Бизнес не должен работать на контролеров и налоговиков. Пять десятков контролирующих органов следует превратить в сервисные центры для бизнеса и граждан. (Укр.)

Парламентар дружно пшли у виборч "вдпустки" - жодного голосування у Верховнй Рад до початку листопада не варто навть чекати.

А мж тим у Верховнй Рад лежить купа проектв, прийняття яких для малого та середнього бзнесу було б цнншим за гречку.

По-перше, це мораторй на переврки пдпримцв, який було скасовано у липн.

Рчний захист малого та середнього бзнесу вд надмрно уваги контролюючих органв довв свою ефективнсть, жодних сумнвв щодо його подовження не було.

З счня до травня 2015 року контролери провели в 72 рази менше планових та удвч менше позапланових переврок, нж у 2014 роц. Тобто бзнесмени в 72 рази менше вдволкали ресурс вд справи.

Для розумння важливост мораторю цього факту бльш нж достатньо.

За три мсяц, поки мораторй не дяв, бзнес, особливо малий та середнй, знову згадав, як працювати пд пресом контролерв.

Мж тим, хочу нагадати депутатам, що очкуванням середнього класу треба вдповдати. Малий та середнй бзнес потужною силою, це 7,34 млн осб або 70% укранцв, що працюють на пдпримствах. Саме вони повинн стати рушйною силою економки витягнути крану з кризи.

Продовження мораторю на переврки бзнесу до 30 червня 2016 року - предмет проекту 3153, який став результатом спльно прац парламентарв та урядовцв.

З вересня, коли документ нарешт зарестрували у Верховнй Рад, ми в очкуванн голосування спочатку рахували години, а зараз рахумо дн та тижн.

Разом з мораторм малий та середнй бзнес чека на прийняття законопроекту 2531а про державний нагляд та контроль. За задумом, проект поширить персональну вдповдальнсть на посадових осб органв контролю. Тепер ус х д фксуватимуться у динй баз переврок.

Кожна компаня, кожен привд для переврки та кожна накладена санкця стануть прозорими. Проекти 2418а та 2422а поширюють ц норми на ДФС.

Щоби бзнес поврив держав, не можна змушувати його працювати лише на контролерв. Це стосуться не тльки ДФС. В Укран загалом 51 контролюючий орган. х потрбно перетворити на сервсн центри для бзнесу громадян.

З свого боку Мнекономрозвитку д за стратегю, головна мета яко - полегшення життя бзнесу. Мн'юст анонсував можливсть рестрац нового бзнесу у себе на портал за клька хвилин. Ми ж налагодили онлайн-обмн нформацю в електронному вигляд мж органами статистики, податковою та Пенсйним фондом.

Це скорочу "пшохдн" маршрути пдпримця мнмзу його контакти з чиновниками, а отже - й можливсть виникнення корупцйних чинникв. Таких послуг повинно ставати все бльше, вдповдно, поле для корупц меншатиме.

Водночас, Мнекономрозвитку оновило та розширило функц диного державного порталу адмнстративних послуг poslugy.gov.ua. Тут не тльки повна нформаця майже про 1 тис послуг центральних органв влади, але й можливсть замовити та отримати до 70% послуг, що нада мнстерство, у формат онлайн.

Звсно, у кожному правил винятки: специфчн види бзнесу все ще потребують отримання додаткових сертифкатв та лцензй. Ми працюмо над цим. Все, що законодавство дозволя перенести в електронний вигляд, ми переносимо за допомогою наявних ресурсв. Безумовно, ресурсв потрбно бльше.

Потрбн змни в законодавство, програмне забезпечення час.

Сподваюся, що за пропонован Мнекономрозвитку законопроекти з дерегуляц парламентар проголосують пакетом у День економчних реформ, який ми попередньо погодили з головою Верховно Ради на першу декаду листопада. Бо саме на це чека вд влади малий та середнй бзнес.

* * *

Колонка видом матералу, який вдобража винятково точку зору автора. Вона не претенду на об'ктивнсть та всебчнсть висвтлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакц "Економчно правди" та "Укрансько правди" може не збгатися з точкою зору автора. Редакця не вдповда за достоврнсть та тлумачення наведено нформац викону винятково роль нося.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...