Треба робити аборт, доки не пізно. 11 тижнів. На УЗД сказали, що буде дівчинка. А ми так хлопчика хотіли. Вже дві доньки маємо. Куди нам третю? жінка в джинсовому комбінезоні сидить під дверима до дільничного гінеколога.

Березень. Жіноча консультація на околиці Києва. На прийомі Світлана Анатоліївна. Їй 40 років.

15 із них вона лікує жінок від безпліддя й перериває небажану вагітність.

Пацієнтці Ірині, яка сьогодні зважилася на аборт, трохи за 30. Сім жінок у черзі переконують її зберегти вагітність.

 Я б на вашому місці УЗД не довіряла. У мене знайомій до 38-го тижня обіцяли, що буде хлопчик. Цюцюрку з пуповиною переплутали. Народила дівчинку. 100-відсотково стать скажуть тільки в роддомі, говорить жінка з тонко вищипаними бровами.

 Та від мене чоловік піде, як я ще одну дівчинку народжу, кривиться Ірина.

 У вас вже є Віра й Надія. Ще Любові до комплекту не вистачає, каже худа й висока сусідка.

Черга тягнеться 2 год. Коли Ірина зникає за дверима, в коридорі всі замовкають і прислухаються.

 Не зроблю і не просіть. Який аборт? У вашому віці завагітніти це вже велике щастя. Яка вам різниця, хто буде? Скринінг показав, що дитина здорова, гінеколог наввипередки з медсестрою вмовляють лишити плід.

Ірина в сльозах біжить до гардероба.

У жовтні бачу її біля дитячої поліклініки. Перед собою котить синій візок.

 Пацана народила. На УЗД гінеколог помилився, розповідає. Як подумаю, що могла свого хлопчика вбити, аж серце крається. Я ж для чоловіка старалася. Він так хотів наслєдніка. На аборт мене відправляв. Як почув, що третю дівчинку народжу, подав на розлучення. Ще рік будемо в шлюбі жити, бо з груднічками не розлучають. Коли дізнався, що має сина, назад став проситися. Не хочу його повертати. У нас тепер у сім'ї один мужик Любомирко.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...