2020-12-29 15:15 |
2020 заканчивается, а вместе с ним заканчивает действовать и так называемый коронавирусный фонд. Что смогли сделать чиновники на эти деньги и оправдал ли себя фонд как инструмент борьбы с COVID-19?(укр)
Вд де до створення
У березн 2020 року уряд почав шукати механзми фнансування заходв боротьби з коронакризою запропонував створити так званий "Стаблзацйний фонд".
Аналогчний нструмент уже створювався пд час кризи 2009 року. Щоправда, тод його ефективнсть виявилась низькою, фактичн видатки становили лише 48% вд запланованого обсягу.
Спершу обсяг стабфонду планувався у розмр 124 млрд грн, пзнше обсяг видаткв запропонували знизити до 113,9 млрд грн (10% видаткв загального фонду бюджету на той момент), що призвело б до збльшення дефциту загального фонду держбюджету до 305,8 млрд грн.
В ход обговорення ц де апетити Мнфну щодо розмру стабфонду було знижено майже вдвч - до 64,7 млрд грн.
А кльксть напрямв використання коштв - значно звужено й сфокусовано на видатках необхдних для боротьби з пандемю, а саме:
запобгання виникненню та поширенню врусу;
доплати до заробтно плати медичним працвникам;
допомога громадянам, зокрема особам похилого вку;
допомога см’ям медичних працвникв, як загинули вд коронаврусу пд час лквдац тако хвороби;
трансферти пенсйному фонду;
фнансова допомога Фондам соцального страхування загальнообов’язкового державного соцального страхування на випадок безробття
поновлення резервного фонду державного бюджету;
вдновлення видаткв державного бюджету (включаючи трансферти мсцевим бюджетам).
Вдповдно було перейменовано сам фонд - з Стаблзацйного на Фонд по боротьб з COVID-19.
Фонд було створено як дину, нерозподлену, тобто без чтко визначеного спрямування, статтю видаткв державного бюджету, кошти з яко могли спрямовуватись на визначен вище напрямки ршеннями уряду, погодженими з бюджетним комтетом Верховно Ради.
В рамках розподлу коштв з COVID-фонду уряд отримав право створювати нов бюджетн програми без внесення змн до закону про бюджет, що зазвичай заборонено.
Для формування COVID-фонду скоротили фнансування за цлою низкою бюджетних програм. Серед них - пльги та субсид на оплату палива (на 8,2 млрд грн), Державний фонд регонального розвитку (на 2,6 млрд грн), субвенця на розвиток ОТГ (2,1 млрд грн), субвенця на "Спроможну школу" (1 млрд грн) та нш.
Пзнше парламент дозволив урядов використати частину коштв COVID-фонду на вдновлення видаткв за цими статтями
НА 23 грудня з фонду видлили 475,8 млн грн на вдновлення видаткв у сфер фзкультури та спорту та 48,4 млн грн - на вдновлення видаткв Фонду держмайна.
Мжнародний досвд
Створення цього фонду не було укранським ноу-хау. За нформацю МВФ, понад 40 кран з рзним рвнем розвитку створили спецальний ковдний фонд для боротьби з пандемю.
"Ковдн" фонди були двох типв залежно вд рвня хньо нтеграц в систему державних фнансв (бюджетн чи позабюджетн) та джерел фнансування - державних чи приватних. У вропейських кранах фонди найчастше були нтегрован до державного бюджету як окрем бюджетн програми (наприклад, Франця, Угорщина та Австря).
Позабюджетн фонди здебльшого створили в кранах Близького Сходу та Африки (наприклад, Врменя, Азербайджан). Так фонди бльш залежними вд допомоги мжнародних донорв та приватних коштв.
Перевага бюджетних фондв - прозорсть та вища пдзвтнсть урядв у витрачанн грошей. хня вада - невеликий вибр джерел фнансування (наприклад, складнсть залучення приватних коштв), а також необхднсть переглядати закон про бюджет та вносити до нього змни, що вимага полтичних зусиль та часу.
Перевага позабюджетних фондв - це можливсть збору коштв з усх доступних джерел, а хнй недолк - нижча прозорсть та ризики нецльового використання коштв.
Украна обрала "комбнований" пдхд: окрм бюджетного COVID-фонду було створено клька фондв, що фнансувались за приватний кошт.
