2017-4-16 09:10 |
З Вірою Павлівною знайомлюся в холі музею Ван Ґоґа в Амстердамі. М'яка "г" у вимові видає її походження. Виїхала з Луганська з початком там бойових дій до доньки в Київ. Господи, я же не знала, что здесь храм Божий стоит рядом с проститутками.
Вчера пошла посмотреть всю ночь мучилась с давлением. Да Бог с ними, с этими проститутками, я думала, шутят, что здесь свободно продают наркотики. А сегодня смотрю два негра курят траву. Так я плюнула на их ботинки. Ну почему я должна этим безобразием дышать?!
На кожному пальці перстень.
То не дихайте, стаю на захист темношкірих, бо й сам напередодні для досвіду спробував.
Меня дети отправили сюда путешествовать. Это подарок на 50-летие. Я не хотела ехать. Но в последний момент решилась. Все-таки билеты куплены, отель заказан. В конце концов захотелось попробовать этот их голландский сыр.
Питаю, що її привело в музей постімпресіоніста, який жив із повією й пив абсент.
Оно и видно, Віра Павлівна показує пальцем на один з автопортретів Ван Ґоґа. Посмотрите на эти странные завертушки. Видать, был пьян.
Наверное, ледь стримую сміх.
Наступні 2 години ходжу залами музею сам.
Знову перетинаємося Вірою Павлівною біля картини "Ваза з п'ятнадцятьма соняшниками".
Сынок, жінка дає планшет, сфотографируй-ка меня.
Я клацаю кілька разів. Згодом бачу, Віра Павлівна сидить на лавці посеред залу і водить пальцем по екрану. Заглядаю.
"Оцениваю современное искусство", підписує знімок в "Одноклассниках".
Это я для подруги, пояснює мені. Она этого ненормального обожествляет. Пусть завидует.
.Подробнее читайте на gazeta.ua ...