2018-9-20 23:00 |
Гучно презентований урядом фінансовий план життя країни на рік – це набір з нереалістичних цифр: дутих доходів, необґрунтованих видатків для силовиків та урізаних – для соціального сектору. "Вміють подавати, та не знають, як готувати" – так можна коротко охарактеризувати проект бюджету на 2019-й рік, якщо перефразувати народне прислів’я.
І знову рекордні доходи обсягом у понад трильйон гривень – хвалиться Володимир Гройсман. Дійсно, якщо порівнювати і з нинішнім роком Уряд планує зібрати суму, майже на десять відсотків більшу. Таке зростання урядовці вважають позитивним сигналом, який нібито вказує на те, що українська економіка розвивається. Це було б правдою, якщо не згадувати інфляцію.
За планом Кабміну, цього року вона мала б сягати 9%, фактично – на початок вересня сягнула позначки майже 12. Тобто насправді дохідна частина бюджету збільшиться у кращому випадку на розмір інфляції. Тобто реального збільшення не буде. Майбутні доходи в уряді порахували на перший погляд вправно. Проте правда в деталях.
Основна стаття, а це третина доходів – ПДВ на ввезені в Україну товари. Це означає, що наповнювати бюджет Уряд планує не за рахунок збільшення виробництва товарів та послуг, не за рахунок експорту, а – через посилення імпортозалежності. В наступному році ми будемо ще більше купувати іноземних товарів.
Інша стаття – збільшення акцизів на вироблені в Україні товари. Цей факт яскраво демонструє, як насправді уряд підтримує національного виробника.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман
Замість впровадження податку на виведений капітал, який не на словах а на ділі дав би поштовх розвитку насамперед малому та середньому бізнесу, прийняття якого обіцяв Президент і про який в бюджеті ані слова, влада обкладає вітчизняного виробника додатковим навантаження. В даному випадку – через збільшення акцизів. Мова йде не тільки про тютюн або алкогольні вироби, а й про пальне, електроенергію тощо. Врешті ці додаткові збори будуть включені в собівартість виробництва, що збільшить ціни. І за все це буде платити кожен українець.
Ще одна цікава стаття доходів – приватизація. П’ять років поспіль Уряди Яценюка та Гройсмана закладають в бюджет фантастичні мільярдні надходження, які планують отримати від продажу збиткових державних підприємств. І щороку – помиляються.
За перше півріччя 2018-го вдалося наприватизувати менш ніж піввідсотка від запланованого – близько 50 мільйонів гривень замість 21 мільярда. Тому відверто незрозуміло, які тенденції змушують урядовців сподіватися, що в наступному році ситуація кардинально зміниться. На фоні сумнівного зростання доходів варто прискіпливіше придивитися до видатків. В цій частині бюджету уряд дав чіткий сигнал – вибори наближаються.
По – перше, видатки зростуть більше, аніж доходи. Очевидно, що влада навмисне збільшує дефіцит, аби спробувати вплинути на результати виборів – президентських та парламентських, через дотації, соціальні виплати незахищеним верствам населення, працівникам соціальної сфери та субвенції. У тому числі – через збільшення видатків на фонд регіонального розвитку, який депутати-мажоритарники часто використовують у своїх цілях.
Другий сигнал: влада вперто та сумлінно продовжує будувати в Україну поліцейську державу. Бюджет МВС та СБУ збільшується на чверть. Не секрет, що підрозділи нацгвардійців, які охороняють Банкову і урядовий квартал, екіпіровані краще за хлопців на передовій, що боронять державу. Певно наступного року, коли країну сколихне передвиборча лихоманка, підготовлена та добре екіпірована внутрішня армія охоронців знадобиться владі.
"Потрібна" охорона для Банкової
Збільшення витрат на Службу безпеки без позбавлення функції розслідування економічних злочинів – неприпустиме. Адже замість реальної роботи по забезпеченню безпеки країни, частина працівників знову буде кошмарити бізнес. Фінансування Генпрокуратури також зростає. І це попри те, що реформа прокуратури передбачає кардинальне зменшення функцій.
У кого ж влада забирає гроші, аби добре екіпірувати внутрішню армію? Тут все просто і, на жаль, передбачувано. У простих українців. По-перше, суттєво зменшується фінансування субсидій. Вже цього року уряд посилив правила отримання субсидій – вони стали жорсткішими. Таким чином, кількість отримувачів скоротилася майже на 20 відсотків.
У наступному році фінансування зменшиться на 16 мільярдів. Тобто субсидіантів буде ще менше, або ж допомога для них виявиться мізерною. І все це відбуватиметься на фоні підвищення цін на газ. Субсидії менші, тарифи непрозорі, монетизації немає. Це не бюджет зростання, це вирок для бідних та соціально незахищених громадян.
Така ж ситуація із кредитами на молодіжне житло. Вони мізерні цього року, наступного – зменшаться ще. При цьому під час публічних заходів різні представники української влади жаліються на трудову міграцію, наймасштабнішу з 90-х років. Кажуть, що їдуть молоді, і через це Україна втрачає майбутнє. І що необхідні програми підтримки для молодих сімей та спеціалістів. Ціна цим словам зрозуміла. В бюджеті на це закладено аж двадцять сім мільйонів. Це приблизно тридцять квартир на всю молодь країни.
Кабінет міністрів України
Я вже не кажу про одне з основних завдань Уряду під час неоголошеної війни з боку Росії – забезпечувати соціальний захист кожному солдату української армії. Проте в бюджеті на наступний рік сума на будівництво квартир для військових ще менша, аніж цього. Фінансування прокурорів, адміністрації президента, численної армії чиновників більш пріоритетна задача для Уряду аніж підтримка військових.
І ключова проблема бюджету – 2019 – це дефіцит пенсійного фонду. Він зросте на 27 мільярдів гривень, хоча минулого року, після впровадження так званої пенсійної реформи, сам Прем’єр обіцяв – дефіцит буде стабільним як мінімум на три роки.
Насправді все просто: владі необхідно дати чергову цукерку пенсіонерам напередодні виборів, та хоч трохи підняти пенсії. Грошей на це не вистачає, тому дефіцит росте. Проте присмак цієї передвиборчої подачки буде гірким. Адже це збільшення одразу з’їсть втрата субсидій, підвищення тарифів та зростання цін.
Вибори і бажання продовжувати керувати країною стимулюють владу закладати сумнівні цифри чи не на кожній сторінці бюджету. Проте кошти українських платників податків – це не власність уряду. Це гроші кожного громадянина, і вони повинні витрачатися в інтересах та на благо держави.
+Відео.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