Наприклад, фонд сформований штабом "Одеса проти COVID-19" (нформаця про нього публкувалась на сторнц Андря Ставнцера, спввласника групи термналв TIS) або благодйний фонд "Прайм" Бориса Баума (екс-топ-менеджер фнансово-промислово групи VS Energy).
За нформацю ЗМ, так фонди курувались Офсом Президента. Щоправда, в останньому вдповли, що не мають нформац про кльксть таких фондв, хн джерела та напрямки використання коштв.
Грош на лкарн чи на дороги?
Створення COVID-фонду мало три цл.
Перше - забезпечити медичну систему всм необхдним для протид поширенню коронаврусно нфекц (за це головним чином вдповдальний МОЗ).
Друге - пдтримати населення пд час пандем (вдповдальнсть МЕРТ та Мнсоц).
Трет - профнансувати додатков виплати рзним групам працвникв бюджетного сектору (переважно це лкар та правоохоронц), пов’язан з боротьбою з COVID.
Видатки на потреби медично галуз виявились найслабшим мсцем фонду. За час його снування уряд видлив МОЗу 21,8 млрд грн. Але на 23 грудня касов видатки на медичн потреби становили трохи бльше половини видлених коштв (55%) - 12 млрд грн.
Низький рвень запитв на фнансування та тривалий час х оформлення стали головною полтичною пасткою COVID-фонду для влади.
На 1 червня уряд видлив з нього лише 13,02 млрд грн, з яких лише 3,09 - на медицину. Фактично ж за даними Казначейства на той час було використано 160 млн грн, з них на медицину витрат взагал не було.
На 15 червня уряд зумв ухвалити ршення про розподл лише 18,7 млрд грн з передбачених у фонд 64,7 млрд грн. А фактично використано на той момент було 1,8 млрд грн.
З огляду на таку неспроможнсть швидко використати кошти на профльн напрями фонду, 18 червня Верховна Рада ухвалила змни до закону про держбюджет та додала до можливих напрямв використання коронаврусного фонду будвництво дорг.
А вже 1 липня уряд прийняв ршення про видлення на нього понад половини коштв фонду - 35 млрд грн.
На 23 грудня фактичн витрати на дорожн будвництво становили 24 млрд грн - 45% фактичних витрат фонду.
Украна не була диною краною, уряд яко використав нфраструктурн прокти для стимулювання сукупного попиту пд час коронакризи. Наприклад, Австраля, Казахстан та зраль також нвестували в нфраструктуру.
Але по-перше, виника питання, чому грош були використан для будвництва саме дорг, а не на нфраструктурн об’кти, пов’язан з медициною (наприклад, модернзаця примщень лкарень, закупвля сучасного обладнання - не лише для подач кисню).
Уряд не пояснив це ршення суспльству, й тому значна частина громадян сприйняла його як несправедливе.
По-друге, незрозумло, чому кошти спрямували на дороги, а не на вдновлення видаткв тих програм, як було урзано для формування COVID-фонду (зокрема, субвенц на освту, фнансування науки, розвитков проекти в регонах через Фонд регонального розвитку тощо).
По-трет, подальший розвиток подй продемонстрував, що це ршення було передчасним - адже вже восени виявилось, що уряд не готовий до друго хвил коронакризи.
Тому в жовтн частину коштв довелося забирати з будвництва дорг вддавати на потреби медично та соцальних систем на боротьбу з хворобою та соцально-економчними наслдками.
Перше ршення про перерозподл коштв з дорг було прийнято 28 жовтня. В цлому за оснь уряд перерозподлив з дорг на нш цл 3,5 млрд грн.
А наприкнц року до витрат COVID-фонду додались нов виплати пдпримцям у зв’язку з очкуваним посиленням карантинних заходв.
9 грудня уряд видлив 8,3 млрд грн застрахованим особам, як можуть втратити доходи внаслдок обмежувальних заходв та затвердив постанову про допомогу суб’ктам господарювання на перод карантинних заходв на суму 1,8 млрд грн.
Що пшло не так
Повльний темп освоння коштв був очкуваний з огляду на тривалсть процедур використання бюджетних коштв.
Проте навть за цих умов одн мнстерства змогли використати кошти фонду швидше та ефективнше за нш.
Наприклад, уже наприкнц квтня - тобто за два тижн псля створення COVID-фонду - з нього видлили перш грош на соцальну пдтримку населення. Вже за мсяць було затверджено перший паспорт бюджетно програми - виплату допомоги дтям пдпримцв на 1 та 2 груп спрощено системи оподаткування.
