Він каже:  Я трохи посиджу і піду. Важко опускається на білий табурет дитячого гарнітура, що під стелажами з дитячими кашками в нашій аптеці. Правою рукою змітає з круглого столика пісок для гри.

Коробочка падає, рожевий пісок висипається на килимок.

 М-м-м-м… незадоволено реагує продавщиця. Пробиває бабусі на касі бинти, десяток пачок вугілля, і засіб від серця. Бабуся ще вагається крутить у руках дві пачки мацає і приглядається.

 Вам помочь? визирає дівча із підсобки. Звертається до чоловіка. Ну, лєкарство якесь… "скору"… Води вам налити?

Чоловік ледь піднімає на неї очі, заперечно крутить головою. Чорний чуб змокрів і пристав до чола. Краватка у сині смужки повисла негарною змійкою на бездоганно білій сорочці.

Дівчача голова зникла у підсобці. За мить лопотить із повною склянкою. Ставить на білий столик, трохи проливає.

 Не нада, Кать. Ка-а-а-ать? Ну сказано ж тобі, коментують з-за прилавка. Звертаються до бабусі. То ви оприділились? Не затримуйте чергу.

Чоловік дякує пересохлими губами. Намагається виловити маленьку пігулку з круглої пляшечки. Одну закидає до рота. Решта розсипаються родзинками в рожевий пісок.

 В "скору" дзвонити? Дзвонити в "скору"? нервує Катя. Чоловік знову заперечно киває.

 Не нада, Кать. Посидить і піде. Розбери мені седативні.

Трохи засмучена Катя зникає

у під­­­­­­­со­б­ці.

Він виходить кволою ходою, рука на краватці. Дзенькають дзвоники над вхідними дверима. Катя поспішає до стелажів позмітати на совок рожевий пісок.

Бабця з вугіллям теж виходить. Й одразу повертається назад.

 Ой-ой! Дівчата, ой-ой! Ваш мужчина там лежить, лементує.

 Тепер визивай, Кать! кричить продавщиця углиб підсобки.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...