2019-9-9 12:01 |
Вже пройшов перший строк, коли можна вимірювати результати, а суттєвих змін немає, тож з’являється перша критика
Певною мірою Верховна Рада зараз відпрацьовує сто днів президента. Вже пройшов перший строк, коли можна вимірювати результати, а суттєвих змін немає, тож з'являється перша критика. Про це в коментарі В«ВВВ» зазначив директор Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан БортникВ».
В«І тому швидка робота ВР це вже реакція всієї команди Зеленського на час, який минув. Їм треба показати, що зміни все ж будуть і вони будуть соціально позитивними.
У команди президента є розуміння, що часу залишилось небагато - максимум півроку. Через шість місяців, якщо не буде змін, то суспільство може розчаруватися. Зеленський та його команда не мають великої підтримки серед еліт. Єдиний їхній союзник - суспільна думка та, відповідно, високі рейтинги. Не буде високих рейтингів - не буде цієї команди. Саме з цим я пов'язую от такий вал ініціатив. Хоча насправді депутати могли б працювати увесь тиждень, а не приймати все за один день. Бо ж у такому разі погіршується якість законодавчої процедури.
У фракції В«Слуга народуВ» говорять, що до кінця року приймуть 400-500 законопроектів. Та розглянути їх за повною процедурою не зовсім реально. Значить, будуть спроби обійти регламент. Насправді кожен раз, коли я чую слова В«скорочена процедура розглядуВ», відчуваю, що мене намагаються обікрасти. Будь-яка скорочена процедура скорочує можливості для журналістів та аналітичних центрів зрозуміти, що саме влада пропонує змінити в законодавстві й, відповідно, висунути свої пропозиції та правки.
Сім законопроектів Зеленського, які були проголосовані минулого тижня, це ті ініціативи, які підтримує суспільство. Та є серйозні питання щодо того, як вони будуть реалізовані?
Що стосується скорочення кількості депутатів. Я прихильник такої ідеї. Очевидно, що нинішня кількість депутатів не відповідає чисельності населення. Коли прописувалась цифра в 450 парламентарів, населення України складало 52 мільйони. Та нині ми на першому місці в Європі за темпами втрати населення. Тож в залежності від історичного періоду й кількість депутатів потрібна різна. Тому я не думаю, що варто прописувати конкретну цифру. Краще виписати норму представництва: один депутат на певну кількість населення. Тоді б самі парламентарі були зацікавлені в тому, щоб українців ставало більше.
Щодо пропорційної системи. Нагадаю, що за партійними списками ми обирали парламент у 2006 та 2007 роках. А в 2015 році місцеві вибори відбулися за пропорційною системою з відкритими списками. І насправді проблема не в моделях, а в роботі правоохоронних органів. Жодна з моделей сама по собі не може бути бар'єром чи гарантією від корупціїВ та підкупу. Тож закріплення В«пропорціоналкиВ» в Конституції - це ймовірніше елемент піару.
Ідея дозволити народу пропонувати законодавчі ініціативи правильна. Але все залежатиме від того, як це буде реалізовано. Поки що нам пропонують внести норму в Конституцію. А тексту профільного законопроекту ще немає... Та якщо право народу на законотворчість перетвориться на право писати петиції, то ефекту буде нуль. І люди, як і раніше, ні на що не впливатимуть. Наразі ж окрім ініціативи законотворчості має бути реалізоване право народу на референдум.
Насправді на дії президента та його ініціативи треба дивитися в комплексі. По суті, зараз відбувається зміна форми правління: Україна де-юре з парламентсько-президентської, а де-факто президентсько-парламентської республіки перетворюється на суто президентську республіку. І в цьому разі це не узурпація влади, а консолідація влади. Я насправді прихильник чистої моделі. Ми повинні чітко розуміти, хто відповідальний за стан справ у країні. Бо ж змішана модель у наших реаліях породжує безвідповідальність та неясність системи прийняття рішень. Та мені здається, така трансформація може служити як добру, так і злу. І будь-який шанс пов'язаний з ризиком. Я сподіваюсь, що президент розуміє, що він робить, і що це не хаотичні дії.
Також прогнозую, що Конституційний суд протягом зими-весни розгляне всі законопроекти. А фінальні голосування відбудуться влітку-осінню 2020 року. Але не всі вони будуть проголосовані конституційною більшістюВ», - завершив політолог.
В
В«Вечірні ВістіВ»
Подробнее читайте на gazetavv.com ...
