2019-5-20 14:00 |
Поки Голова ВККС Сергій Козьяков продовжує розповідати про успішну судову реформу, її результати наздоганяють його самого. Усім відомий Окружний адміністративний суд Києва заборонив йому здійснювати функції голови та члена Комісії.
Загалом повноваження половини складу Кваліфікаційної комісії під великим питанням. А членами Комісії себе вважають не 16, як це передбачено законом, а 19 осіб.
На конкурсі до Верховного Суду у 2017 році Громадська рада доброчесності зробила висновок, що голова Окружного адмінсуду Павло Вовк є політично залежним та недоброчесним. Але голова Кваліфікаційної комісії Сергій Козьяков назвав це все припущеннями та не знайшов підстав для визнання Вовка недоброчесним.
Ще два місяці тому Сергій Козьяков ходив на день народження до заступника голови Окружного адмінсуду не менш одіозного Євгена Аблова. Гостями на вечірці також були Сергій Ківалов та Павло Вовк. А 15 травня Сергій Козьяков публічно натякнув, що рішення суду про заборону йому виконувати функції голови Комісії є виконанням вказівки Андрія Портнова.
Але ж ще нещодавно, коли ми кричали, що ці судді схильні до виконання вказівок, є залежними і їх треба звільнити Козьяков не бачив жодних проблем, бо саме такі судді були потрібні владі. Тільки вони думали, що влада буде у їх руках і саме їх вказівки будуть виконуватись. Проте не так сталось, як гадалось.
Сергій Козьяков
Що каже законодавство
Попередній закон передбачав, що члени Комісії призначаються на шість років. За цим правилом у 2014 році було призначено Сергія Козьякова та ще сімох людей. Вже через рік закон поміняли й вказали, що строк каденції членів Комісії, включаючи чинних, складає чотири роки. А у 2016 році приймається новий закон, який встановив, що члени Комісії здійснюють свої повноваження до закінчення строку, на який їх було обрано.
І з тлумаченням цієї норми виникає купа проблем. Одні вважають, що повноваження Козьякова завершується у 2020 році. Інші, що вже завершились у 2018. Найгірше у цій ситуації, що є аргументи як за одну, так і за іншу позицію. А ціна цієї юридичної математики дуже висока – якщо праві ті, хто вважає, що повноваження половини членів ВККС припинились, то значить усі рішення такої Комісії нелегітимні. Отже, судді Верховного та Антикорупційного Суду також обрані нелегітимно.
Що таке ВККС?Вища кваліфікаційна комісія суддів України – це орган, що має повноваження впливати на судоустрій України. Зокрема він відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня. Також він може звільняти або призначати на посаду суддів.
Загалом треба сказати дякую Петру Порошенку, Олексію Філатову та самій ВККС за криво виписаний закон, що тепер ставить під сумнів єдиний здобуток судової реформи – Антикорупційний суд. У Комісії давно знали про цю проблему, але вирішили ігнорувати її, бо були впевнені, що домовляться і все вирішать підкилимно.
Мовчали і тоді, коли Уповноважена Верховної ради з прав людини пані Денісова 4 березня оголосила новий конкурс на члена Комісії замість Тетяни Весельської. Тобто Омбудсман вже в березні чітко заявила, що вважає повноваження свого представника у Комісії припиненими.
Я декілька раз питав у Комісії, чому вони не оскаржують конкурс, якщо вважають його незаконним. Отримав відповідь – рішення про оскарження конкурсу не приймалось. Про сам конкурс майже ніхто не знав і він відбувся дуже кулуарно. Його переможцем став Микола Сірош.
Це колишній суддя Вищого адміністративного суду, який відомий своєю боротьбою за посаду голови і печатку у 2010 році з тодішнім головою суду Олександром Пасенюком. Віктор Ющенко тоді назвав ситуацію у суді спланованою акцією Юлії Тимошенко. Ну і як типовий суддя Сірош вирізняється статками, які явно не відповідають його доходам. Він брав участь у першому конкурсі до Верховного Суду і Громадська рада доброчесності зробила негативний висновок щодо нього.
