2020-8-18 13:00 |
Развитые страны отказываются от угля не только по экологических, а прежде всего по экономическим причинам. В 2019 объем генерации электроэнергии в мире на угольных электростанциях уменьшился на 3%. Эта цифра стала рекордной за последние 30 лет. С 2015 года строительство новых угольных электростанций в мире сократилось на 84%. Зато на первый план вышла ветровая и солнечная энергетика. (укр)
Довгий час у свт використовували вуглля через те, що це було економчно вигднше, хоч шкдливо для еколог. Останн клька рокв швидкий розвиток технологй переламав ситуацю.
За результатами дослдження авторитетно аналтично органзац BloombergNEF (BNEF) за останнй рк собвартсть електроенерг (LCOE) для втроенергетичних промислових фотоелектричних систем впала на 9% 4%. Зараз вона становить 44 доларв США 50 доларв США за МВт*год вдповдно.
Вугльна генераця - це дорого
У квтн цього року найбльша в Австр електроенергетична компаня Verbund закрила останню в кран ТЕЦ, що працювала на вуглл. Електростанцю переобладнають на газ та залишать у резерв.
Закриття станц сторичним кроком для Австр та пдтвердженням курсу, яким рухаються розвинен крани С.
До 2030 року крана зобов’язалася повнстю перейти на електроенергю, що виробляться на основ вдновлюваних джерел, а до 2040 року - стати клматично-нейтральною.
Заради справедливост, варто зауважити, що таке ршення не було складним для уряду Австр. Зараз близько 75% електроенерг в кран виробляться на основ ВДЕ, з яких понад 60% становить гдроенергетика.
Так ресурси дозволяють кран не турбуватися про проблеми з зберганням енерг та балансуванням, на вдмну вд кран, де серед ВДЕ переважа сонячна чи втрова генераця.
Втм Австря - не дина, хто швидкими темпами вдмовляться вд вуглля.
Про намри повнстю вдмовитися вд вуглля в електрогенерац вже впродовж наступного десятилття заявили Франця та Швеця (до 2022 року) Великобританя (до 2025 року), Греця (до 2028), Угорщина (до 2030 року) та низка нших кран.
Крани Захдно вропи одна за одною приймають ршення про припинення використання вуглля в енергетиц передусм з екологчних мркувань
в цьому контекст варто було б згадати Паризьку клматичну угоду, укладену в 2015 роц, яку ратифкували 189 кран, у тому числ майже вс крани С та Украна.
Пдписанти зобов’язалися до 2050 року вдмовитися вд викопного палива та перейти на вдновлювальн джерела енерг, крм Польщ, економка яко сильно залежна вд вуглля.
Екологчне питання, безумовно, важливе. Але воно лежить у площин полтично вол окремих кран та трендв. вже клька десяткв рокв вдбуваться пошук балансу мж екологчнстю економчною доцльнстю.
Але за останн 5 рокв технолог розвинулися настльки, що будувати втров та сонячн електростанц стало економчно вигднше, нж експлуатувати стар , тим бльше, будувати нов теплоелектростанц.
Як зазначаться у звт Мжнародного агентства з вдновлюваних джерел енерг (IRENA) лише впродовж 2019 року вартсть сонячно електроенерг впала на 13%.
А з 2010 року вартсть обладнання для сонячних електростанцй у свт впала на 82%. Вартсть наземних втрових електростанцй знизилася на 40%, а морських - на 29%.
Усе це, за прогнозами аналтикв, вже найближчим часом призведе до появи великого ринку вдновлювально енергетики без субсидй.
"До 2021 року в усьому свт буде до 1200 ГВт потужностей вугльних електростанцй, експлуатаця яких буде коштувати дорожче, нж установка ново сонячно фотоелектрично потужност", - йдеться у звт IRENA.
Схож прогнози да британський аналтичний центр Carbon Tracker. Вдповдно до березневого дослдження, вже сьогодн експлуатаця бльше половини вугльних ТЕС у США, бльшост кран С Кита обходиться дорожче, нж будвництво нових потужностей на вдновлюваних джерелах енерг, якщо враховувати цни на вуглець в кранах з тарифкацю викидв.
При чому, низка кран перетнула цю точку ще у 2018 роц.
Дослдження Carbon Tracker 2018 року показу, у яких кранах вартсть будвництва експлуатац вугльних електростанцй вищою, нж будвництво нових потужностей ВДЕ.
Щоб зрозумти глобальн перспективи вугльно енергетики, варто подивитися на США. Крана значно менш чутлива до екологчних питань, нж С , до того ж, президент Дональд Трамп неодноразово обцяв вдродити американську вугльну галузь.
В результат за три роки президентства Трампа в США закрилися 39 ГВт вугльних електростанцй не було побудовано жодно ново велико електростанц.
До 2025 року 10 вугльних ТЕС закри Корея, 500 вугльних шахт закри Китай, який швидкими темпами нарощу втрову та сонячну енергетику. Зокрема, у першому пврчч 2020 року у Кита виробництво сонячно електроенерг зросло на 20%.
Про змну курсу Китаю свдчить те, що китайська державна нафтогазова компаня PetroChina плану нвестувати у будвництво сонячних, втрових, геотермальних електростанцй, а також у виробництво водню 38 млрд доларв.
Мсце Украни - пд сонцем
Бльшсть ТЕС в Укран побудован 60-70 рокв тому, а окрем - ще у 30-х роках минулого столття. Вони застарли морально технчно. Це, вдповдно, вплива не лише на вартсть, електроенерг, яку вони генерують, а й на екологчнсть.
