд девальвацйного приросту готвки близько 25 млрд грн;
- скорочення витрат пдпримств на мпортн закупки товарв та послуг. Зокрема, вартсть матеральних оборотних коштв економки лише за 9 мсяцв минулого року скоротилася на 250 млрд грн.
Це призвело до формування додаткових залишкв коштв на рахунках окремих суб’ктв господарювання, як зважаючи на невизначенсть, тимчасово законсервували свою дяльнсть (здйснювався розпродаж наявних запасв товарв та готово продукц без нових х закупок чи закупвл сировини матералв).
Тобто валов доходи суб’ктв економки скоротилися, однак х нвестицйн витрати (в основний оборотний каптал) скоротились ще бльше.
Це також помтним через суттве зростання поточного рахунку платжного балансу (+10,7 млрд дол. США якщо порвнювати з 2019 роком).
Частка ВВП, що спрямовуться населенням Украни на формування заощаджень (близько 2% ВВП) критично низькою як порвняно з динамкою Украни до 2013 року (близько 9% ВВП), так порвняно з кранами С (близько 15% ВВП).
Це зумовлю подальше збднння населення (в т. ч. через збльшення вдставання за темпами зростання вд сусднх кран). В перод кризи (таких як ниншня пандемя) такий стан зумовлю переткання накопичених заощаджень з фнансових та нефнансових активв на потреби вимушеного поточного споживання (тобто "продання" заощаджень).
Грошова маса та ВВП
Середньорчний рвень М3 у ВВП 2020 роц становив майже 40%. Прирст частки М3 у ВВП становив +7 вдсоткових пунктв ВВП на 55% був обумовленим зростанням переказних депозитв. Поточний рвень М3 вдповда рвню середини 2017 року.
Готвка
Готвка (М0) у % до плинного ВВП 2020 р. становила 10,8%. Прирст готвки в середньому за рк становив +23%, що вдвч перевищу рчний прирст обороту роздрбно торгвл (+12%).
Однак, в цлому обсяг готвки в обгу не вигляда надто надмрним. Спввдношення готвки обсягу роздрбно торгвл хоч пдвищилось, але перебува нижче, нж в середньому за 2017-2018 роки.
Додатковими факторами приросту готвки в 2020 р. були процеси конвертац наявних валютних заощаджень (включаючи зменшення строкових валютних депозитв) на потреби споживання, а також збльшення потреб гривн для обслуговування потреб товарообороту у зв’язку з девальвацю нацонально валюти.
Незважаючи на те, що в останн мсяц 2020 р. прирст готвки пришвидшився, частка в структур грошово маси М3 залишаться найнижчою за останн 5 рокв (27,2% в середньому за рк).
Переказн депозити
Переказн депозити протягом 2020 р. зростали найдинамчнше, х середньорчний прирст перевищив позначку у 40%. Вдносно ВВП переказн депозити досягли позначки 17% ВВП а вдносно грошово маси М3 - 43%, що рекордними значенням для економки Украни за всю сторю (починаючи з 2008 року). Зростання у розрз видв валют було рвномрним: депозити в нацональнй валют зросли на 2,2 в. п. ВВП, депозити у ВКВ - на 2,4 в. п. ВВП.
Швидке нарощування переказних депозитв пов’язане зазначеними вище тенденцями: активзаця процесв споживання за рахунок "продання" заощаджень вимушено "детнзац" витрат; тимчасово позитивне сальдо поточного рахунку платжного балансу у зв’язку з скороченням мпортних закупвель (особливо на нвестицйн цл); девальваця нацонально валюти.
Строков депозити
Строков депозити за минулий рк в середньорчному вимр зросли на 8%. Це зростання переважним чином було обумовлене девальвацю гривн.
Без ефекту девальвац валютн депозити скоротились за рк на 14%, однак гривнев строков депозити збергали позитивну динамку протягом усього року.
Рвень строкових вкладв вдносно ВВП невисоким ма стйку тенденцю до скорочення: за осанн 5 рокв строков депозити скоротились з 30% ВВП до 12% ВВП.
