У дитинстві мати була непохитною: все на світі можна було скасувати, але обід нізащо. Граємо з хлопцями вирішальну гру футбольного турніру біжи на обід. Шаховий турнір відкладай його і гайда їсти.

У 9 класі в моїй голові зародився план помсти. Рівно о 14:00 мати погукала на обід. Поставила тарілку свіжого борщу, полила його сметаною.

 Їж, сказала. До хлопців вийдеш за півгодини.

Непомітно я дістав із кишені велику пластмасову муху, які тільки-но почали з'являтися в продажу. Вона була зроблена на совість: переливалася всіма барвами кольорів від чорного до золотисто-зеленого. За хвилину плавала посеред сметанової плями.

 Боже, в тебе муха в тарілці! закричала мати.

 Де? вдавано підіграв я.

Схопив її ложкою і вкинув до рота. Почав жувати, зображуючи невимовну насолоду.

Мати вилетіла з-за столу кулею.

Історію переповідаю своїм донькам.

 Я тебе дурила не так жорстоко, каже Іра. Було не хотіла їхати в університет. Замість тальнівського вокзалу пішла до подружки. Ти зателефонував за годину. Щоби не спалитися, попросила Аліну ввімкнути на комп'ютері звук поїзда, що їде. Ти нічого не помітив.

Світлана згадує історію з колонкою. Ми з нею постійно сперечаємося за ноутбук. Мені треба писати матеріал, а їй робити домашнє завдання. Того вечора напрочуд легко вдалося відігнати доньку від столу. Взяла куртку з шафи й пішла гуляти із собакою. Але це мені не помогло. За кілька хвилин сусід почав довбати стіну перфоратором. Не зупинявся цілу годину. Після 21:00 я пішов сваритися. Двері відчинив його син-школяр.

 Батьків немає вдома, а я вже спати ліг, сказав.

У шафі за одягом я знайшов заховану колонку із записом перфоратора, що довбе стіну.

Відтоді кілька разів стикався із сусідським хлопцем біля ліфта. Щоразу опускав очі. Мав відчуття, ніби ковтнув кількох мух.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...