Кризис требует от власти применения взвешенных фискальных и монетарных стимулов, которые бы удержали экономику от стремительного падения. Что и как нужно делать? (укр)

У березн-квтн 2020 року крани з ринками, що формуються, включаючи Украну, зткнулися з кризою систем охорони здоров'я, зазнали впливу множинних шокв скорочення свтового попиту, драматичного погршення умов зовншнього фнансування падння цн на сировинн товари.

За прогнозом МВФ, реальний ВВП групи кран з ринками, що формуються, кран, що розвиваються, зменшиться у 2020 роц на 1%, а ВВП Украни - на 7,7%.

Така ситуаця вимага вд органв макроекономчного регулювання Украни застосування добре структурованих виважених за обсягом фскальних та монетарних стимулв, як б утримали економку вд стрмкого падння зменшували тиск нфляц витрат на тривалому часовому промжку.

Однак професйна дискуся з окреслених проблем в укранському суспльств часто однобока потерпа вд браку конструктиву. Останнм часом немовби за командою з'являються численн публкац, у яких манпулятивним чином Раду Нацбанку звинувачують у закликах "друкувати грош".

Аргументи авторв спрощуються до примтиву зводяться до двох тез.

Перша - купвля Нацбанком державних цнних паперв неприпустимим злом не ма права на снування в сучаснй практиц грошово-кредитного регулювання.

Друга - купвля Нацбанком державних цнних паперв спровоку гпернфляцю за зразком початку 1990-х рокв, 2008 року та 2014 року.

Н перше, н друге не правдою. Авторам, очевидно, браку елементарних знань економчно теор, положень законодавства Украни, урокв мжнародного досвду навть сторично пам'ят. У цьому зв'язку наведу деклька аргументв.

Щодо апеляцй про неприпустимсть операцй центробанку з купвл держаних цнних паперв у цивлзованй практиц

Вдповдно до дослдження МВФ, практика безпосереднього кредитування центральним банком уряду передбачена у законодавств 50% кран з ринками, що формуються, та 20% розвинених кран свту. Навть в кранах, де законодавча заборона на пряме кредитування центральним банком уряду, як правило, передбачена можливсть такого кредитування в перод кризи.

Крм того, купвля-продаж центральними банками державних цнних паперв на вторинному ринку (операц вдкритого ринку) вважаються звичайними грошово-кредитними операцями, до яких вдаються бльшсть центральних банкв свту.

НБУ гне свою лню. Як рзке зниження облково ставки допоможе пережити кризу

Згдно з статтею 25 закону про Нацональний банк, основним економчним засобом методом грошово-кредитно полтики регулювання обсягу грошово маси через: визначення та регулювання норм обов'язкових резервв для банкв, операц з цнними паперами (крм цнних паперв, що пдтверджують корпоративн права), у тому числ з казначейськими зобов'язаннями на вдкритому ринку.

У перод пандем коронаврусу загрози економчного колапсу центральн банки багатьох кран вдалися до стотного розширення програм викупу активв з застосуванням державних цнних паперв.

За даними МВФ, масштабн програми викупу активв з включенням державних цнних паперв оголосили центробанки провдних кран (ЦБ, ФРС, Банк Англ, Банк Канади), центробанки Угорщини, Румун, Хорват, Туреччини, Польщ, ПАР.

Щодо можливого повторення досвду 1990-х рокв, 2008 року та 2014 року

Проведення аналогй мж ниншньою можливою купвлею Нацбанком ОВДП та нфляцйними сплесками вказаних перодв неприпустимим журналстським невглаством. Не потрбно багато часу, щоб переврити вдкрит дан.

Так, обсяг емс, яку здйснив НБУ у 1992 роц, становив 164% вд ВВП 1991 року, у 1993 роц - 243%, у 1994 роц - 45% вд ВВП попереднх рокв.

Лише з 1996 року обсяги емс були меншими вд 3% ВВП. Якщо застосувати параметри емс 1992 року до умов 2020 року, то це означало б купвлю ОВДП Нацбанком в обсяз 6,5 трлн грн. Очевидно, що зараз це просто неможливо.

Порвняння ж ниншньо ситуац з 2008-2009 роками та 2014-2015 роками вдверто недоречн. В обох випадках першоджерелом високо нфляц були не випуски ОВДП (для цього достатньо подивитися хронологю подй), а клькаразова девальваця нацонально валюти та банквська криза.

Тому нфляця в цих сторичних промжках була абсолютно природним явищем, зважаючи на дестаблзацю фнансового ринку та дю "ефекту переносу" обмнного курсу на внутршн цни (частка мпорту в нас традицйно становить 40-50% ВВП).

Крм того, ОВДП, як випускалися в т роки, мали чтке цльове призначення (рекапталзаця банкв), а х випуск здйснювався пд строгим контролем МВФ.

Вплив таких операцй на нфляцю був мнмальним, оскльки в бльшост випадкв "надрукован кошти" навть не потрапляли на внутршнй ринок, осдаючи у вигляд приросту статутних капталв державних пдпримств чи конвертувалися у валюту спрямовувалися на виплати зовншнх боргв.[BANNER1]

Щодо залякування високою нфляцю

Економчна теоря стверджу, що нфляцйн наслдки ма випуск в обг лише надлишкових грошей, емся яких не ма належного товарного покриття. Механзмом передавання нфляцйних мпульсв у такому випадку ста штучне нарощування споживчого попиту.

Однак переважна частина нфляц в Укран ма структурну природу. Укранськй економц як економц з ринком, що формуться, властив суттв структурн вади та диспаритети, зокрема нерозвиненсть товарних ринкв, фнансових ринкв, ринку прац, диспаритети в рвнях рентабельност окремих видв дяльност.

