2020-12-25 12:00 |
При феодализме преступлением является не коррупция, а антикоррупция. Культура їсть стратегію на сніданок: про справу Олега Татарова Читаю коментаторів і бачу, що ніхто нічого не розуміє у справі Татарова.
Бо всі коментатори пишуть приблизно одне й те саме: ми не розуміємо, кажуть вони, як можна з такими жахливими порушеннями закону, втрачаючи обличчя, ризикуючи відносинами із Заходом, всупереч своїм передвиборчим гаслам, ховаючи очі навіть без спроби публічної комунікації відмазувати від суду корупціонера, щодо якого назбирано стільки доказів, а ще він відомий як поплічник Януковича, один із палачів Майдану та спільник Портнова.
Тому що коментатори дивляться на все це з юридичної точки зору. А рішення приймається на основі зовсім іншої мотивації. Як відомо, культура їсть стратегію на сніданок (вислів Пітера Друкера), а юридичні папери – це те, у що культура свій сніданок завертає.
Спробую пояснити.
Феодалізм проти антикорпції
1. Суспільний устрій України – це олігархічний феодалізм (більше про це читайте тут). Президент України за посадою є найголовніший феодал.
2. Феодальні стосунки є двосторонніми, договірними. Сюзерен панує, але за згодою васала; васал добровільно приймає на себе зобов'язання. За неписаним договором, сюзерен зобов'язаний забезпечити васалу дві речі: безпеку і поле для годування.
3. При феодалізмі злочином є не корупція (забезпечення поля для годування), а антикорупція (перешкоджання сюзерену у наданні васалу поля для годування).
Антикорупція зазіхає на священне право васала отримати повну безпеку від свого сюзерена, разом зі священним обов'язком сюзерена таку безпеку гарантувати і забезпечити.
4. Найближче коло короля – люди, що працюють в його палаці, – є двір короля. Двір короля є недоторканим за визначенням, бо інакше король не зможе виконувати свої феодальні функції.
5. Видати людину з двору для короля означає повністю втратити свій королевський статус.
6. Все ускладнюється двома факторами. По-перше, король є найстаршим феодалом, але не є ні олігархом (перший серед рівних), ні арбітром, – а це означає, що він "слабкий король", якому місце за столом великих хлопців не гарантовано, право на нього треба виборювати й підтримувати.
7. По-друге, слабкий король для посилення свого двору запроваджує в ньому не бюрократичну ("синю"), а лідерську ("червону") культуру, тим більше що в нашому випадку вона ще й відповідає особистим уподобанням (читайт більше тут). А для "червоної" культури видати людину з особистого оточення – це повністю втратити обличчя перед членами клану та іншими феодалами.
Отже, видати людину з двору, з палацу для короля – це швидко й остаточно попрощатися з королевським статусом.
Подивіться на цю історію з такої точки зору.
Джерело: Facebook
.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
