2020-5-14 19:00 |
К сожалению, обществу активно навязывают "другую точку зрения" на события 2014 года. Оккупация мозга – вот как это все называется. Інтерв'ю Гордона з Поклонською моя бульбашка практично однозначно засуджує.
І я теж на таких позиціях. Залишаючи право за журналістом все-таки інтерв'ювати одіозних, неоднозначних персон. В тому числі колаборантів і зрадників. Але робити це так, як робив і робить, наприклад, Роман Скрипін. Жорстко ставлячи запитання.
Інтерв'ю з Поклонською має вже більше 1 мільйон переглядів. І можна скільки завгодно розповідати, що "я не дивилась/не дивився те інтерв'ю", але перегляди продовжуватимуть рости.
Знаєте, чому? З тих же причин, з яких люди дивились "Слугу народу" з Голобородьком. З тих же причин, з яких люди дивляться Портнова, архітектора режиму Януковича. Тому що у простір запускається альтернативна точка зору. Яка досить добре проростає на порожньому/випаленому інформаційному полі.
В Одесі свого часу був такий персонаж – телеведучий Кваснюк (покійний нині). Той просто сидів у телевізорі та обливав помиями опонентів власника телеканалу. І мав високі рейтинги. Бо народ же таке любить. Коли матюкаються в ефірі. Коли обзиваються. Коли типу вивертають душу навиворіт. Коли називають речі грубими, але своїми іменами.
Пам'ятаєте, як почався шлях Зеленського на посаду президента? З оприлюднення ролика, де простий вчитель історії натхненно матюкає владу. Це зайшло в душі потенційним виборцям, як по маслу.
А тут Поклонська. Симпатична няш-маш. Яка розказує про те, як їй дорога Росія і як їй болить Україна. Навіть українською розмовляє. І навіть "Черемшина". Охоче відповідає на всі питання. І навіть на ті, де "Діма" ("Діма" і "Наташа" – так вони називають одне одного під час того інтерв'ю) намагається бути суворим і відстороненим.
Її риторика, на превеликий жаль, співпадає з думками отієї (значної!) частини населення, які "за дружбу, мир и жвачку". Яких нічого не цікавить, війна далеко, а "кушать хочется всегда". Які стенають на кшалт "какую страну загубили!"
Зізнаюсь чесно, я не дивилась все інтерв'ю, але більшу частину – так. І я спробувала подивитися його по-іншому, з точки зору людини, якій байдужі Майдан, Революція Гідності, війна, Європа. А таких досить багато. Вони, такі люди, не перебувають у нашій з вами бульбашці. Вони хочуть "порядку", грошей, роботи. І їм часто фіолетово, хто все це дасть – Зеленський, Путін чи Медведчук. І, звісно, їм прекрасно заходять меседжі, які генеруються такими, як Поклонська. За допомогою таких, як Гордон.
І це все ще раз демонструє, що мозок можна захопити досить легко. І що всі зусилля Мінстеця та інших структур, які би мали опікуватися інформаційною безпекою країни, дорівнюють нулю.
Радіо Свободи поцікавилось точками зору щодо цього інтерв'ю журналістів. А Гордон… Гордон – відомий майстер хайпу. Він завжди використовує будь-який привід, щоб отримати свою порцію уваги. І він її таки отримав. Разом з переглядами.
На жаль, суспільству активно нав'язують "іншу точку зору" на події 2014 року. Якщо не працювати серйозно інформаційно, то позиція бойка-медведчука-поклонської-шуфрича-портнова та їм подібних буде превалювати і заповнювати ніші.
Окупація мозку – ось як це все називається.
.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
