У нашому селі всіх хлопів перебрала той п'є, той гуляє, у того діти-кредити. Усі достойні на війні, каже Олена. Підписалася на групу "Знайомства в АТО" в соціальній мережі. Там виставляють фото хлопці зі зброєю в руках.

Хтось шукає дівчину, а хтось розваг.

"Писав один сирота. Питав, чи вмію крученики робити. Колись у дитинстві його мама готувала. Хотів скуштувати, бо не знав, чи вернеться. Я вечір проплакала, перелопатила купу сайтів, поки знайшла підходящий рецепт. Уже купила квиток до нього, а він попросив відверті фото в повний ріст. Плюнула й розтерла", пише Олена в соцмережі.

Хлопця заблокувала, зі спільноти видалилася, зібрала по сусідах закрутки і поїхала волонтерити. З Андрієм познайомилася другого ж дня на блокпосту. Швидко порозумілися, представив її комбригові як майбутню дружину. Чотири місяці возила Олена на Донбас сумки набралася боргів, ушкодила спину. Уже підбирала в інтернеті сукню, як Андрія не стало.

Небойові втрати, буркнув комбриг.

Тіло забирала дружина, вагітна другим.

За місяць Олена зійшлася з Михайлом.

Молодий, усміхнений, найкращий хлопець із бригади. Дружину має стерву, не пускала служити. Живе з нею заради доньки, повторювала, як мантру. Продовжувала возити торби, лікувала спину.

Зранку в понеділок дзвінок ­хлопці підірвалися на розтяжці, серед них і ­Михайло. Олена погорювала, а за місяць знову збирала закрутки.

Усі достойні на війні, казала.

Але до вояків її не пустили.

Більш не приїжджай, шепнув ком­бриг. Я забобонний.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...