Мою сусідку по дачі на Волині звуть баба Пріська. Свого чоловіка Трохима вона поховала три роки тому. Після чого закрилася в собі. І тепер, здається, її нічого не турбує, крім колорадських жуків на картоплі й кота Барсика.

Ще вона любить ходити в кашкетах. У тому числі й через це в селі кажуть, що вона "з прибабахом".

 Пам'ятаю похорон Сталіна. Я тримала його портрет, розповідає через паркан на задньому дворі. Потім довгий час затуляла тим плакатом жирну пляму на стіні. Тепер лежить у шафі, разом із Леніним.

Баба Пріська говорить цікаво і з певною іронією. А ще постійно сміється. Тому сільські діти оминають її десятою дорогою.

Найбільше стібуться з її кепок. Будучи жінкою аполітичною, але хитрою, вона брала все, що пропонували за голос на виборах. Їздила за гроші на мітинги і протести в місто. Назбирала купу одягу з партійними логотипами. За часів Януковича сапала буряки в жовтогарячій кепці "Нашої України". Зараз у синьому козирку "Янукович наш президент". Якось я зачепив цю тему:

 Ви в курсі, що зараз Порошенко при владі?

 Гірший за всіх! скривилася баба Пріська. Його картуз уже за рік порвався

Подробнее читайте на gazeta.ua ...