У парку на Нивках новорічне свято. Доки на сцені водять хоровод, люди шикуються в черги. В одній роздають кульки з логотипами банку. В другій татусі купують пиво й пончики. Третя за записом.  Нє толкайтєсь, розмахує руками хлопчина з бейджиком.

Він наглядає за порядком. Кто толкаєтся, нє получаєт подаркі.

За його спиною дівчатка в коронах із дощику роздають цукерки. На кожній коробочці усмішка депутата нашого району. Люди в черзі переминаються з ноги на ногу, ставлять галочки, шукають себе у списках. Їх складали за два тижні.

Діти, яких немає у списку, скиглять і тримають батьків за поли.

 Зачем тебе конфеты? Дома есть торт, мати русявого малюка обсмикує його руку зі спідниці:

 Это для бедных детишек.

Малюк не вірить, схлипує.

На сцену під "джингл белс" виходить Дід Мороз. Усі разом кличуть Снігурку в блакитній шубі. У неї флісова кофта під горло, з-під подолу виглядають кросівки "Рібок". Очі червоні через застуду.

Вмикають музику.

 Пляшем, дєті! плескає в долоні хлопець із бейджиком. Пляшем, пляшем.

Молода жінка піднімає на сцену малюка в комбінезоні. Той впевнено всідається Дідові на коліна, смикає колючу бороду.

 Как тєбя зовут? запитує Дід.

 Олексійко! вигукує малий.

 Как? Как? старенький вдає, що не дочуває.

 Олексійко! підказують під сценою.

 Альоша, значіть, мнє стішок розкажет? підморгує Дід Мороз.

Малий губиться. Вірша про кота і сніг забуває на другому рядку. Снігурка сякається в носовичок. Намацує в мішку коробку з цукерками, рятує ситуацію. На коробці усміхнений дядя.

 Пляшем, дєті! плескає в долоні хлопець із бейджиком. Пляшем, ­пляшем.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...