В умовах високого рвня моноползац економки, значно енергомсткост виробництва, переходу до ринкового цноутворення на окрем товари та послуги нфляцйн процеси проявляються здебльшого через зростання витрат виробництва безвдносно до емсйно дяльност центрального банку.

Саме ц чинники, мультиплкован структурним шоком пандем, будуть визначальними чинниками нфляц в коротко- середньостроковй перспективах.

Тобто "надлишковий" попит, спричинений, серед ншого, можливою участю НБУ у фнансуванн дефциту бюджету, вдгра ледь не останню роль серед чинникв нфляц. Основн ж причини - структурн диспаритети економки та низький рвень життя , як наслдок, висока схильнсть населення до споживання.

Друкувати грош не можна терпти. Де поставить кому НБУ?

У тому, що серед нфляцйних чинникв переважають структурн фактори, можна легко переконатися, вдстеживши ефекти наджорстко монетарно полтики, яко дотримувався наш центральний банк протягом останнх клькох рокв.

Як вдомо, правильно вдкалбрований режим нфляцйного таргетування при наявност в економц "надмрного" попиту ма сприяти перерозподлу грошових потокв з сфери "надлишкового" споживання до сфери заощаджень.

В Укран ж псля кризи 2014-2015 рокв та з початком активно фази застосування монетарного режиму нфляцйного таргетування мамо зворотну ситуацю.

Рвень монетизац економки за три роки скоротився на 10 вдсоткових пунктв ВВП - з 46,2% у 2016 роц до 36,1% у 2019 роц, а приватн споживч витрати, навпаки, зросли майже на 10 в. п. - з 66,6% до 75,3% вдповдно.

Так вдбуваться через те, що поточний споживчий попит в економц крани, де розрив рвня життя з сусднми кранами С сяга щонайменше трикратного розмру, не може бути дентифковано як "надмрний". Тому штучне обмеження такого попиту заходами монетарно полтики ма винятково деструктивний ефект.

Така полтика призводить до скорочення факторв виробництва: робоча сила емгру, основний каптал крани не оновлються, а виробнича база крани деграду звужуться. Так наслдки у форм дендустралзац економки з яскравою очевиднстю проявлялися ще до початку пандем коронаврусу.

Динамка приватного споживання та грошово маси М3, % ВВП

2016

2017

2018

2019

Приватн грошов витрати

66,6

67,1

69,4

75,3

Грошова маса М3

46,2

40,5

35,9

36,1

Висока схильнсть до споживання у бдних кранах неможливсть до безкнечност знижувати рвень споживчих витрат засобами макроекономчно полтики не дозволяють розраховувати на адекватне зростання заощаджень у вдповдь на змни вдсотково ставки, що ми спостергамо на приклад Украни.

Низький рвень монетизац нацонально економки одним з факторв низького динамзму та адаптивност, адже грош - це "кров" економчного органзму.

Рвень наповнення економки грошима з боку Нацбанку (вдношення монетарно бази до ВВП) надзвичайно низьким, якщо порвняти його з кранами з подбними монетарними режимами чи соцально-економчними умовами.

В Укран вдношення грошово бази до ВВП в кнц 2019 року становило 11% було вдвч нижчим, нж в Молдов та Груз, в 2,5 рази нижчим, нж в Албан, Болгар, Хорват та гипт. "Укранський" рвень монетарно бази мала лише Румуня.

Якщо проаналзувати вдношення монетарно бази до ВВП в динамц, то в Укран цей показник у 2015-2019 роках зменшився з 20% до 11%. В Азербайджан ж вн зрс з 10% до 15%, у Болгар - з 23% до 29%, у Груз - з 15% до 19% ВВП.

Вдношення монетарно бази та М3 до ВВП, 2006-2019 роки, %

Крани

Монетарна база

М3

2006

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2019

Албаня

24

23

25

27

27

26

25

77

Азербайджан

8

10

18

14

14

13

15

30

Болгаря

19

23

27

30

29

29

29

85

Хорватя

20

10

20

21

24

26

27

74

гипет

36

20

21

26

30

29

26

82

Грузя

8

15

15

17

17

18

19

51

Угорщина

15

21

27

23

18

17

18

60

Moлдова

8

24

23

23

20

21

22

44

Польща

8

10

11

12

12

13

13

68

Румуня

8

10

10

10

11

10

11

40

Рося

12

14

13

13

14

15

16

59

Сербя

15

15

15

15

14

14

16

51

Туреччина

7

14

14

15

14

13

14

54

Украна

16

20

17

15

13

12

11

36

Джерело: IMF IFS

Рвень монетизац економки Украни, що вимрються показником вдношення грошового агрегату М3 до ВВП, серед вказаних кран у 2019 роц був найнижчим - 36% ВВП. Для порвняння: рвень монетизац економки сягав 85% ВВП у Болгар, 82% - у гипт, 77% - в Албан, 74% - у Хорват та 68% - у Польщ.

В умовах тотального "грошового голоду" недостатньо монетизац економки дозована емся НБУ на пдтримку бюджету сприяла б насиченню попиту на грош без нфляцйних наслдкв за умови недопущення зловживань, пов'язаних з спрямуванням додатково гривнево маси на валютний ринок в корупцйн схеми.

Бюджетне фнансування каптальних видаткв програм соцально пдтримки найбльш вразливих верств населення (частково з використанням ресурсв центробанку) пдтримало б споживчий попит в економц, пропозицю товарв та послуг, що важливим завданням держави в перод впливу на економку численних негативних шокв виникнення реальних загроз колапсу економки.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...