Громадська рада доброчесності зробила негативний висновок щодо нього
Тобто Сірош є ні кращим, ні гіршим за чинних членів ВККС – типовий недоброчесний представник старої системи. 4 квітня Уповноважена призначила його членом Комісії. Весельська не погодилась з призначенням Сіроша на своє місце і подала позов до того ж Окружного суду про скасування Наказу про його призначення. Вона просила суд зупинити дію цього наказу, але отримала відмову. Тому її повноваження зараз дійсно під великим сумнівом. Але Весельська на це не зважає і майже щоденно проводить співбесіди із суддями.
14 березня конкурс на члена ВККС розпочала і Державна судова адміністрація. І знову Комісія нічого не робила, щоб його зупинити. Конкурс виграв Сергій Остапець, який довший час працював у Комітеті Верховної Ради під керівництвом Сергія Ківалова. 6 травня Голова судової адміністрації призначив Остапця новим членом Комісії та припинив повноваження Станіслава Щотки. Лише тоді Щотка оскаржив це призначення до суду і просив зупинити дію наказу, але безуспішно.
Таким чином питання правової колізії переросло у серйозну практичну проблему. Два суб'єкти, які мають квоту у Комісії обрали нових та припинили повноваження чинних членів ВККС. В умовах правової невизначеності найкраще себе відчувають юридичні шулери, які чудово вміють маніпулювати законодавством. І тут дійсно складно знайти кращих ніж судді Окружного адміністративного суду.
Тому туди посипались позови з вимогами визнати неповноважними Козьякова, Весельську, Щотку та інших членів Комісії. Дуже цікавим є один момент, який підтверджує тезу Сергія Козьякова про те, що судді цього суду керуються не законом, а вказівками, домовленостями чи відчуттям у чиїх руках влада.
Так от 2018 року цей суд вже розглядав справу щодо законності обрання членом ВККС Тараса Лукаша. Попри очевидні порушення і навіть використання підробленого документа Євген Аблов виніс рішення на користь члена ВККС. А перший позов про відсутність повноважень у заступника голови Комісії Станіслава Щотки був розглянутий ще до виборів. 25 березня суддя Андрій Федорчук виніс рішення, яким визнав, що з повноваженнями Щотки все гаразд.
І тут важливий один нюанс. За два тижні до цього рішення троє членів Комісії ходили на святкування до Євгена Аблова. Там був присутній і суддя Федорчук. Я переконаний, що саме ця справа і майбутнє оцінювання Павла Вовка змусило Сергія Козьякова прийти й обговорити ці питання у перервах між тостами Аблову. Думаю, домовленість була досягнута. Але ручні судді завжди орієнтуються на владу. Тому результати виборів змінили все. 17 квітня, за день до винесення епохального рішення по "Приватбанку", 30 суддів Окружного адмінсуду на чолі з Павлом Вовком не з'явились на здачу іспиту до ВККС. Усі вони захворіли.
Список суддів, які не з'явилися
А от суддя, який виніс рішення на користь ВККС Андрій Федорчук не захворів і гонорово прийшов на здачу іспиту. Мабуть, імунітет від масової епідемії у нього виробився саме завдяки цьому рішенню. Тому Козьяков знає про що говорить, стверджуючи про замовність певних рішень.
Очевидно, що документи про раптову хворобу 30 суддів є липовими. І Комісія могла і мала б їх перевірити. За законом, якщо судді не з'являються на оцінювання без поважних причин, то їх можна звільнити. Комісія ж не лише не зробила цього, але й визнала причини неявки поважними та призначила іспит на 21 травня. На мій запит Сергій Козьяков відмовився надати будь-яку інформацію про подані суддями документи щодо їх непрацездатності.
Ця ситуація дуже яскраво доводить, що ручні судді є злом як для суспільства так і для тих, хто ними керує. Лише повне перезавантаження Комісії на підставі нових принципів може повернути нам надію на справжню реформу. І це є відповідальністю нової влади, яка вже пообіцяла це зробити. Боротьба за чесні суди триває, а справедливість однозначно переможе.
+Відео.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
