Давай лише не будемо про політику, просить подруга. Із 2019-го тричі сварилися, хоча доти востаннє не розмовляли ще у школі. Ти її всюди приплетеш. Хоч би що ти казала, нові обличчя потрібні.

Ясно, що вони зразу не розберуться. Треба час.

Із сином-першокласником на дистанційному навчанні намагаються вивчити літери.

 І я починаю злитися, і він зразу плаче. Чоловік казав, що після моїх занять дитина почне затинатися. У школі таких проблем не було. Вчителька його хвалила.

Місцева влада вирішує, що робити зі школами. Газ за новими цінами закуповувати не можуть. На тиждень відправили дітей навчатися вдома.

 Попередні роки ще дровами топили. Нова влада закомандувала цього літа порозвалювати грубки, бо старомодно виглядали в класах. А дрова ми потягли б закупити. Директорка пропонувала, щоб батьки скидалися на газ. Навіть якби хтось погодився, це неможливо. Гроші якось треба завести в міський бюджет. Будь-яка перевірка за таке засудить. А це прийшли люди взагалі далекі від документів. Директорка просила пояснити, навіщо проводити тендер на закупівлю продуктів, коли про все можна домовитися. Вони з чоловіком мають автомийку. У школі раніше не працювала.

Купую малому прописи й легший "Буквар". Для подруги передаю пляшку вина. Діти з понеділка вчаться з електричним обігрівачем у класі. Питаю, що буде, коли вдарять морози. Чи доведеться платити за електрику?

 Бляха, домовилися ж не говорити про політику! сердиться подруга.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...