Років 15 тому записував інтерв'ю з президентом українського футбольного клубу. Працювали годину. Десь третину часу співрозмовник пісочив арбітрів за помилки. Я не втримався й запитав: "Може, нехай судять роботи?" Розсміялися.

Тоді це справді здавалося фантастикою. Зараз так не здається. Після того як уругваєць Хорхе Ларріонда не зарахував гола англійця Лемпарда в 1/8 Кубка світу-2010 проти Німеччини, а бригада угорця Кашшаї не побачила, що м'яч перетнув лінію воріт, коли Девич пробив на Євро-2012 з Англією, запровадили систему Goal-line technology. Вона автоматично фіксувала взяття воріт у "межових ситуаціях". Арбітру на спеціальний пристрій надходив сигнал.

Але цього було замало, щоб удосконалити роботу суддів. 2017-го іспанський "Реал" був найсильнішою командою світу, виграв усі головні титули. Проте у чвертьфіналі Ліги чемпіонів пройшов німецьку "Баварію" завдяки дев'яти грубим помилкам на його користь того ж Кашшаї. 2018-го "Сіті" отримав пенальті у грі з "Шахтарем", хоча Стерлінґ зачепився за траву. На результат це не вплинуло, але вже за кілька місяців VAR застосували в матчах Ліги чемпіонів.

Система відеоповторів не стала панацеєю. Роль головного судді зменшилася. Тепер важливі підказки, що їх дасть VAR-арбітр. Тренери команд на це вплинути не можуть. А треба. Вони мають право, скажімо, тричі за тайм звернутися до судді для перегляду VAR. Так, як це відбувається в тенісі. Але цей вид спорту йде до того, щоб матчі судили роботи.

Футболу також цього не уникнути

Подробнее читайте на gazeta.ua ...