Частка строкових депозитв у структур М3 також продовжила скорочуватись нараз знаходиться на сторичному мнмум - 30%.
Низький рвень строкових депозитв в економц наслдком таких факторв: 1) низька частка перерозподлу ВВП на доходи та заощадження населення; 2) низька довра населення до банквсько системи; 3) невизначенсть, породжена пандемю; 4) вимушене спрямування пдвищено частки доходв (чи наявних заощаджень) на поточне споживання у зв’язку з кризовими умовами в економц.
Структура приросту М3 в розрз активв
Спрямування грошово маси М3 за видами активв не характеризувалося ефективно структурою. При зростанн грошово маси майже на 30%, працююч кредити в реальну економку зросли лише на 9%.
Натомсть прогресивно збльшувалися залишки коштв на рахунках укранських банкв у зарубжних банках-кореспондентах та вкладення у державн цнн папери:
- збльшення зовншнх активв банкв (прирст: +55 млрд грн);
- вкладення банкв в державн облгац (прирст: +183 млрд грн);
- прирст валютних резервв НБУ (прирст: +227 млрд грн).
Рвень кредитування економки за працюючими кредитами знаходиться на позначц близько 14% ВВП. Це - один з найнижчих показникв у свт.
Внесок кредитв серед напрямв спрямування грошово маси був вд’мним за рахунок списання частини проблемних кредитв (28 млрд грн).
Починаючи з квтня 2020 року прирст кредитування економки призупинився: коливання номнального приросту працюючих кредитв вдбуваються в межах +/- 1 % до попереднього року (з урахуванням ефекту змни обмнного курсу). Розрив з сусднми кранами за рвнем кредитно пдтримки економки - збльшився.
Грошовий мультиплкатор (як спввдношення мж грошовою масою М3 та грошовою базою + депозитн сертифкати) продовжив тенденцю до зменшення: (2014 р. - 2,8; 2019 р. - 2,6; 2020 р. - 2,5), що говорить про зниження ефекту трансформац банквських депозитв в нов кредити у реальну економку.
Таким чином, зростання грошових агрегатв в Укран не було пов’язане з збльшенням заощаджень домогосподарств та активзацю кредитно активност банкв, яка пдтримувалася б державними програмами та монетарним нструментарм центрального банку, як у розвинених кранах свту.
Натомсть, в Укран спостергалося зниження рвня перерозподлу поточного ВВП на нов заощадження, що зменшу простр для х використання для вдновлення економчного зростання та формування передумов сталого розвитку.
За таких умов вкрай важливим запровадження комплексу заходв, спрямованих на пдвищення ефективност використання грошей в економц.
Серед таких заходв, успшно апробованих низкою як розвинених економк, так економк, що розвиваються, запровадження цльових операцй з довгострокового рефнансування банкв, що спрямовуватиметься на пдтримку пдпримств реального сектору.
У тому числ в рамках державних програм пдтримки кредитування, з розширенням перелку забезпечення, за яким банки можуть отримувати рефнансування НБУ.
Ресурси рефнансування доцльно спрямовувати за напрямками пдтримки проектв ндустралзац економки, розширення нфраструктурного потенцалу, розвитку високотехнологчних сфер, мпортозамщення, малого середнього бзнесу, АПК з високою доданою вартстю. Для цього потрбна бльш тсна координаця дй НБУ та Уряду.
Окрм того, для уникнення витснення фнансових ресурсв з реального сектору на користь держави та уможливлення фскально пдтримки економки доцльним запровадження операцй Нацонального банку на вторинному ринку державних цнних паперв.
Це дозволить збльшити його лквднсть, тим самим пдвищивши привабливсть нструментв для приватних нвесторв та знизити вартсть державних запозичень.
Цлеспрямована та злагоджена робота Уряду та Нацонального банку у розвитку комплексного нструментарю пдтримки економки дозволить подолати кризов явища в економц та стати на шлях стйкого економчного вдновлення.
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...