Як зазначаться у роздл 5 Паризько угоди, Украна входить до перелку кран, що продукують найбльше викидв СО2. Замри в перод 1990-2014 рокв показали, що на сектори "Енергетика" та "Промислов процеси" припада 85-90% викидв парникових газв. При цьому на генерацю електроенерг - до 30%.
Так, у 2018 роц, за результатами дослдження британського аналтичного центру Carbon Tracker, Украна очолила список кран, з найбльш неефективною найдорожчою тепловою генерацю у свт.
У причини заглиблюватися не будемо, бо, як вдомо, така ситуаця вигдна певним олгархчним колам.
У цьому ж дослдженн йдеться про те, що вже у 2020 роц будвництво експлуатаця нових сонячних та втрових електростанцй буде коштувати менше, нж спорудження експлуатаця нових ТЕС.
У счн цього року Мнстерство енергетики презентувало проект концепц "зеленого" енергетичного переходу Украни до 2050 року. Вдповдно до концепц, за 30 рокв в Укран ма вдбутися повне замщення вугльних ТЕС, а частка енерг з вдновлювальних джерел повинна збльшитися до 70%.
При цьому значну частину (до 15%) ма складати виробництво електроенерг за рахунок дахових сонячних електростанцй в домогосподарствах та бзнес.
Частка атомно генерац, згдно з концепцю, повинна зменшитися у понад два рази - до рвня 20-25%, а гдроенергетика залишиться на поточному рвн.
Для балансування пропонуться використовувати електростанц на бомас у поднанн з новими високоманевровими генеруючими потужностями, що працюють на природному газ.
А в бльш вддаленй перспектив - на синтетичному газ, виробленому за допомогою вдновлювальних джерел енерг. Йдеться про "зелений" водень, отриманий шляхом електролзу води.
Також до 2050 року планують розвивати технолог акумулювання та збергання електроенерг для балансування в енергосистем.
Утм концепця - це взйна рч, а закрплен у законодавств зобов’язання щодо зменшення викидв закриття вугльних електростанцй свдчать про реальний стан справ.
на найближч 15 рокв, на вдмну вд низки вропейських кран, там майже не передбачено закриття вугльних електростанцй, а лише х модернзаця та навть переобладнання газових станцй на вугльн.
У 2017 роц Кабмн схвалив Нацональний план скорочення викидв вд великих спалювальних установок, який дятиме до 2035 року.
Так, згдно з планом, до 31 грудня 2023 року повнстю будуть виведен з експлуатац лише 4 вугльн спалювальн установки номнальною тепловою потужнстю 3,694 ГВт.
Ще на 17 об’ктах загальною номнальною тепловою потужнстю 15,118 ГВт плануться встановити нов, бльш технологчн вугльн котли.
13 газоспалювальних установок загальною номнальною тепловою потужнстю 3,401 ГВт планують перевести на вуглля.
А для 53 спалювальних установок, потужнстю майже 32 ГВт, обмежили час експлуатац на найближч 13 рокв до 40 тис. годин.
Загалом же в Укран - 223 велик спалювальн установки (псля групування на одне джерело викидв - димову трубу) загальною номнальною тепловою потужнстю 115,894 ГВт.
Стратегя майбутнього
Закриття вугльних електростанцй, як тривалий час були одню з ключових ланок у балансуванн ринку електроенерг, не означа, повну вдмову вд теплово генерац.
вропейцям бльше подобаться природний газ, який бльш екологчним. Якщо при спалюванн 1 т. вуглля утворються 3,6 т. вуглекислого газу, то при спалюванн 1 т. зрдженого газу - в 2 рази менше.
Крм того, газов електростанц дають можливсть бльш ефективно впроваджувати екологчнш способи генерац. Наприклад, вловлювати СО2. Або використовувати замсть природного газу водень, при спалюванн якого утворються лише водяна пара.
Заглядаючи на 30 рокв наперед, варто згадати про цкаве дослдження, яке у квтн цього року презентувала вропейська асоцаця сонячно енергетики SolarPower Europe спльно з фнським Технологчним унверситетом Лаппеенранта (LUT).
У дослдженн детально змоделювали енергосистему вросоюзу на найближч три десятки рокв. Аналтики пропонують три сценар, два з яких передбачають перехд на 100% вдновлюван джерела генерац до 2050 року. За найменш оптимстичним сценарм вропа матиме понад 60% вдновлювально генерац.
Однак останн тренди свдчать про те, що розвинен крани, навть попри коронаврусну кризу, роблять ставку на подальший розвиток вдновлювально генерац.
Надлишок втрово та сонячно електроенерг планують перетворювати у водень, який можна збергати, транспортувати та спалювати так само як природний газ. перш плотн проекти у вроп вже .
До 2030 року у С планують побудувати 40 ГВт потужностей для отримання водню. Збергати його можна у пдземних сховищах, виснажених родовищах газу або у соляних печерах. Дослдники пдрахували, що вропа ма технчний потенцал для збергання понад 80 PWh водню у таких печерах.
Нмеччина плану розбудувати одну з найбльших мереж для транспортування водню. Ця ж крана демонстру, що можна успшно використовувати водень для теплових електростанцй. А шотландц показали, що воднем можна опалювати житлов будинки.
Усе це робить природний газ дуже зручним перехдним видом палива не залиша шансв вугллю.
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
