Біля входу в парк ВДНГ ось-ось почнеться скандал. З ранку тут роздають м'які іграшки. Ведмедики у коробці зникають, а народ усе підходить. У кожного в руках по пакетику із кришечками від напою.

Черга розтяглася на десяток метрів, люди тупцюють із дітьми за руку, нервують.

 Ну всьо, розходьтеся, ведмедиків осталось пару штук! шморгає носом розхристаний парубок. Він щойно отримав подарунок. Діти дивляться із заздрістю. У черзі обурено гудуть, цокають язиками.

 А вы моему внуку это объясните! Паша, пошли вперед, кричить сива бабуся. Тримає за руку школяра зростом, як сама. Той розмазує по губах застиглі шмарклі, кривиться. Але сльозу вичавити не може.

 Я вважаю, що найменшим діткам треба роздати, дзвінко лунає з хвоста черги. Там кілька мамусь із немовлятами у візочках.

 Да счя! гиркає товстун із середини. Заступає бабці дорогу. Рубає: Я забираю пять медведей, свое не отдам. Пять мои, все заткнулись. Бабушка, в очередь.

 Це несправедливо, резюмує дама у капелюсі. Всім по одному, якщо так! Мужчина, а ви хам.

 Да подавитесь ими! кидає бабуся і плететься на своє місце. Рахує кришечки, скрикує дві бракує. Поряд сумно виблискують Пашині шмарклі.

Нарешті товстун набирає пакет ведмедів. Розчервонілий, розпливається у посмішці. Оголошує:

 Не волнуйтесь, там еще подвезли! Всем хватит. Ловите, бабушка! висипає у зморщену долоню зайві кришки. Паша у шмарклях усміхається.

 У-і-і-і! радо верещать у кінці хвоста.

 Мужчина, а ви хороший! дякує бабуся.

Дама в капелюшку резюмує:

 Вообще красавєц.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...