2018-9-26 22:00 |
Піcля повернення з АТО у 2016 у мене були серйозні проблеми з адаптацією, тому записався і пройшов курси від ГО "Побратими", де нас півроку навчали, як виходити "з війни" та допомагати іншим.
Відтоді я витрачаю значну частину свого часу на цю справу і хочу розповісти у наступних дописах, про деякі важливі речі. Але почати цю історію хотів би з питання усвідомлення, яке стосується не лише тих хто повернувся з бойових дій. Дуже часто до центрів адаптації та допомоги ветеранам звертаються їх рідні. Вони говорять, що не впізнають людину, яка повернулась. Говорять, що ця людина страшно п'є і не хоче говорити. І просять щось робити з цим.
Глобально, суспільство звертається до журналістів та різних майданчиків комунікації і говорить. Говорить, що не впізнає міста в якому живе. Розповідає, що у місті повно МАФів, не ремонтовані дороги і ніхто не хоче нічого змінювати.
У першому випадку, рідні, звертаючись до центру адаптації, просять вплинути на ситуацію і отримують дуже правильну відповідь. Що це проблема не ветерана, а проблема його рідних. Бо ветеран не усвідомлює проблеми, він не хоче з нею боротись, змінювати ці обставини, інакше б він сам прийшов у цей центр і попросив підтримки, а також юридичну, психологічну чи повну допомогу у відкритті власної справи. Він не має запиту.
Не потрібно робити з нього жертву. Якщо приходять рідні, то у цьому внутрішньому діалозі проблему бачать лише вони. А ветерана все влаштовує, якби дивно це не звучало. Інакше б він чинив внутрішній спротив і боровся за себе та близьких . А примус зробить лише гірше, нічого не вирішить і зрештою суперечить самій Конституції України та здоровому глузду.
АТОвцям важливо відчувати внутрішні зміни суспільства
У другому випадку, суспільство скаржиться на суспільство. Бо спільнота за гречку, цукор, байдужість та відсутність критичного аналізу, обирає корупціонерів та людей, які не зацікавлені у розбудові села, міста чи країни. Адже більшість цих людей, сама дає хабарі і породжує процеси, які переходять у страшні речі, через які ми маємо такий низький рівень життя, медицини та освіти.
Суспільство не розуміє, що основним винуватцем того, на що скаржиться – є воно саме, адже саме воно є "матір'ю і батьком" усіх процесів, якими зрештою і не задоволене. І допоки не усвідомимо, що необхідно брати на себе відповідальність, і що ця відповідальність впливає на значну кількість речей, що відбувається навколо, далі будемо скиглити і "заганяти" себе у стан жертви. По факту, жертви мазохіста, якій подобається це замкнене коло.
.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