Грош спрямовувались через двох головних розпорядникв коштв - Мнстерство соцально полтики та Мнекономки. Зокрема, через Мнсоц надавалась допомога на дтей ФОПв 1 та 2 групи та допомога фонду соцстрахування (в т.ч. на оплату лкарняних). Мнекономки вдповда за розподл додаткового фнансування фонду страхування на випадок безробття.
В цлому за перод роботи фонду на потреби пдтримки населення з нього було видлено 14,6 млрд грн. Касов видатки - фактично витрачен кошти - на 23 грудня становили 12,5 млрд грн (86%).
Видатки ковд-фонду на 23 грудня 2020 року, млрд грн
Джерело: Мнстерство фнансв
За перш три мсяц функцонування COVID-фонду (квтень-червень) уряд ухвалив лише два ршення (на 1,1 млрд грн) про спрямування коштв фонду на потреби медицини.
Вд часу ухвалення ршення уряду про спрямування коштв до моменту затвердження паспортв бюджетних програм МОЗу минало в середньому ще два мсяц.
Отже, МОЗ освоювало видлен на нього кошти з значною затримкою. Характерним прикладом закупвля апаратв штучно вентиляц легень (ШВЛ). Хоча кошти були видлен у квтн, наказ про розподл апаратв ШВЛ мнстр Максим Степанов пдписав лише 11 листопада.
нший приклад - ще 29 березня президент Володимир Зеленський пообцяв виплати лкарям за роботу з хворими на коронаврус. Проте ршення про спрямування надбавок доплат медичним працвникам (5,9 млрд грн) ухвалили лише в липн, а паспорт бюджетно програми затвердили взагал наприкнц вересня 2020 року. Тож до вересня лкар отримували доплати лише з мсцевих бюджетв.
Аналогчно, ршення про спрямування коштв на закупвлю обладнання для приймальних вддлень опорних лкарень (4,7 млрд грн), за пдготовку якого вдповдав МОЗ, уряд ухвалив лише в липн.
Загалом 4 з 9 ршень про видлення коштв на медичну галузь (зокрема, надання субвенц мсцевим бюджетам на придбання кисню) були ухвален урядом лише в жовтн та листопад 2020 року - тобто через 8 мсяцв псля початку пандем, хоча грош на це були доступн вже з квтня.
За окремими напрямами - наприклад, фнансуванням медичних послуг за програмою державних гарантй - на 23 грудня фактичний рвень використання коштв дорвнював нулю.
Видатки ковд-фонду на охорону здоров'я на 23 грудня 2020 року, млрд грн
натиснути для збльшення
Виняток з цього "правила" - т заходи, фнансування яких передавалось на мсцев бюджети. В такому випадку грош надходили на мсцевий рвень автоматично з моменту ухвалення ршення про фнансування без потреби ухвалювати паспорти бюджетних програм.
Тому рвень хнього використання значно вищий. Так, з запланованих 3,3 млрд грн субвенцй станом на 23 грудня на боротьбу з COVID перераховано мсцевим бюджетам 3 млрд грн (92,8%).
Висновки
Коронаврусний фонд був вимушеним та з точки зору мжнародного досвду виправданим кроком задля акумуляц коштв та оперативного реагування на пандемю.
Проте адмнстрування фонду виявилось не надто ефективним. Через повльне спрямування коштв на медицину кошти фонду використовувались на потреби не пов’язан з медичною галуззю.
А тимчасовий спад у захворюваност на Covid-19 протягом лта не було використано для активзац пдготовки до "друго хвил" захворюваност, яка розпочалася восени.
Тому знадобилося термново видляти кошти на профльн потреби медично галуз наприкнц року, що створило додатковий тиск на видаткову частину державних фнансв у найскладнший для Мнфну перод року - з урахуванням кризи лквдност в листопад.
Це ще раз пдреслю важливсть не лише яксного планування видаткв, але яксного використання тих коштв, як передбачаються розпорядникам коштв.
ставить питання про вдповдальнсть тих урядовцв та мнстерств, як не встигають робити свою роботу - особливо в тих сферах, як критично важливими для добробуту населення у кризовий перод.
Богдан Корж, молодший аналтик, Центр аналзу публчних фнансв та публчного управлння KSE
Стаття надана VoxUkraine
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
